Об'єкти моніторингу | Суб'єкти моніторингу | |||||||
Мінко ресурсів | МНС | МОЗ | Мінагро-політики | Держком-лісгосп. | Держвод-госп. | Держком-зем. | Держбуд | |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
Атмосферне повітря | + | + | + | |||||
Атмосферні опади | + | |||||||
Джерела викид. в атмосф. | + | + | ||||||
Поверхневі води загалом | + | + | + | |||||
Поверхневі води с/госп призначення | + | |||||||
Поверхн. води у зонах впливу АЕС, прикорд. зонах, в місцях інтенсивн. виробничого використ. | + | |||||||
Підземні води | + | + | + | |||||
Морські води | + | + | ||||||
Питна вода | + | + | ||||||
Джерела скидів стічн. вод | + | |||||||
Стічні води міськ. канал. мережі та очисних споруд | + | |||||||
Ґрунти загалом | + | + | (adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({}); + | |||||
Ґрунти природоох. терит. | + | |||||||
Ґрунти с/госп. використ. | + |
Закінчення табл. 3.2
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
Ґрунти земель лісового фонду | + | |||||||
Ландшафти | + | |||||||
Зрошувані та осушені землі | + | + | ||||||
Прибрежні зони поверхн. водойм | + | |||||||
Наземні і водні екосистем | + | + | ||||||
Рослин. покрив земель | + | |||||||
Лісова рослинність | + | |||||||
Зелені насадж. насел. пунк | + | |||||||
С/госп. тварини та прод. з них | + | |||||||
Мисливські тварини | + | |||||||
Звалища промислових і побутових відходів | + | |||||||
Стихійні та небезп. Природні явища | + | |||||||
Геофізичні поля | + | |||||||
Об'єкти поховання радіоактивних відходів | + |
Основними завданнями суб'єктів державного екологічного моніторингу є довгострокові систематичні спостереження за станом довкілля. Вони забезпечують аналіз стану довкілля та прогнозують його зміни, надають інформаційно-аналітичну підтримку в прийнятті управлінських рішень у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки.
Суб'єкти ДСМД забезпечують удосконалення підпорядкованих їм мереж спостережень за станом довкілля, уніфікацію методик спостережень і лабораторних аналізів і систем контролю, створення банків даних для багатоцільового колективного використання з допомогою єдиної комп'ютерної мережі, яка забезпечує автономне і спільне функціонування складових цієї системи та її зв'язок з іншими інформаційними системами, що діють в Україні і за кордоном.
Відносини суб'єктів системи моніторингу ґрунтуються на спільній інформаційній підтримці рішень у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки, координації дій під час планування, організації та проведення спільних заходів з моніторингу довкілля, ефективному використанні наявних організаційних структур, засобів спостережень за об'єктами довкілля та комп'ютеризації роботи усієї ДСМД.
Для підвищення ефективності роботи державної та регіональних програмам моніторингу довкілля організовано розробку методичних рекомендацій з підготовки регіональних та державної програм моніторингу довкілля. З 2002 р. створюються регіональні системи ДСМД в Донецько-Придніпровському регіоні.
Ведуться науково-дослідні роботи в цьому напрямі в столиці України, розроблено "Програму створення системи моніторингу довкілля міста Києва". Ведуться такі роботи і в інших областях, але створення вказаних систем стримується слабкою матеріально-технічною базою служб спостережень.
Основні напрями удосконалення державної системи моніторингу
3.4. Дані моніторингу забруднення навколишнього середовища в Україні
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологія» автора Л.І.Юрченко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. Екологічний моніторинг. Система екологічної інформації“ на сторінці 5. Приємного читання.