Управлінська бухгалтерія не є обов'язковою для ведення і менш регламентованою на рівні національних облікових систем (хіба, що в плані рахунків може бути виділено один або два класи рахунків для ведення управлінського обліку, зокрема як у французькій, німецькій, українській і т.д.). Така бухгалтерія спрямована на вирішення внутрішніх проблем фірми, підготовку інформації для планування, контролю і прийнятті рішень на різних рівнях управління підприємством (центрів відповідальності, сегментів діяльності, ринків збуту тощо). На великих фірмах і корпораціях управлінська бухгалтерія забезпечує облік і аналіз доходів, витрат і прибутку по декількох десятках і сотнях центрів відповідальності Взаємозв'язок між цими двома видами бухгалтерії у різних облікових системах здійснюється за допомогою спеціальної системи рахунків: відображаючих., паралельних, переплетених, збірно-розподільчих.
Методологія визначення кінцевого фінансового результату діяльності підприємства. Для визначення прибутку підприємства можуть використовуватись від 1 до 4 методів, що пов'язано з розмірами фірми, наявністю однієї або двох бухгалтерій, фіскальними або управлінськими потребами, терміновістю одержання показників прибутку. Кінцевий фінансовий результат (прибуток або збиток) може бути розрахований: по підприємству в цілому шляхом співставлення доходів (за видами) і витрат (за елементами); в розрізі центрів відповідальності на підставі статей доходів і витрат; шляхом визнання змін, що відбулися в статтях активу і пасиву балансу; за зміною чистих активів упродовж звітного періоду з коригуванням отриманих результатів на витрати звітного періоду по власному господарству (цей метод використовують невеликі одноосібні та дрібносерійні підприємства, фермерські господарства).
Мета облікової системи, яка полягає у розрахунку та оцінці результатів діяльності підприємства в цілому і його структурних підрозділів з використанням визначеного показника або системи показників. В якості таких показників може бути використано: збільшення прибутку або доходу; максимізація прибутку, доходу; зниження собівартості; визначення створених резервів тощо. Досягається ця мета шляхом використання відповідних методичних прийомів, притаманних тій чи іншій обліковій системі.
Загальне поняття системи бухгалтерського обліку, яка сформувалась в процесі історичного розвитку суспільства, конкретизується такими ознаками:
• історичне місце облікової системи;
• методи нарахування амортизації та відображення в обліку;
• методи обліку й оцінки виробничих запасів;
• практика подання у звітах різної інформації;
• методи відображення іноземної валюти в обліку і звітності фірми;
• звітні форми і показники та їх регламентація;
• зовнішні способи контролю за діяльністю фірм.
Відмінності у національних облікових системах мають місце практично за всіма перерахованими ознаками, особливо це стосується порівняння систем бухгалтерського обліку зарубіжних країн з розвинутою ринковою економікою і тих, що розвиваються.
Шляхом розповсюдження основних принципів однієї або декількох національних систем на групу країн з різним рівнем регламентації обліку формувалися міжнаціональні системи бухгалтерського обліку (наприклад, англосаксонська і французька), які надалі переростали у міжрегіональні облікові системи (наприклад, Європейського Союзу, Організації африканської єдності). Одночасно відбувався процес створення міжнародної системи бухгалтерського обліку та інтегрування міжнаціональних та регіональних облікових систем у єдину міжнародну систему обліку і звітності.
Створення міжнародної системи бухгалтерського обліку і етапи її розвитку
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Облік у зарубіжних країнах» автора Воронко Р.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЗАГАЛЬНОПРИЙНЯТІ ПРИНЦИПИ І СИСТЕМИ ОБЛІКУ“ на сторінці 2. Приємного читання.
