РОЗДІЛ 3. НЕБЕЗПЕЧНІ СТАНОВИЩА. РИЗИК - ОЦІНКА НЕБЕЗПЕКИ

Травма (гр. - пошкодження, поранення) - результат порушення анатомічної чи цілісності фізіологічних функцій тканин, органів людини, викликана раптовим впливом - зовнішнім або внутрішнім. На виробництві, як і в побуті, природі травма, як правило виявляється раптово, як результат впливу на людину небезпечного фактора при виконанні певних обов'язків, завдань.

За походженням виділяють групи травм: механічні (забиті місця, переломи, рани), теплові (опіки, обмороження, теплові удари), хімічні (хімічні опіки, гострі отруєння, задуха), електричні, комбіновані, фізико-хімічні - викликані іонізуючим випромінюванням. За ступенем прояву виділяють легкі, важкі, смертельні травми. Крім того, травми можуть бути груповими (2 і більше працівників).

Для запобігання травмування люди повинні знати причини травм, результати їх проявів та методи усунення. Виділяють технічні - 50% від усіх нещасних випадків, організаційні - 25%, санітарно-гігієнічні - 10-12% та психофізіологічні.

Повторення певної групи травм на певному місці - виробничому, побутовому, в природі називається травматизмом. Отже - травматизм - це процес, який вимагає виявлення причини кожної окремої травми в її зв'язку з оточуючим середовищем і діями людини та ліквідації умов проявлення травм.

Травматизм - систематичне повторення сукупності травм, які виникають і повторюються серед певних груп населення, яке перебуває в однакових умовах діяльності, життя.

Рівень травматизму визначається вагою травматизму (Вт), яка дорівнює відношенню числа людино-днів непрацездатності (Л) до загального числа нещасних випадків (Н): Вт=Л/Н.

Показник ваги травматизму (Кт) характеризує середню тривалість непрацездатності (Т), яка припадає на один нещасний випадок: Кт=Т/п, де: Т - сумарна кількість днів тимчасової непрацездатності по всіх нещасних випадках за звітний період (п). Важливим є коефіцієнт технічної безпеки (Ктб.) - відношення кількості безпечних операцій (Кб) до загального числа всіх операцій (Ко): Ктб.=Кб /Ко.

Для запобігання небезпечних ситуацій, важливі комлексні критерії оцінки умов праці - параметри: освітлення, загазованість, запиленість, шум, вібрація, електромагнітні поля. Їх вплив визначає коефіцієнт безпеки КБ=Св/Сс, де Св та Сс відповідно значення, яке вимірюється (Св) та стандартне (Сс) (нормативне). Щоб запобігати травматизму його треба передбачати і знати основні методи його прогнозування. Одним з показників безпечної діяльності є критерій безпеки (Р), або вірогідність (Р) безпечної роботи, яку визначає формула: Р=[1-t/NТ]п , де: t - проміжок часу для якого обчислюють значення Р; Т - проміжок часу за який вже відбулися випадки; N - число бригад, ділянок; п - число зафіксованих нещасних випадків, захворювань, травм за весь час обліку (О). Результати достовірні, якщо вірогідність (Р) більше 0,95. Наприклад, за 3 роки (Т=12 кварталів) у 4 бригадах (N=4) відбулося 12 нещасних випадків ( n =12). Визначити їхню вірогідність повторення на протязі двох наступних кварталів (t =2 квартала). Знайдемо Р: Р=(1-2/4><12)12=0,597. Таким чином Р=0,597, що менше 0,95. Отже, у найближчі 2 квартали нещасні випадки маловірогідні. За допомогою цієї формули можна спрогнозувати час (Т) за який у майбутньому може статися хоча б один такий випадок, тобто треба обчислити Т при Р=0,95. Отже, ризик, як першооснову надзвичайної ситуації можна передбачити і запобігти. Для оцінки рівня травматизму користуються відносними статистичними показниками частоти і ваги нещасних випадків. Використовують показник частоти травматизму (Кч), який визначає кількість нещасних випадків, що приходяться на 1000 працюючих за певний період: Кч=1000п/р, де: n - число нещасних випадків за конкретний період (крім важких і смертельних), р - середньосписочна кількість працюючих. За міжнародною класифікацією травматизм ділять на виробничий (промисловість і сільське господарство), невиробничий (побутовий, вуличний, транспортний), спортивний та дитячий. При навчанні в школі, технікумі, інституті майбутні фахівці лише епізодично стикаються з питаннями попередження виробничої небезпеки. Такі питання потребують більшої уваги, чим їм приділяють, тому що це важливо для будь-якого фахівця - від робітника до керівника.

Питання

1. Що таке травма, травматизм?

2. Охарактеризуйте групи травм, їх причини?

3. Що таке травматизм, як його визначають?

4. Що таке показник ваги і частоти травматизму, чим вони зумовлені?

3.5. Аналіз стану травматизму

Небезпечні чинники часто призводять до травми, а шкідливі чинники - до захворювання. Тільки з організаційних причин відбувається біля 80% всіх нещасних випадків у побуті та виробництві. Але оздоровити умови діяльності, підвищити безпеку неможливо за допомогою одних лише організаційних заходів, потрібно впровадження певних технічних заходів. В системі заходів щодо профілактики травматизму, вироблених усіма країнами, істотна роль приділяється розробці і впровадженню комплексних програм безпеки праці.

За даними Міжнародної організації праці, в усьому світі щодня реєструється понад Б00 смертельних випадків у сільському господарстві, промисловості і сфері послуг. Щорічно більше 300 тисяч трудящих одержують виробничі травми і фахові захворювання. Кожні три хвилини гине один робітник в результаті нещасного випадку, а щосекунди четверо робітників одержують виробничу травму. У світі через це економічні втрати складають біля 1% світового валового національного продукту. Статистика свідчить, що розподіл травматизму по основним галузям виробництва протягом ряду років залишається постійним. Однією з травмонебезпечних галузей є агропромисловий комплекс, де смертельні травми в процентному відношенні складають у рослинництві - 24% від загальної кількості травм, тваринництві - 21%, будівництві - 16%, ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування - 14%, в транспорті - 11%, деревообробці і лісозаготівлі - 3%, харчовій промислоості, житловому і комунальному господарстві - 0,7%, молочній галузі - 0,Б%, інші - 6%.

Небезпека одержання травми більша в побутовій ніж промисловій сфері, в якій травматизм у Б-20 разів нижчий. У зв'язку з насиченням побутової сфери діяльності енергоємними об'єктами, небезпечними речовинами побутовий травматизм значний: приготування їжі - 4Б%, прибирання і ремонт помешкання - 30%, при його опаленні 26%.

Друге місце після побутового травматизму займають вуличні травми, наприклад, при ожеледі. Зріс обсяг травм, заподіяних автотранспортом - з вини пішоходів і пасажирів - 7Б%, з вини водіїв -2Б%. Дитячий травматизм складає біля 2Б%, в тому числі 12-1Б% припадає на шкільний. Проте поверхнева оцінка не дає достовірного уявлення про розподіл травм між виробничою і побутовою сферами, тому що поряд із відмінністю за кількістю травм існує і відмінність у кількості "зайнятих" в обох сферах. Показники виробничого травматизму, як наприклад у місті Бердянську, формуються в основному за рахунок великих підприємств, зайнятих у машинобудуванні, хімічній промисловості - заводи, торговий порт.

Виділяють три основних методи аналізу причин травм, що дозволяє впроваджувати заходи щодо попередження нещасних випадків. Для цього необхідно систематично аналізувати причини проявів травм, професійних захворювань. Перший метод - статистичний, який заснований на аналізі статистичного матеріалу з травматизму, накопиченого за кілька років у вигляді таблиць, діаграм і графіків. Різновидом даного методу є груповий - травми групуються за окремими однорідними ознаками: час травмування; вік потерпілого, його кваліфікація і спеціальність, місце травмування - виробниче, побутове, природне.

Другий - топографічний (гр. топос - місце, гр. графо - писати), який полягає у вивченні причин нещасних випадків за місцем події, за впливом характеристик місця на травмування.