РОЗДІЛ 3. НЕБЕЗПЕЧНІ СТАНОВИЩА. РИЗИК - ОЦІНКА НЕБЕЗПЕКИ

При доборі кадрів для створення ефективно працюючого колективу велике значення має людський та особистісний фактори. Перший пов'язаний з працездатністю системи "Л-М", а другий визначає індивідуальні характеристики людини безвідносно до технічних властивостей машини. Ці фактори мають вирішальне значення у раціональній організації діяльності колективу і вони передбачають аналіз його структури. При цьому треба враховувати характер спілкування між членами колективу та розподіл функціональних обов'язків між ними, інтелектуальні якості кожного працівника. Але часто виникає необхідність корекції поведінки, професійної діяльності людини. Для цього розроблені методи психофизіологічна реабілітація як фактор підтримки професійної працездатності.

Згідно ДСТУ 2293-93 "Професійна реабілітація" - це відновлення здібностей працівника до праці за своєю професією і кваліфікацією або за іншою адекватною професією. Психофізіологічна реабілітація складається з декількох понять - превентивна, клінічна, функціональна, психологічна, соціально-професійна. Реабілітація повинна проводитися на основі дотримання принципів законності, гуманності, прав людини, добровільності, доступності, необхідності, достатності здійснюваних заходів відповідних сучасному рівню знань

Питання

1. Що таке професійний психофізіологічний добір?

2. Для яких професій необхіден психофізіологічний добір?

3. Що таке психологія праці?

4. Які методи професійного добору використовують, охарактеризуйте їх?

5. Що таке психофизіологічна реабілітація,її види та цілі?

3.7.4. Біоритми - фізіологічні основи запобігання небезпеки, прояву ризику

Про ритмічні зміни в організмі людини знав за 300 років до нашої ери лікар Герофікл з Александрії, який спостерігав зміни ритмічності пульсу у людини. Вивчали біоритми К. Лінней, Ч. Дарвін, К. Тімірязєв, О. Чижевський. Більше п'ятдесяти років тому була видана праця М. Перна "Ритми життя і творчості", в якій він прийшов до висновку, що існують 7-, 14-, 21-, 28-, 42- та 47 добові ритми. Саме через ці періоди фіксуються періоди чіткого мислення, сексуального сприйняття, працездатності.

За біоритмами всіх людей можна умовно розділити на "Жайворонків" та "Сов". Перші слідують за сонцем - просинаються рано, з сонцем і їх працездатність різко знижується в другій половині дня. Інші можуть працювати до 2-3 годин ночі, просинаються пізно і в першій половині дня не активні. Біоритми пов'язані з ендогенними, тобто внутрішніми причинами - циклічні хімічні реакції в організмі та екзогенними, зовнішніми - космічні впливи, земні процеси - обертання планети, флуктуації геомагнітних полів, стан атмосфери, погодно-кліматичні умови.

Біоритми корелюють з мікропульсаціями геомагнітного поля та акустичними коливаннями, які виникають під час геомагнітних збурень на частоті біля 8 Гц. Є дані про існування біоритмів, співпадаючих з коливаннями пульсацій Сонця з періодом 2 години 40 хвилин. Досліджено впливи погодних факторів - температури повітря, атмосферного тиску, вологості на біоритми людини, її фізіологічні стани - значення артеріального тиску, зміни у частоті дихання, м'язової сили.

Людина - частина Космосу, природи, де діють їм притаманні циклічні процеси. На організм впливають добові фактори або циркодіанні, пов'язані зі світлом - мають основний сонячний 24 годинний ритм та сезонно-річний. Місячні ритми - 24,8 годинна доба та 29,5 діб у місяці (особливо характерний для жіночого організму - з таким періодом відбуваються менструації, місячні). Дослідження показали, що штучний "добовий" цикл з періодом 23,5 години в експерименті негативно впливає на здоров'я, самопочуття людей. Важливим фактором є температурний, який впливає на швидкість біохімічних реакцій і певне магнітний - земний магнетизм, який має дуже малі, але суттєві добові коливання.

Всі разом діючі фактори впливають на внутрішньоклітинні процеси, які регулюються нервовою та ендокринною системами. Через це спостерігаються коливання температури тіла людини - підвищення в другій половині дня і зниження, відносно 36,6 градусів уранці. Нирки активні вдень та пасивні вночі, засвоєння речовин, особливо лікарських, теж коливається на протязі доби. Ритмічно змінюється больова чутливість - вона максимальна біля 22 годин і мінімальна біля 11 годин. Зубний біль максимально проявляється з півночі до 6 годин, а з 18 до 24 він мінімальний. Ритмічно коливаються на протязі доби народжуваність (вона найбільша між годиною ночі та сьомою ранку), смертність (більшість людей умирає біля 6 години

та 16).

Працездатність (фізична та розумова) теж ритмічно змінюються на протязі доби - мінімальна між другою та шостою годинами та після полудня (менший пік). Сукупність внутрішніх коротких ритмів в організмі людини обумовлює більш тривалі - фізичний з періодом 23 доби, емоційний - період у 28 діб та інтелектуальний - 33 доби. Їх початкові фази співпадають з моментом народження. Кожний цикл - синусоїдальна крива, верхня (позитивна) половина якої відображає збільшення інтенсивності процесу, а нижня - навпаки. Момент перетинання з абсцисою - критична дата, для якої характерні несподівані, частіше всього негативні, події. Таку криву легко побудувати й встановити періоди зниження або підйому відповідної функції - фізичної, емоційної або інтелектуальної. Для цього потрібно кількість прожитих діб (враховуючи високосні роки) на момент побудови графіка розділити на тривалість відповідного циклу. Слід пам'ятати, що цикл складається з позитивної та негативної частин, які відповідно складаються з нарастаючої чверті та спадаючої. Знання біоритмів важливе для ряду професій, які пов'язані з відповідальністю за життя великих кількостей людей.

Питання

1. Охарактеризуйте основні біоритми людини.

2. Чому безпека людини залежить від її біоритмів?

3. Які фізіологічні процеси організму ритмічно змінюються, чому?