Розділ 7. Управління силами та засобами ОГ під час НС

Безпека життєдіяльності

Сипучі продукти в мішках (борошно, крупа, цукор-пісок, крохмаль) дегазують провітрюванням або використовують ті ж методи, що при дезактивації. Хліб провітрюють і переробляють на сухарі. Олію піддають рафінуванню та дезодорації, у твердих жирів видаляють верхній шар товщиною 1 см при зараженні до 1 доби і не менше 2 см через 2-3 доби після зараження.

Ковбасні вироби - обробляють розчином перманганату калію, потім знімають оболонку і направляють на термічну обробку (у воді при 900С протягом 2-3 годин), тверді сири обробляють аналогічно, щоправда за необхідності переробляють у плавлені.

При дегазації м'яса спочатку зрізають ножем ділянки, які мають підозрілий невідповідний колір, потім миють, а при необхідності знімають верхній шар близько 1 см.

Вода дегазується хлоруванням (30-50 мг активного хлору на 1 л води) або кип'ятінням (протягом години).

Термічна обробка продуктів, як метод дегазації, не застосовується, при забрудненні слаболеткими речовинами чи неорганічними речовинами, що не розпадаються на нетоксичні при підвищенні температури (солі металів).

Дезінфекція продовольчих товарів здійснюється в процесі попередньої обробки, що включає миття, очищення верхніх шарів тощо, та у процесі термічної обробки, зокрема при кип'ятінні, обробці паром, тушкуванні, смаженні. Тара та упаковка продуктів дезінфікується тими ж методами, що й устаткування та інвентар.

Особливої уваги потребують продукти, уражені пліснявими грибами та іншими мікроорганізмами, здатними до утворення токсинів. Навіть видалення запліснявілих місць не гарантує усунення токсинів, тому що метаболіти проникають у продукт глибше, ніж міцелій. Крім того, на мікотоксини практично не впливає термічна обробка.

З метою дезінфекції термічну обробку проводять значно довше ніж при звичайному приготуванні їжі, обов'язково враховуючи стійкість конкретного виду мікроорганізмів до температури. Спори ботулінових мікроорганізмів для знищення потребують теплової обробки при 120°С не менше 20 хв. Як правило, на практиці з метою дезінфекції воду кип'ятять 45 хв., крупи варять 90-120 хв., м'ясо - 2 год., рибу - не менше 30 хв., ковбаси, овочі, фрукти -

30 хв.

Утилізація та знищення заражених продовольчих товарів.

Продовольчі товари, що не можуть бути обеззаражені, знищують або передають на переробку. Основою для утилізації служить акт комісії, до складу якої входять представник адміністрації, матеріально-відповідальна особа, представник громадськості та лікар санітарно-епідеміологічної служби.

Продовольчі товари, забруднені радіоактивними речовинами передають на технічну переробку на спецкомбінати з подальшим захороненням у спеціальних місцях.

Продовольство, заражене сильнодіючими отруйними речовинами, передають на технічну утилізацію та знищення.

Біологічно заражені продукти переважно спалюють.

Наступний розділ:

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека життєдіяльності» автора Невідомо на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 7. Управління силами та засобами ОГ під час НС“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності

  • 1.6. Культура суспільства та її захисна функція

  • Розділ 2. Природні загрози, характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об'єкти економіки

  • 2.2. Негативні фактори активної групи

  • 2.3. Ідентифікація небезпек

  • 2.4. Надзвичайні ситуації в сучасних умовах

  • 2.5. Класифікація надзвичайних ситуацій

  • 2.6. Природні надзвичайні ситуації

  • Розділ 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об'єктах

  • 3.7. Радіаційна безпека

  • 3.8. Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Розділ 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості. Соціальні та психологічні чинники ризику. Поведінкові реакції населення у НС

  • 4.2. Фізіологічні чинники забезпечення безпеки людини

  • 4.3. Психологічні важелі забезпечення безпеки людини

  • 4.4. Небезпеки загальної інформатизації суспільства

  • 4.5. Небезпека засобів масової інформації

  • 4.6. Нейролінгвістичне програмування

  • 4.7. Діанетика - наука про розум і мислення

  • 4.8. Невідкладна допомога при нещасних випадках

  • 4.8.2. Кровотеча та перша допомога при кровотечах

  • 4.8.3. Долікарська реанімація

  • 4.8.4. Транспортні аварії і катастрофи. Наслідки і профілактика

  • 4.8.5. Утоплення, принципи долікарської допомоги

  • 4.8.6. Ураження електричним струмом

  • 4.8.7. Отруєння хімічними речовинами

  • 4.9. Небезпеки у сучасному урбанізованому суспільстві та протидія їм

  • 4.9.2. Менеджмент безпеки на підприємстві

  • Розділ 5. Ризик. Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку. Небезпечних ситуацій

  • 5.1.5. Принципи забезпечення безпечної життєдіяльності

  • 5.1.6. Приклад обчислення соціального ризику для аеропорту

  • 5.1.7. Нормативні документи, що регламентують усунення зовнішніх сталих чинників ризику особи

  • Розділ 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення на АТО у НС

  • 6.1.2. Управління безпекою життєдіяльності

  • 6.1.3. Сиситема правового захисту та нагляду за дотриманням правової безпеки

  • 6.1.4. Контроль та нагляд

  • 6.2. Загальні засади моніторингу НС та порядок його здійснення. Моніторинг небезпек життєвого середовища людини в Україні

  • Розділ 7. Управління силами та засобами ОГ під час НС
  • РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи