Розділ 7. Управління силами та засобами ОГ під час НС

При аваріях на водопровідних та енергетичних мережах також, в першу чергу, застосовують відключення.

Невідкладні роботи на гідротехнічних спорудах передбачають укріплення діючих або зведення тимчасових захисних споруд та боротьбу з утворенням заторів.

При аварії з викидом радіоактивних речовин необхідно чітко стежити за часом перебування людей на зараженій місцевості та захищеності від радіоактивного пилу. Населенню і формуванням ЦО рекомендується проводити йодну профілактику.

Аварії з викидом отруйних речовин в повітря інколи можна нейтралізувати осадивши газ водою або парою. Всі роботи виконуються у засобах захисту, а при високих концентраціях токсичних речовин у повітрі із застосуванням ізолюючих протигазів.

7.3. Обеззаражування споруд, техніки, предметів та спеціальна обробка людей

7.3.1. Обеззараження продовольчих та непродовольчих товарів

Зараження та забруднення продовольчих та непродовольчих товарів під час надзвичайних ситуацій відбувається:

- при зберіганні на відкритому повітрі чи у недостатньо загерметизованих приміщеннях;

- при перевезенні на відкритому, а також на закритому, але зараженому, транспорті;

- при контакті із зараженим устаткуванням, особливо для харчових продуктів;

- при упаковці продукції в заражену тару;

- при навмисних діях терористів, психічно неврівноважених людей та під час диверсійних акцій чи військових дій;

- у випадку біологічного забруднення - від контакту із комахами, тваринами, людьми, які були зараженими.

Основним методом захисту продовольчих та непродовольчих товарів є максимальна їх ізоляція від зовнішнього середовища. Значно зменшує ризик забруднення та зараження товарів під час катастроф і стихійних лих:

- раціональне розміщення складів;

- розосередження запасів товарів;

- герметизація складських приміщень;

- використання спеціальної тари для зберігання прод- та не-продтоварів;

- широке використання підвалів та інших укриттів. Радіоактивне забруднення. У щільні непористі продукти

(м'ясо, риба, овочі, фрукти) радіоактивний пил не проникає, але до поверхні прилипає дуже міцно; в пористі продукти (хліб, сухарі і т.д.) проникає на глибину пор; в сипучі проникають тим глибше, чим більші частки продукту і більші повітряні прошарки між ними, зокрема в борошно - до 15 мм; в крупу - до 40 мм, в сіль - до 120 мм, в картоплю (насипом) - до 150 мм. В рідких продуктах великі частинки радіоактивного пилу осідають на дно тари (водоймища), крім в'язких продуктів, а дрібні можуть утворити дисперсні розчини.