СЛОВНИК ТЕРМІНІВ

Екологічна оцінка та екологічна експертиза

ГЕОСИСТЕМА – 1) матеріально-енергетична система, що складається із взаємообумовлених природних компонентів, а за деякими поглядами, – включає територіально-промислові комплекси і системи розселення людей. Уся сукупність складових в Г. взаємозв'язана у своєму розміщенні; в розвитку і в часі. Вони еволюціонують як частини єдиного цілого. Термін близький др екосистеми, що включає як системне ціле діяльність людини. Найбільша Г. – географічна (ландшафтна) оболонка Землі. Найменша – фізико-географічна фація; 2) "особливий клас керованих систем; земний простір усіх розмірностей, де окремі компоненти природи знаходяться в системнбму зв'язку один з одним і як певна цілісність взаємодіють з космічною сферою та людським суспільством.

ГЕОФІЛИ – тварини, що мешкають у Грунті, мулі, іноді і в щільних породах (напр., дощовий черв'як).

ГЕРБІЦИД – речовина, що використовується для вибіркового знищення трав'янистих рослин. У високих концентраціях Г., як правило, небезпечний для здоров'я і життя людей та тварин.

ГЕРМІЦИД – загальна назва речовин бактерицидної дії.

ГЕТЕРОТРОФНІ ОРГАНІЗМИ, гетеротрбфи – організми, які для живлення використовують готові органічні речовини. До Г.о. належать вищі паразитичні рослини, гриби, багато мікроорганізмів, усі тварини, а також людина. Розрізняють Г.о. тваринні, сапрофітні і паразитичні. У біоценозах вони виконують роль консументів, що виробляють вторинну продукцію, та редуцентів, що розщеплюють органічні речовини до простих. Г. о. відіграють значну роль у колообігу речовин у природі.

ГЕТЕРОТРОФШСТЬ – нездатність до самостійного синтезу будь-яких речовин.

ГІГРОСКОПІЧНІСТЬ – властивість речовин поглинати пароподібну вологу.

ГІДАТОФІТИ – водяні рослини, цілком або більшою своєю частиною занурені у воду. Одні з них не прикріплені коренями до грунту (ряска, елодея), інші – прикріплені (латаття).

ГІДРОБІОНТИ – організми, що живуть у воді.

ГІДРОБІОСФЕРА – це обжиті простори гідросфери (моря, прісноводні озера, ріки).

ГІДРОСТАТИЧНИЙ ТИСК, гідростатичний тиск кожні 10 м водяного стовпа збільшується приблизно на 105 Па (1 атм), отже, у глибоководних западинах тиск досягає понад 100 МПа. Розподіл живих організмів на зони за глибиною залежно від тиску ще не доведено. Проте встановлено, що види, які живуть близько від поверхні, мають високу чутливість до тиску; адже перепад тиску подвоюється у разі опускання з поверхні на глибину 10 м. Фізіологія пристосування до тиску майже не досліджена. Тиск змінює активність обміну речовин, напр., через підвищення вмісту

СО2 у протоплазмі. Молекули білка під тиском деформуються, внаслідок чого змінюються функція ензимів та проникність мембрани. Збільшення тиску підвищує активність плавання. Стенобатні види реагують на мінімальну зміну тиску, і ці зміни впливають на їх розвиток. Еврибатні види, такі як щетинковий черв'як Amphicteis gunneri, рухаються і на великих глибинах (20...5000 м), риби на глибині до 400 м, раки – до 200 м. У них немає наповнених газом порожнин, тому вони при глибокому занурюванні не деформуються, оскільки вода і рідина тіла під тиском майже не стискаються. Тварини з плавальним міхуром повинні врівноважувати зовнішній тиск внутрішнім тиском. У глибоководних ссавців легені стискаються й повітря витискується в зміцнілі бронхи та трахеї. Забезпечення O2 гарантується вивільненням із міоглобіну мускула. Серцевий мускул китоподібних і ластоногих (глибина занурення: кашалоти – 100, тюлені – 30 м) містить 8% міоглобіну, що накопичує кисень (людина – 0,5%). Ці тварини зменшують витрату O2 завдяки імпульсному опусканню і обмежують периферійний кровообіг настільки, що забезпечується тільки мозок.

ГІДРОСФЕРА (від гідро... та гр. sphaira – куля) – водна оболонка Землі, що охоплює океани, моря, озера, річки, болота, льодовики, сніговий покрив, води підземні. Г. вкриває близько 71% земної поверхні. Товщина Г. мінлива й у деяких місцях досягає понад 11 км.

ГІДРОФІЛИ – тварини, які живуть у воді (деякі лише у стадії личинки).

ГІДРОФІТИ – рослини, ЩО живуть у водному середовищі.

ГІДРОХОР – рослина, зародки якої поширюються водою або по воді.

ГОМЕОСТАЗ – стан внутрішньої динамічної рівноваги природної системи, що підтримується регулярним відновленням основних її структур і речовинно-енергетичного складу, а також постійною функціональною саморегуляцією у всіх її ланках. Характерний і необхідний для всіх природних систем – біоценозу, окремого організму тощо. Напр., Г. біоценозу – це його стійкість, стабільність, здатність регулярно підтримувати оновлення ценопопуляцій і стабільність біотичного середовища, протистояти (до певних меж) впливу факторів зовнішнього середовища, зберігаючи пов'язану з ними ритміку. Адаптація у рослин – це комплексна реакція, спрямована до гомеостатичної рівноваги.

ГОСПОДАРСЬКА ЄМНІСТЬ БІОСФЕРИ – це гранично допустимий антропогенний вплив на біосферу (екосистему), перевищення якого переводить її в збуджений стан і з часом викликає в ній незворотні деградаційні процеси.

ГРАДІЄНТНІ ТЕЧІЇ виникають через охолодження та опускання шарів води, а також сильніше нагрівання та випаровування поверхневої води. Через це підвищуються вміст солей та густина води. Напр., у Мексиканській затоці; Гольфстрім, що має глибину 400 м та ширину 50 км, відводить надлишок води (нагрівання та розширення маси води). Вся система доповнюється Північною екваторіальною течією. Личинки вугрів, що вилупились у Саргасовому морі, використовують Гольфстрім для переміщення в Зх. та Пн. Європу.

ГРАНИЧНО ДОПУСТИМА КОНЦЕНТРАЦІЯ (ГДК) – максимальна кількість шкідливої речовини (забрудника) в одиниці об'єму чи маси водного, повітряного або грунтового середовища, яка практично не впливає на здоров'я людини. Встановлюється в законодавчому порядку або рекомендується як норматив. Останнім часом, нормуючи ГДК, беруть до уваги не лише вплив концентрації забруднювачів на здоров'я людини, а й з їхнього впливу на диких тварин, рослини, гриби, мікроорганізми, природні угруповання в цілому, а також на клімат, прозорість атмосфери та санітарно-побутові умови життя.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна оцінка та екологічна експертиза» автора Бобровський А.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СЛОВНИК ТЕРМІНІВ“ на сторінці 11. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • СУТНІСТЬ АНТРОПОГЕННИХ ПРОБЛЕМ ДОВКІЛЛЯ

  • Екологічні проблеми в Україні

  • Проблеми збереження біорізноманіття

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

  • Основні положення Закону України "Про екологічну експертизу"

  • Порівняння й адаптація екологічного законодавства України до чинного в ЄС

  • СПОСТЕРЕЖЕННЯ І КОНТРОЛЬ ЗА СТАНОМ ДОВКІЛЛЯ

  • Державний екологічний моніторинг в Україні

  • Екологічне нормування

  • ЕКОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЕКТІВ І ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Практичне застосування природоохоронних технологій

  • Управління охороною навколишнього середовища на підприємствах

  • Процедури екологічного супроводу планованої господарської діяльності

  • Критеріальна основа оцінок впливу та методи оцінки інтенсивності техногенних навантажень на довкілля

  • ХАРАКТЕРИСТИКА СКЛАДОВИХ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Державна екологічна експертиза

  • Громадська екологічна експертиза

  • Державний екологічний контроль за виконанням вимог висновку ДЕЕ

  • СЛОВНИК ТЕРМІНІВ