Розділ 7. Управління силами та засобами ОГ під час НС

Безпека життєдіяльності


7.1. Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха


Організація і оперативне керівництво силами ЦО під час проведення рятувальних заходів, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру здійснюється надзвичайними комісіями і штабами, що створюються за рішенням Кабінету Міністрів, обласної або районної державних адміністрації. У випадку локальних, об'єктових чи місцевих надзвичайних ситуацій, що не мають катастрофічного характеру, всі заходи організовують керівники районів, населених пунктів, об'єктів, які за посадовими обов'язками виконують функції начальників цивільної оборони.

Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт полягає у виконанні заходів, передбачених чинним законодавством з питань ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій і катастроф, епідемій і епізоотій, що створюють загрозу життю і здоров'ю населення.

Основним завданням під час надзвичайних ситуацій є порятунок людей і забезпечення їх життєдіяльності. Крім того до комплексу невідкладних робіт входить: порятунок тварин, матеріальних цінностей, створення умов для локалізації та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Послідовність виконання невідкладних та аварійних робіт залежить від характеру надзвичайної ситуації, її наслідків, наявності і підготовки сил цивільної оборони та інших формувань, періоду року, погодних умов та інш их факторів.

Для проведення рятувальних та інших аварійних невідкладних робіт залучаються: невоєнізовані формування ЦО, військові частини і підрозділи медичні організації.

Для проведення рятувальних та невідкладних аварійних робіт необхідно:

- Організувати з робітників та службовців, працівників сільськогосподарських підприємств і учнів формування цивільної оборони та підготувати їх для роботи в осередках ураження.

- Оснастити формування цивільної оборони індивідуальними засобами захисту, приладами, майном, технікою.

- Завчасно спланувати дії формувань цивільної оборони як при загрозі нападу, так і під час проведення рятувальних та невідкладних аварійних робіт.

- Перевірити та уточнити плани цивільної оборони на навчаннях, що проводяться на об'єктах.

- Вивести в найкоротші строки формування цивільної оборони, створені в містах, в позаміську зону, розмістити їх в завчасно намічених районах і привести до готовності для проведення рятувальних робіт.

- Організувати управління та керівництво формуваннями цивільної оборони під час проведення рятувальних робіт.

Заходи, що входять до рятувальних робіт: розвідка маршрутів для формувань ЦО, пошук і рятування людей з-під завалів та зруйнованих захисних споруд, санобробка людей та знезараження їх одягу, локалізація та гасіння пожеж, надання першої медичної допомоги та евакуація потерпілих, знезараження місцевості, споруд, техніки.

Невідкладні роботи в осередках ураження:

o прокладання шляхів на заражених територіях і проїздів у завалах;

o локалізація аварій;

o ліквідація або укріплення аварійних споруд;

o знешкодження боєприпасів, вогне- та вибухонебезпечних предметів;

o відновлення та ремонт пошкоджених захисних споруд.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека життєдіяльності» автора Невідомо на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 7. Управління силами та засобами ОГ під час НС“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності

  • 1.6. Культура суспільства та її захисна функція

  • Розділ 2. Природні загрози, характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об'єкти економіки

  • 2.2. Негативні фактори активної групи

  • 2.3. Ідентифікація небезпек

  • 2.4. Надзвичайні ситуації в сучасних умовах

  • 2.5. Класифікація надзвичайних ситуацій

  • 2.6. Природні надзвичайні ситуації

  • Розділ 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об'єктах

  • 3.7. Радіаційна безпека

  • 3.8. Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Розділ 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості. Соціальні та психологічні чинники ризику. Поведінкові реакції населення у НС

  • 4.2. Фізіологічні чинники забезпечення безпеки людини

  • 4.3. Психологічні важелі забезпечення безпеки людини

  • 4.4. Небезпеки загальної інформатизації суспільства

  • 4.5. Небезпека засобів масової інформації

  • 4.6. Нейролінгвістичне програмування

  • 4.7. Діанетика - наука про розум і мислення

  • 4.8. Невідкладна допомога при нещасних випадках

  • 4.8.2. Кровотеча та перша допомога при кровотечах

  • 4.8.3. Долікарська реанімація

  • 4.8.4. Транспортні аварії і катастрофи. Наслідки і профілактика

  • 4.8.5. Утоплення, принципи долікарської допомоги

  • 4.8.6. Ураження електричним струмом

  • 4.8.7. Отруєння хімічними речовинами

  • 4.9. Небезпеки у сучасному урбанізованому суспільстві та протидія їм

  • 4.9.2. Менеджмент безпеки на підприємстві

  • Розділ 5. Ризик. Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку. Небезпечних ситуацій

  • 5.1.5. Принципи забезпечення безпечної життєдіяльності

  • 5.1.6. Приклад обчислення соціального ризику для аеропорту

  • 5.1.7. Нормативні документи, що регламентують усунення зовнішніх сталих чинників ризику особи

  • Розділ 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення на АТО у НС

  • 6.1.2. Управління безпекою життєдіяльності

  • 6.1.3. Сиситема правового захисту та нагляду за дотриманням правової безпеки

  • 6.1.4. Контроль та нагляд

  • 6.2. Загальні засади моніторингу НС та порядок його здійснення. Моніторинг небезпек життєвого середовища людини в Україні

  • Розділ 7. Управління силами та засобами ОГ під час НС
  • РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА