РОЗДІЛ 1. ОСНОВИ ТЕОРІЇ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ ТА СУСПІЛЬСТВА

Історія виникнення питань, пов'язаних з проблемою безпеки життєдіяльності людини. Етапи розвитку дисципліни. Основні положення Концепції національної безпеки України. Безпека життєдіяльності, як галузь науково-практичної діяльності людини та навчальна дисципліна. Предмет, структура та функції дисципліни "Безпека життєдіяльності людини". Мета і завдання дисципліни, її основні положення як невід'ємної складової частини та загальноосвітньої компоненти підготовки всебічно розвиненої особи. Роль дисципліни у формуванні у майбутніх спеціалістів знань, умінь та навичок забезпечення безпеки діяльності, життя та здоров'я людини в умовах існуючого в країні рівня безпеки, пов'язаного з навколишнім середовищем, побутом, транспортом, виробництвом, соціальними відносинами тощо та рівнем державної системи захисту людини, а також рівнем індивідуальної природної та набутої захищеності особи. Зв'язок дисципліни із загальноосвітніми та профілюючими дисциплінами. "Безпека життєдіяльності" - фундамент загальної освіти з проблем безпеки та базова дисципліна для подальшого вивчення курсів "Основи екології","Економічна безпека", "Основи охорони праці", "Охорона праці в галузі" та "Цивільний захист".

1.1. Історія виникнення та розвитку теорії безпеки життя та діяльності людини

1.2. Безпека життєдіяльності, як галузь науково-практичної діяльності людини

Курс безпеки життя та діяльності людини (БЖДЛ) існує для того, щоб показати людині, робітнику найбільш небезпечні для його здоров'я і життя ділянки діяльності - у природі, побуті, виробництві. Поєднання знань про людину, як елемента середовища та про небезпеки, яке воно формує - основа для створення систем попередження та захисту від них. Це: ідентифікація типу ситуації, визначення факторів, які зменшують рівень небезпеки та втрат від її розвитку, оцінка рівня ризику та прогнозування наслідків, дій для зменшення шкоди, а отже прийняття адекватного рішення та реалізація виробленого плану дій з подальшим запобіганням прояву подібних ситуацій.

Важливими є питання взаємовідношень між людьми, суспільствами, державами з різними світоглядами, релігіями. Це проблеми, пов'язані з тероризмом, вандалізмом та мілітаризмом, кримінальною обстановкою та хижацьким ставленням до природи, поширенням людиноненависницьких ідей. Вони пов'язані з світоглядом, культурою, духовністю людини, суспільства.

На життя, здоров'я людини в сучасному техногенному середовищі впливають багато негативних факторів, про які повинні знати всі і які породжені перед усім діяльністю самої людини, суспільства, про що свідчить рис. 1.

Рис. 1. Джерела чинників ризику в системі"Людина-Техніка-Середовище"

Отже, як видно з наведеної діаграми, найбільш вагомим фактором прояви небезпечних та шкідливих чинників є людина, психічні якості якої часто формують негативні наслідки. Комплексний підхід до вивчення проблем безпеки забезпечується системою знань з різних галузей сучасної науки. Важливим є, наприклад, людський чинник у забезпеченні діяльності як окремої людини, так і груп людей, всього суспільства. Людина, суспільство - частина біосфери - предмет вивчення екології. Тому тут проявляються дуже тісні взаємозв'язки між цими науками та їх науковими дисциплінами. Об'єкт вивчення у них єдиний - взаємозв'язки, взаємовпливи між елементами досліджуваних систем: "людина-машина (техніка)- середовище" в БЖД та живі-неживі об'єкти в екології. Тому важливим розділом є екологічна безпека, яка вивчає питання глобальної безпеки у природі та індивідуальної - безпека харчових продуктів, радіаційна та екологічна безпека. Розуміння структури навколишнього середовища, умов формування та проявлення його негативних факторів пов'язано з уявленнями про будову, властивості Всесвіту, його законами, механізмами енерго-інформаційного обміну в природі. Коло питань, що розглядає інтегративний курс безпеки життєдіяльності людини та суспільства широкий і вимагає уніфікації оцінки знань та умінь майбутнього фахівця. Для уніфікації вимог до якості знань студентів - майбутніх спеціалістів в різних галузях народного господарства в Україні розроблена і впроваджена Державна концепція освіти в цьому напрямі, яка затверджена Міністром освіти і науки України в березні 2001 року.

1.2.1. Державна концепція освіти з напрямку "Безпека життя і діяльності людини"

1.2.2. Структура науки про безпеку життя і діяльності людини

Сучасна теорія БЖДЛ вимагає системного підходу до процесу навчання, визначення практичної мети та результатів навчання, реалізація яких повинна вплинути на радикальне зменшення таких негативних проявів, як високий рівень травматизму, захворюваності та смертності людей в Україні.

Безпека людини - продукт соціального розвитку, який не можна розглядати тільки як сукупність окремо взятих чинників - природного, техногенного, антропогенного походження. Слід враховувати людський фактор - сукупність психічних якостей як окремої людини, так і колективу, ефектів натовпу. Отже, механічне накопичення різнопланових елементів проблеми БЖДЛ не може дати нової якості у вирішенні проблеми безпеки, особливо в тому, що стосується світоглядних цінностей.

Кожен фахівець повинен сприяти підвищенню ефективності роботи державної системи з безпеки населення і підготовки людей до їх адекватної взаємодії з небезпеками. Таким чином, освіта готує студента - майбутнього спеціаліста до повноцінного життя з активною участю в забезпеченні рівня безпеки, що залежить від сфер оточуючого середовища - виробничого, побутового, природного, соціального, психічного - сфера відносин між людьми. Фахівець будь-якої спеціальності є учасником державної системи підтримки безпеки людини (пожежна охорона, органи правопорядку, цивільна оборона, безпека праці, охорона здоровая). Він повинен володіти основами індивідуального захисту особи (психічний стан, мотивації, уміння, індивідуальні засоби захисту).

Практична складова змісту БЖДЛ - уміння передбачати прояви небезпечних ситуацій та долати їх прояв, враховуючи особливості певних соціальних груп громадян і окремих осіб. Детальний розгляд ситуації передбачає уміння ідентифікувати тип ситуації, оцінити рівень ризику та прогнозувати наслідки шкоди здоровлю. Необхідно вміти визначати характер дії чинників, що зменшують рівень небезпеки та втрат від розвитку ситуації, впроваджувати дії по запобіганню шкоди, зменшенню втрат. Для цього слід використовувати державну систему підтримки, допомогу сторонніх осіб, впроваджувати індивідуальні дії та приймати вибір адекватного рішення - план дій і реалізовувати його для запобігання небезпечним ситуаціям.

Зміст, структура та організація вищої освіти з БЖДЛ включає два послідовні етапи навчання: системно-орієнтований та задачноорієнтований. Системно-орієнтоване навчання формує здатність до комплексного наукового розв'язання проблем безпеки, науково-дослідницького обґрунтування правових і соціально-економічних механізмів політики держави в галузі захисту людини і середовища її діяльності.

В системі наук про безпеку людини особливе місце посідають науки про ризик, який є невід'ємним супутником суспільства і окремої людини зокрема. Ризик - міра вірогідності виникнення аварій та катастроф, небезпечних ситуацій в побуті, виробництві, в медицині та економіці, міжлюдських та міждержавних відносинах. Незважаючи на розмаїття чинників він має єдиний теоретичний базис і динамічний цикл виникнення та розвитку небезпеки як фундаментального соціально-психічного явища.

Задачно-орієнтований етап навчання включає знання, які вимагають адекватних дій із запобігання поширеним в Україні видам шкоди людині і довкіллю, вивчення необхідних типових елементів структури діяльності з орієнтацією на кінцевий результат. Державний стандарт вищої освіти містить державні вимоги щодо змісту, обсягу і рівня освітньої та фахової підготовки студентів з питань БЖДЛ. Вимоги до фахової підготовки містять основи знань з техніки безпеки, виробничої гігієни та санітарії, охорони довкілля тощо - залежно від специфіки виробництва, фаху випускника, засвоєння яких завершує тематику шкільної освіти стосовно компетентності особи з питань забезпечення індивідуальної безпеки.

Випускник вищого навчального закладу з дипломом про вищу освіту повинен бути здатним забезпечити необхідний рівень безпеки в повсякденні для себе і для осіб, які його оточують - підлеглі, близькі та знайомі люди, сусіди. Він також повинен бути готовим забезпечити індивідуальну безпеку та виконувати певні роботи в складі групи фахівців із забезпечення зовнішнього захисту людей в умовах надзвичайних ситуацій в складі позаштатних формувань Єдиної державної системи (ЄДС) по запобіганню і реагуванню на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру. Цим держава передбачає неперервну підготовку студентів (спеціалістів) для вирішення відповідних завдань діяльності.

Компетентність випускників вищих навчальних закладів з питань БЖДЛ перевіряється під час державних іспитів і відображається певними показниками рівня підготовленості в документах про вищу освіту або окремих документах (обов'язкових додатках).