РОЗДІЛ 3. НЕБЕЗПЕЧНІ СТАНОВИЩА. РИЗИК - ОЦІНКА НЕБЕЗПЕКИ

Поняття про ризики. Номенклатура і класифікація небезпек. Джерела небезпеки та їх класифікація: природні, антропогенні, техногенні, соціальні та комбіновані джерела небезпеки. Основні види небезпек, небезпечні та шкідливі фактори. Поняття травми, травматизму. Ризик, як фактор потенційної небезпеки. Причини ризику. Індивідуальний і соціальний ризик. Концепція допустимого ризику. Категорії факторів, що змушують людину ризикувати. Психологічні основи ризику. Значення принципів інженерно-психологічного професійного добору кадрів для зменшення ризику. Оцінка ступеня ризику. Управління ризиком. Прогнозування і моделювання умов виникнення небезпечних ситуацій. Системний аналіз безпеки життєдіяльності. Біоритми і безпека людини. Психологічні основи добору кадрів і безпека.

3.1. Поняття ризику і методи його обчислення

3.2. Оцінка ступеню ризику діяльності людини

Ступінь ризику можна визначити за допомогою коефіцієнта нещасних випадків (НВ) на тисячу людей: НВ=(Н/Л)х103, де Н - кількість нещасних випадків, Л - кількість відпрацьованих людино-годин у році. Професор Русак О.Н. - президент Міжнародної Академії наук екології та безпеки життєдіяльності визначає ризик як коефіцієнт його частоти. Ступінь ризику має дуже багато форм, видів і різновидів. Це коефіцієнт частоти смертельного та інвалідного травматизму, коефіцієнт частоти важкого травматизму.

Важливим є питомий коефіцієнт частоти ризику (Кр), рівний відношенню кількості нещасних випадків (Н) до загального числа людей (Р): Кр=Н/Р. Цей коефіцієнт дозволяє порівняти небезпеку різноманітних видів робіт у межах певної системи (організації, галузі природи).

Ризик і безпека тісно пов'язані залежністю "Безпека-Якість-Надійність" (Б-Я-Н). Це ключове поняття, яке характеризує стан безпеки будь-якої ситеми. Ці складові тісно пов'язані і тому важко визначити, яке з них є первинним. Всі вони важливі. І якщо раніше ці поняття розглядалися незалежно одне від іншого, то зараз їх розглядають у взаємозв'язку як важливі принципи безпеки.

Принцип перший - системний або комплексний підхід до менеджменту безпеки праці та якості соціально-виробничих процесів: створення цілісної системи для рішення цільових задач найбільш ефективним способом, організація взаємозв'язку і взаємодії суб'єктів і об'єктів управління, розподіл ролей і обов'язків персоналу, безупинне удосконалення системи на основі оцінки фактичного стану з наступним коригуванням дій.

Принцип другий - людський фактор - загальна і головна ланка системи безпеки, якості і надійності - це людина, її керуюча, організуюча і виконавча роль. Персонал підприємства, компанії - найвища цінність і тому участь працівників всіх категорій є необхідною умовою ефективного функціонування системи.

Тому третій принцип - управлінський - залучення людей до процесу управління та адекватне використання їх здібностей і потенціалу стосовно задач, цілей, інтересам суспільства. Це виражається розумінням людьми важливості їх рольової участі у вирішенні проблем, відповідальності за ці проблеми і можливі шляхи їх вирішення.

Основне завдання безпеки - формування у людини ідеології, адекватної до вимог новітньої системи менеджменту, до числа ключових факторів якої відносяться безпека, якість, надійність. На це повинні бути спрямовані всі форми психологічного впливу, професійного навчання, тренінгу, пропаганди безпечної діяльності.

Світова практика свідчить, що компанії, які прийняли і реалізують такий підхід в системах менеджменту досягають особливо високих показників ефективності, зменшують показники травматизму, професійних захворювань, підвищують результативність праці.

Питання.

1. Як визначають ступінь ризику?

2. Які принципи складають основи мало ризикованої діяльності?

3. В чому полягає позитивний успіх праці?

4. Як визначити коефіцієнт частоту ризик?у

5. Як пов'язана формула "Б-Я-Н" з проявами ризиків?

3.3. Причини та результати ризику

3.4. Поняття про травми, нещасні випадки