Розділ 7. Управління силами та засобами ОГ під час НС

Безпека життєдіяльності

М'ясо тварин та птахів, що перебували на забрудненій території та споживали забруднені корми і воду, заражене радіоактивними речовинами у всій товщі.

Зараження отруйними речовинами. Продовольчі товари, вода та непродовольчі товари можуть бути заражені крапельно-рідкими отруйними речовинами, 'їх парами і аерозолями. Глибина проникнення у матеріали залежить як від пористості матеріалу, так і фізичних властивостей. Для щільних харчових продуктів (м'ясо, сало, жир, масло) глибина проникнення становить 5-10 мм; в сипучі продукти - борошно та крупу отруйні речовини проникають на глибину 20-30 мм. Рідкі продукти та вода заражаються по всьому об'єму. Зокрема, іприт проникає в цеглу на 6-10 мм, дерево - до 6 мм, в тканини - наскрізь.

Біологічне зараження. Мікроорганізми можуть довгий час зберігати свою життєдіяльність, а за сприятливих умов у споровій формі - десятки років. Глибина зараження харчових продуктів практично така ж, як і радіоактивних речовин. При цьому потрібно враховувати можливість розвитку мікроорганізмів на поверхні та у товщі продуктів, що веде до збільшення глибини зараження. На розвиток мікроорганізмів впливає наявність сонячного світла, температура зберігання продукту, вид продукту тощо.

Контроль за зараженими і забрудненими прод- та непродтоварами і водою здійснюється, як правило, постами радіаційного та хімічного спостереження і хімічними лабораторіями. Обеззараження проводиться на складах і виробничих приміщеннях, а також на спеціально устаткованих майданчиках обеззараження.

Дезактивація продовольчих товарів.

При дезактивації продовольчих товарів:

- видаляють радіоактивний пил з поверхні тари і продовольчих товарів за допомогою пилососів і обмивають або обтирають їх, при цьому доцільно використовувати миючі засоби;

- замінюють забруднену тару та упаковку на чисту;

- знімають оболонку (з ковбасних виробів, сирів і т.д.);

- знімають зовнішній шар заражених продуктів.

Вода дезактивується відстоюванням, фільтруванням, перегонкою. При дезактивації криниць воду відкачують, очищають цямрини та дно, засипають на дно чистий пісок.

Дезактивація непродовольчих товарів проводиться за тією ж методикою, що й для матеріалів та інструментів.

Дезактивація неупакованих та упакованих у незахищену тару продовольчих товарів (мішки, корзини та ін.).

Для дезактивації сипучих продуктів, що затарені в мішки з тканини, застосовують пилосос. Для видалення верхнього забрудненого шару борошна, мішки поливають водою або замочують так, щоб забруднене борошно намокло, а чисте залишилося сухим і через 5-6 год. перетарюють. Видалення зовнішнього забрудненого шару цукру-піску, крупи, крохмалю та інших сипучих продуктів, що зберігалися в мішках, заражений периферійний шар відділяють за допомогою металевого циліндра без дна і кришки, що на 4-6 см менше внутрішнього діаметра мішка. При дезактивації сипучих продуктів, що зберігаються в буртах (насипом), знімають верхній шар на глибину забруднення.

Жири рідкі повторно направляються на рафінування. З твердих жирів зрізається шар товщиною 3-5 мм. Ковбаси, тверді сири, свіжі плоди та овочі миють і знімають оболонку, а при необхідності й 5 мм верхнього шару. М'ясо та рибу промивають водою, при необхідності зрізають верхній шар товщиною 5 мм. З хліба зрізають верхній шар товщиною до 1 см.

Дезактивація продовольчих товарів у захисній тарі.

Якщо продукти затарені у багатошарові паперові мішки, то верхній папір знімають і після цього протирають мішок.

Продукти, упаковані у картонну тару перекладають в чисту, а пластикову тару - обмивають і протирають.

Дегазація продовольчих товарів.

Тару дегазують, миючи з використанням поверхнево-активних речовин, а у разі зараження сильнодіючими отруйними речовинами протирають дегазуючими розчинами, після чого обмивають водою та просушують.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека життєдіяльності» автора Невідомо на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 7. Управління силами та засобами ОГ під час НС“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності

  • 1.6. Культура суспільства та її захисна функція

  • Розділ 2. Природні загрози, характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об'єкти економіки

  • 2.2. Негативні фактори активної групи

  • 2.3. Ідентифікація небезпек

  • 2.4. Надзвичайні ситуації в сучасних умовах

  • 2.5. Класифікація надзвичайних ситуацій

  • 2.6. Природні надзвичайні ситуації

  • Розділ 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об'єктах

  • 3.7. Радіаційна безпека

  • 3.8. Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Розділ 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості. Соціальні та психологічні чинники ризику. Поведінкові реакції населення у НС

  • 4.2. Фізіологічні чинники забезпечення безпеки людини

  • 4.3. Психологічні важелі забезпечення безпеки людини

  • 4.4. Небезпеки загальної інформатизації суспільства

  • 4.5. Небезпека засобів масової інформації

  • 4.6. Нейролінгвістичне програмування

  • 4.7. Діанетика - наука про розум і мислення

  • 4.8. Невідкладна допомога при нещасних випадках

  • 4.8.2. Кровотеча та перша допомога при кровотечах

  • 4.8.3. Долікарська реанімація

  • 4.8.4. Транспортні аварії і катастрофи. Наслідки і профілактика

  • 4.8.5. Утоплення, принципи долікарської допомоги

  • 4.8.6. Ураження електричним струмом

  • 4.8.7. Отруєння хімічними речовинами

  • 4.9. Небезпеки у сучасному урбанізованому суспільстві та протидія їм

  • 4.9.2. Менеджмент безпеки на підприємстві

  • Розділ 5. Ризик. Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку. Небезпечних ситуацій

  • 5.1.5. Принципи забезпечення безпечної життєдіяльності

  • 5.1.6. Приклад обчислення соціального ризику для аеропорту

  • 5.1.7. Нормативні документи, що регламентують усунення зовнішніх сталих чинників ризику особи

  • Розділ 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення на АТО у НС

  • 6.1.2. Управління безпекою життєдіяльності

  • 6.1.3. Сиситема правового захисту та нагляду за дотриманням правової безпеки

  • 6.1.4. Контроль та нагляд

  • 6.2. Загальні засади моніторингу НС та порядок його здійснення. Моніторинг небезпек життєвого середовища людини в Україні

  • Розділ 7. Управління силами та засобами ОГ під час НС
  • РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи