ВИРУБКА – лісова площа, на якій деревостій вирубаний, а молоде покоління ще не відновилось.
ВИРУБУВАННЯ ЛІСУ – вирубування дерев та вилучення їх з лісу з метою отримання деревини, а також відновлення, оздоровлення і підвищення продуктивності деревостою. В лісокористуванні розрізняють чотири основні В.л.: головного користування – вирубування достиглого лісу; догляду – рубка проміжного користування, видалення нестандартних або малоцінних дерев для поліпшення складу і форми деревостою; комплексна – поєднує особливості рубки головного користування і рубки догляду; санітарна, яка проводиться з метою оздоровлення лісу, тобто звільнення його від сухостою, пошкоджених пожежами, шкідниками, хворих або повалених вітром дерев.
ВИСНАЖЕННЯ ВОД – зменшення мінімально допустимого стоку вод поверхневих або скорочення запасів вод підземних. В.в. відбувається внаслідок забруднення антропогенного річок, морів та океанів, а також посиленого споживання води для промислових і господарських потреб.
ВИСНАЖЕННЯ ҐРУНТУ – зниження родючості грунту внаслідок неправильних агротехнічних, сівозмін тощо.
ВИСНАЖЕННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – невідповідність між їх доступними запасами чи безпечними нормами вилучення (використання) і потребами людства (країни, району) при даних історичних і технічних умовах.
ВІДНОВЛЕННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – створення необхідних умов (за допомогою штучних заходів і цілеспрямованої господарської діяльності) для максимального відтворення відповідних ресурсів природних після їх виснаження в через антропогенний вплив (наприклад, реінтродукція рослин, реакліматизація тварин, відновлення лісів тощо).
ВІДХОДИ ВИРОБНИЦТВА – залишки сировини, матеріалів або напівфабрикатів, що утворилися в процесі виготовлення продукції і втратили цілком або частково корисні чи фізичні
властивості: продукти, що утворилися в результаті фізично- хімічної переробки сировини, добування й збагачення корисних копалин, одержання яких не є метою даного виробничого процесу, речовини, що вловлюються під час очищення газів, що відходять, стічних вод. В.в. – серйозна екологічна проблема.
ВІДХОДИ ПОБУТОВІ – усі відходи сфери споживання, які утворюються в житлових кварталах, організаціях і установах, торгівельних підприємствах, відходи опалювальних установок у житлових будинках, сміття з вулиць, будівництв, ремонтованих будинків тощо. Існує тенденція збільшення КІЛЬКОСТІ В.п., що загострює проблему їх вивезення, поховання або утилізації на сміттєпереробних чи сміттєспалювальних заводах.
ВІДХОДИ ТВЕРДІ – промислово-побутові відходи, які не можна вилучити системами каналізації і які підлягають вивезенню з подальшим похованням або частковою утилізацією (напр., пакувальні матеріали, вже непридатні побутові й промислові прилади, папір, консервні банки, бите скло, сміття, старий одяг і взуття, уламки будматеріалів тощо). У містах В.т. щороку становлять понад 1000 кг на душу населення.
ВОДИ АРТЕЗІАНСЬКІ – підземні води, що знаходяться під тиском, містяться між водотривкими пластами і заповнюють породи, що розміщені між ними, або циркулюють тріщинами.
ВОДИ ҐРУНТОВІ – підземні води верхнього водоносного горизонту, що залягають над першим водотривким шаром гірських порід. В.г. – одне з джерел водопостачання. Утворюються головним чином унаслідок просочування вологи опадів атмосферних, надходження вод річок, озер, ставків, каналів, штучних водосховищ.
ВОДИ ПІДЗЕМНІ – води, що містяться у верхній частині земної кори в рідкому, твердому й газоподібному стані. Заповнюють пори й проміжки уламкових порід (пісків, галечників), тріщини в скельних породах (гранітах, пісковиках), карстові порожнини в розчинних породах (вапняках, доломітах, гіпсах). Є напірні й безнапірні В.п. За мінералізацією В.п. поділяються на прісні, мінералізовані й розсоли. В.п. – джерело водопостачання; в посушливих районах використовуються для зрошення; мають лікувальні властивості. За характером використання поділяються на питні, технічні, промислові, мінеральні і термальні. В.п. – важливий фактор екологічний, що спричиняє заболочування й підтоплення територій, зсуви, осідання грунтів під інженерними спорудами, ускладнюють гірські виробки тощо.
ВОДИ ПОВЕРХНЕВІ – води, які постійно або тимчасово знаходяться на земній поверхні: річки й тимчасові водотоки, озера, водосховища, болота, льодовики, а також сніговий покрив.
ВОДИ СТІЧНІ – води, які були у виробничо-побутовому або сільськогосподарському використанні, а також ті, що пройшли забрудненою територією; промислові, сільськогосподарські, комунально-побутові, зливові стоки й т.ін. В Україні більш як половину загального скиду таких вод становлять В.с. житлово- комунальних підприємств, що містять, крім залишків їжі, також фекалії, мийні засоби, які важко піддаються очищенню й знезараженню. Промислові В.с. залежно від галузі виробництва мають різний хімічний склад. В.с. становлять велику загрозу здоров'ю людини й мешканцям водного середовища. Для їх знезараження й очищення застосовують різні методи: механічні, хімічні, біологічні.
ВОДИ ТЕРМАЛЬНІ – підземні води з підвищеною порівняно із звичайною для даної місцевості температурою, можуть мати ступінь нагрівання до кипіння.
ВОДНИИ ОБ'ЄКТ – річка, озеро, водосховище, болото, льодовик або інша форма нагромадження води на поверхні суші.
ВОДНІ РЕСУРСИ – поверхневі і підземні води, які використовуються в народному господарстві і побуті.
ВОДОЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ – міра відповідності потреби у воді фактичному забезпеченню водоспоживача (біотичного угруповання, місцевості, підприємства тощо).
ВОДОЗАБІР – вилучення води із водойм або водного потоку для задоволення господарських чи побутових потреб.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна оцінка та екологічна експертиза» автора Бобровський А.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СЛОВНИК ТЕРМІНІВ“ на сторінці 8. Приємного читання.
