Таблиця 2.22. Алгоритм розрахунку руху грошових коштів у результаті операційної діяльності
При застосуванні непрямого методу для складання звіту про рух грошових коштів сума чистого прибутку (збитку), взята зі звіту про прибутки і збитки, послідовно коригується до величини чистої зміни грошових коштів шляхом виключення впливу не-грошових операцій та операцій, пов'язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю. При цьому враховуються зміни, що відбулися у запасах, дебіторській і кредиторській заборгованості, негрошових статтях (амортизація, забезпечення, відстрочені податки, нереалізовані прибутки та збитки від обміну валют, нерозподілений прибуток від асоційованих компаній і частка меншості). Також потрібно виключити зі складу доходів і витрат операції, які пов'язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю.
Використання непрямого методу для складання звіту про рух грошових коштів передбачає здійснення таких самих коригувань, як і при прямому методі. Але стосуються вони не окремих статей, а загальної суми чистого прибутку (збитку). У процесі аналізу звіту про прибутки і збитки слід, перш за все, визначити витрати негрошового характеру (які відображені у цьому звіті, але не вимагають реальних грошових виплат), щоб можна було перевести чистий прибуток, розрахований за принципом нарахування у прибуток на касовій основі.
До таких негрошових витрат відноситься сума нарахованої амортизації, яка додається до чистого прибутку, оскільки вона (як і інші статті витрат) була виключена із доходу при розрахунку кінцевого фінансового результату. Щодо інших статей, то валив, який вони мали на чисті надходження (видаток) коштів від операційної діяльності з врахування коригування чистого прибутку (збитку), можна відобразити таким алгоритмом (рис. 2.7):
Рис. 2.7. Алгоритм трансформування прибутку (збитку) при складанні звіту про рух грошових коштів з використанням непрямого методу
Згідно з МСБО 7 "Звіти про рух грошових коштів" підприємства мають право використовувати також альтернативний варіант непрямого методу визначення руху грошових коштів у результаті операційної діяльності. Полягає він у тому, що у звіті про рух гронових коштів спочатку відображають операційні доходи та витрати, показані у звіті про прибутки і збитки, які далі коригують з урахуванням змін у запасах, а також дебіторської і кредиторської заборгованості, пов'язаних з операційною діяльністю. З використанням такого варіанту алгоритм розрахунку руху грошових коштів у результаті операційної діяльності буде мати такий вигляд (рис. 2.8):
Рис. 2.8. Алгоритм розрахунку руху грошових коштів у результаті операційної діяльності з використанням альтернативного варіанту непрямого методу
Приклад розрахунку руху грошових коштів у результаті операційної діяльності з використанням альтернативного варіанту непрямого методу по корпорації "Тораз" наведено у табл. 2.23.
Використання прямого та непрямого методів призводить до однакового кінцевого результату, але більш корисну інформацію для оцінки майбутнього руху грошових коштів надає прямий метод. Проте на практиці, за наявності можливості вибору, підприємства, віддають перевагу непрямому методу, який є більш простим у застосуванні. Для прикладу, у США його використовують більше 90 % компаній, а в Іспанії цей метод є обов'язковим. Прямий метод є обов'язковим лише у деяких країнах (наприклад, в Австралії).
Таблиця 2.23. Розрахунок руху грошових коштів у результаті операційної діяльності з використанням альтернативного варіанту непрямого методу корпорації "Тораз" за 20x7р. Одиниця виміру ($ 1,000)
Право вибору методу визначення руху грошових коштів, як зазначалося вище, згідно з МСБО 7 "Звіти про рух грошових коштів" надано підприємствам лише по відношенню до операцій основної діяльності. Щодо інвестиційної та фінансової діяльності, то інформацію про рух грошових коштів у результаті цих видів діяльності необхідно подавати у звіті про рух грошових коштів лише з використанням прямого метод. Це означає, що з допомогою аналізу змін балансових статей та безпосереднього руху грошей на відповідних рахунках їх обліку, слід окремо наводити основні статті надходжень та видатків грошових коштів за кожним з цих видів діяльності.
Рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності визначають шляхом аналізу змін у статтях необоротних активів і поточних фінансових інвестицій та з використанням даних звіту про прибутки і збитки.
У випадку збільшення залишку основних засобів на кінець періоду, для визначення правильної величини вибуття грошових коштів на їх придбання, необхідно врахувати також інформацію про вибуття основних засобів протягом звітного періоду. Первісна вартість придбаних основних засобів визначається за формулою:
де 03 - первісна вартість придбаних основних засобів; ОЗк - первісна вартість основних засобів на кінець року; 03 - первісна вартість основних засобів, що вибули протягом року; ОЗя - первісна вартість основних засобів на початок року.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Облік у зарубіжних країнах» автора Воронко Р.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Звіт про рух грошових коштів“ на сторінці 3. Приємного читання.
