рахунків "витрати-випуск", призначених для визначення результатів діяльності в цілому по підприємству за видами діяльності;
рахунків управлінської бухгалтерії, які використовуються для визначення та аналізу собівартості, результатів діяльності у розрізі центрів відповідальності та прийняття тактичних і стратегічних рішень;
рахунків, призначених для здійснення зв'язку між фінансовою та управлінською бухгалтеріями.
При побудові плану рахунків використовуються загальні принципи бухгалтерського обліку і міжнародні стандарти.
Найпоширенішим у зарубіжних країнах є поділ всієї сукупності рахунків бухгалтерського обліку, яка використовується для відображення господарських операцій, на дві групи:
> балансові (реальні) рахунки;
> номінальні (тимчасові) рахунки.
Така класифікація підкреслює постійність об'єктів обліку, які відображаються на реальних рахунках і обмеженість часовими рамками об'єктів, що обліковуються на тимчасових рахунках.
На основі балансових рахунків складається баланс підприємства. Вони мають залишки на кінець звітного періоду і поділяються на три види:
рахунки активів; рахунки зобов'язань; рахунки власного капіталу. На рахунках активів, які є активними, відображається наявність та зміни в активах підприємства.
Рахунки зобов'язань є пасивними і відображають наявність та зміни, що відбулися у короткостроковій та довгостроковій заборгованості підприємства.
На рахунках власного капіталу, які є пасивними відображають наявність та зміни власного капіталу підприємства за його видами.
Номінальні рахунки використовуються для обліку доходів та витрат підприємства і подальшого складання звіту про прибутки і збитки. Ці рахунки поділяються на такі види: рахунки доходів; рахунки витрат.
Рахунки витрат є активними І використовуються для обліку витрат за їх елементами впродовж звітного періоду.
Рахунки доходів є пасивними і призначені для обліку на протязі звітного періоду доходів за їх видами.
У кінці звітного періоду рахунки витрат і доходів закриваються на рахунок фінансових результатів і залишків на початок наступного періоду не мають. Тобто рахунки фінансових результатів надають інформацію про результат (прибуток чи збиток) діяльності підприємства за звітний період. Використання таких рахунків (наприклад, рахунка "Нерозподілений прибуток") дає можливість розмежувати різні специфічні статті доходів та витрат, що необхідно для складання звіту про прибутки і збитки.
Техніка записів на рахунках бухгалтерського обліку у всіх країнах однакова і передбачає дотримання основного бухгалтерського рівняння та підтримки сумарної рівності дебетів та кредитів (рис. 1.15).
Крім названих, підприємства можуть використовувати також і позабалансові рахунки для узагальнення інформації про наявність і рух умовних прав і зобов'язань, цінностей, що не належать підприємству, списаних активів з метою спостереження за можливим їх відшкодуванням винуватцями тощо. Хоча є також і країни, в облікових системах яких позабалансові рахунки не використовуються (наприклад, США), а об'єкти позабалансового обліку реєструються на балансових рахунках.
Рахунки відкривають на кожний вид активу, пасиву і капіталу фірми, а також на кожен вид доходів та витрат. У Головній книзі рахунки розміщуються в основному в послідовності наведення статей у фінансових звітах: активи, зобов'язання, капітал, доходи, витрати.
Проте можливі також інші варіанти. Так, наприклад, у Великобританії в Головній книзі рахунки можуть розміщуватись в такій послідовності:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Облік у зарубіжних країнах» автора Воронко Р.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Класифікація і план рахунків бухгалтерського обліку“ на сторінці 2. Приємного читання.
