Розділ «4.8.3. Долікарська реанімація»

Безпека життєдіяльності

Серцево-легенева реанімація (СЛР) - це комплекс заходів, які спрямовані на заміну і поновлення порушених при термінальних станах основних життєво важливих функцій організму (кровообігу та дихання), з метою попередження загибелі головного мозку.

Основними причинами розвитку термінальних станів, які виникають за межами медичних закладів, є: синдром раптової смерті новонароджених, травми, утоплення, порушення прохідності верхніх дихальних шляхів тощо.

До термінальних станів належать: передагонія, агонія, клінічна смерть. Вказані стани є етапами вмирання організму.

Передагонія визначається плутаністю свідомості та іншими ознаками порушення діяльності вищої нервової системи, зникненням пульсу на периферійних артеріях, гіпотензією (зниженням артеріального тиску), поверхневим та частим диханням; блідим і/ або мармуровим кольором шкіри. В залежності від клінічної ситуації передагонія може тривати від декількох хвилин до декількох годин, іноді діб. При подальшому погіршенні стану розвивається агонія. Інколи перед цим розвивається термінальна пауза. Остання характеризується тимчасовим (протягом 20-90 секунд) припиненням дихання і кровообігу. За термінальною паузою настає "останній спалах боротьби організму за життя" - агонія (це й відображається в самому терміну: agon означає боротьба (грець). Вона проявляється появою судомного, часто з патологічними ритмами, дихання, подальшим пригніченням скорочувальної функції серця.

Агонія триває від 2-3 хвилин до 30-40 хвилин. При подальшому погіршенні стану настає клінічна смерть.

Клінічна смерть - це період з моменту припинення дихання і кровообігу до розвитку незворотних змін найбільш чутливих до гіпоксії клітин центральної нервової системи (ЦНС). При звичайних умовах довкілля клінічна смерть триває 3-4 хвилини. Клінічна смерть може бути як наслідок прогресування передагонії, агонії, так і розвивається раптово без попередніх етапів вмирання. Ознаки клінічної смерті:

1. Припинення зовнішнього дихання. Визначається за відсутністю екскурсії грудної клітини;

2. Припинення кровообігу. Визначається за відсутністю пульсу на магістральних артеріях (сонної, плечової і стегнової).

Відсутність пульсу на периферійних артеріях (наприклад, променевої) не є ознакою клінічної смерті, так як при вираженому спазмі периферійних артерій або при гіпотезі, пульс може не промацуватися. Крім того, людина, яка надає допомогу, пульсацію власних артерій може прийняти за пульсацію периферійного артеріального стовбура постраждалого. На визначення пульсу в даної ситуації відводиться не більше 10 секунд. Якщо пульс визначається на променевій артерії, то у дитини старшого віку і дорослого систолічний артеріальний тиск вище 80 мм рт. ст. Перевірка пульсу на магістральних судинах не є єдиним і основним критерієм термінального стану. Основною є відсутність будь-яких ознак життя, а саме:

1. Розширення зіниць;

2. Відсутність свідомості;

3. Зміна кольору шкіри і слизових оболонок (при цьому переважає блідий колір при первинній зупинці кровообігу або темносинюшний при первинній зупинці дихання );

4. Атонія (відсутність тонусу м'язів);

5. Арефлексія (відсутність рефлексів).

Ці ознаки клінічної смерті можуть з'являтися в будь-якій послідовності. При первинній зупинці серцевої діяльності свідомість зазвичай зникає протягом 10-15 сек., максимальне розширення зіниць - 30-60 сек.


Організаційні основи серцево-легеневої реанімації



Елементарне підтримання життя


На етапі елементарного підтримання життя виконуються дії для відновлення життєво важливих функцій організму - серця й дихання. При цьому заходи та їх послідовність визначають абревіатурою з трьох англійських букв - "АВС", яка добре запам'ятовується.

А - (англ. airway open - "відкриття дихальних шляхів") - звільнення ротової порожнини та дихальних шляхів від сторонніх тіл.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека життєдіяльності» автора Невідомо на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „4.8.3. Долікарська реанімація“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності

  • 1.6. Культура суспільства та її захисна функція

  • Розділ 2. Природні загрози, характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об'єкти економіки

  • 2.2. Негативні фактори активної групи

  • 2.3. Ідентифікація небезпек

  • 2.4. Надзвичайні ситуації в сучасних умовах

  • 2.5. Класифікація надзвичайних ситуацій

  • 2.6. Природні надзвичайні ситуації

  • Розділ 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об'єктах

  • 3.7. Радіаційна безпека

  • 3.8. Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Розділ 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості. Соціальні та психологічні чинники ризику. Поведінкові реакції населення у НС

  • 4.2. Фізіологічні чинники забезпечення безпеки людини

  • 4.3. Психологічні важелі забезпечення безпеки людини

  • 4.4. Небезпеки загальної інформатизації суспільства

  • 4.5. Небезпека засобів масової інформації

  • 4.6. Нейролінгвістичне програмування

  • 4.7. Діанетика - наука про розум і мислення

  • 4.8. Невідкладна допомога при нещасних випадках

  • 4.8.2. Кровотеча та перша допомога при кровотечах

  • 4.8.3. Долікарська реанімація
  • 4.8.4. Транспортні аварії і катастрофи. Наслідки і профілактика

  • 4.8.5. Утоплення, принципи долікарської допомоги

  • 4.8.6. Ураження електричним струмом

  • 4.8.7. Отруєння хімічними речовинами

  • 4.9. Небезпеки у сучасному урбанізованому суспільстві та протидія їм

  • 4.9.2. Менеджмент безпеки на підприємстві

  • Розділ 5. Ризик. Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку. Небезпечних ситуацій

  • 5.1.5. Принципи забезпечення безпечної життєдіяльності

  • 5.1.6. Приклад обчислення соціального ризику для аеропорту

  • 5.1.7. Нормативні документи, що регламентують усунення зовнішніх сталих чинників ризику особи

  • Розділ 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення на АТО у НС

  • 6.1.2. Управління безпекою життєдіяльності

  • 6.1.3. Сиситема правового захисту та нагляду за дотриманням правової безпеки

  • 6.1.4. Контроль та нагляд

  • 6.2. Загальні засади моніторингу НС та порядок його здійснення. Моніторинг небезпек життєвого середовища людини в Україні

  • Розділ 7. Управління силами та засобами ОГ під час НС

  • РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи