За другим варіантом обчислення вартості видобутої копалини - за розрахунковою вартістю, розрахунок проводиться витратним методом. Тобто вартість сировини визначається не від ціни реалізації, а від складових витратного механізму видобувного підприємства.
Показник розрахункової вартості одиниці видобутої копалини складається з таких елементів (пп 263.6.5 ПКУ): матеріальні витрати; витрати з оплати праці; витрати з ремонту основних засобів; інші витрати. Виходячи з логіки побудови складу витрат наведені елементи відносяться до категорії прямих. За такої моделі до розрахункової вартості сировини не потрапляють непрямі витрати - адміністративні збутові, фінансові. Отже, на законодавчому рівні звужено склад витрат гірнічного підприємства з метою відсікання частини витрат від податкового розрахунку.
Показник розрахункової вартості одиниці відповідного виду корисної копалини обчислюється за формулою, що наведена у пп. 263.6.9 і включає витрати, коефіцієнт рентабельності і обсяг здобичі копалин. Синтезовані показники вартості одиниці видобутої корисної копалини за фактичними цінами реалізації і за розрахунковою вартістю відображається відповідно у рядках 5.1 та 5.2 Розрахунку податкового зобов'язання (додаток 2 до основного податкового розрахунку).
ПКУ (пп. 263.1.3) вимагає ведення окремого (від інших видів діяльності) бухгалтерського і податкового обліку витрат та доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об'єктом надр. У практичні роботі, на наш погляд, доцільно виділити окремі аналітичні або субрахунки за витратами у складі рахунку 23, а за доходами - рахунку 70. Інформація першого з них потрібна для заповнення рядку 5.2, а другого - рядку 5.1 додатку 2 до податкового розрахунку.
Приклад.
Підприємство видобуває пісок формувальний з двох кар'єрів та реалізує його покупцям, крім того, займається автотранспортними перевезеннями вантажів, техобслуговуванням землерийної техніки. За таких умов на рахунку 23 можуть бути відкриті субрахунки: 231 ""Видобування піску формувального", аналітичний рахунок 2311 ""Видобування піску річкового в копалині № 1", рахунок 2311 ""Видобування піску формувального в копалині № 2", субрахунок 232 "Автотранспортні перевезенням вантажів на замовлення", субрахунок 233 ""Техобслуговуванням землерийної техніки".
За дебетом субрахунку 231 накопичуються витрати з видобутку копалини, а за кредитом - вихід продукції у сумі обсягу та собівартості видобутого піску (за кожним їх найменуванням). Отже, за даними цього субрахунку за методологію бухгалтерського обліку можливо визначити лише суму прямих витрат з видобутку копалин.
З урахуванням вимог пп. 263.6.5 ПКУ до прямих витрат слід додати непрямі витрати і сформувати їх загальну суму в реєстрі податкового обліку. Це пов'язано з тим, що жодний бухгалтерський рахунок не формує потрібної інформації для зазначеного податкового розрахунку. Виникає необхідність у проведенні додаткових вибірок даних, які доцільно узагальнювати в реєстрі податкового обліку. Форма такого узагальнюючого реєстру за витратами законодавчо не визначена і обирається платником самостійно.
Зауважимо, що процедури розрахунку витрат застосовують лише з однією метою - розрахувати ціну одиниці видобутої продукції за розрахунковим методом. Отримані дані порівнюють з аналогічним показником фактичної ціни реалізації (в межах ставки у відносних показниках) і наводять у додатку 2 до податкового розрахунку в довідковому порядку.
Аналогічно слід відкривати субрахунки і на рахунку 70. Інформація на таких субрахунках повинна давати дані про фактичні ціни реалізації копалин за звітний період (квартал). Проте в практиці обліку детальної інформації про доходи рахунок 70 не дає. Аналітичні дані про кількість та ціну відвантажених товарів, продукції накопичуються в реєстрах рахунку 36 в розрізі покупців. Отже, з метою податкового обліку потрібно провести перегрупування інформації про ціни реалізації, наприклад, 1 тони піску формувального по кар'єру № 1, № 2 і т. д. за місць, а потім - за квартал. Форма узагальнюючого податкового реєстру по доходах обирається платником самостійно.
Як варіант спрощення розрахунків фактичної ціни реалізації рекомендуємо розрахунок проводити діленням загальної суми нарахованого доходу за місяць (грн) на кількість (тон, кг, куб. м) відвантажених копалин (за найменуваннями продукції).
Методично аналітичний облік доходів доцільно побудувати наступним чином. Наприклад, дані про реалізацію бурштина накопичуються за кредитом субрахунку 7011 "Виручка (дохід) від реалізації готової гірничої продукції (бурштин)"; дані про збутові витрати, що зменшують суму доходів, можуть бути зібрані на окремому субрахунку 931 "Витрати на збут гірничої продукції (бурштин)".
Приклад.
За звітний квартал видобуто 400 кг бурштину, дохід від реалізації за звітний квартал - 1 200 000 грн (без ПДВ), витрати на доставку покупцям - 20 000 грн. Звідси, вартість одиниці видобутої корисної копалини: (1 200 000 - 20 000)/ 400 = 2950 грн.
Визначена ціна 1 кг копалини (2950 грн) застосовується як розрахункова величина в податковому обліку платника податку і включається до Розрахунку податкового зобов'язання (р. 5.1). Кожного кварталу проводиться новий розрахунок ціни реалізації. Принцип наростаючого підсумку в податковому обліку та звітності не застосовується.
Крім того, підприємству з метою податкового обліку потрібно вести облік втрат видобутих корисних копалин. Такий показник визначає платник податку самостійно з дотриманням вимог актів законодавства з питань гірничого нагляду. Як джерела рекомендується використовувати дані субрахунку 947 (д-т 947 - к-т 20 або 23, 24).
Облік операцій з розподілу продукції
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Облік і аудит податків в Україні» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Проблеми обліку інших податків і зборів та шляхи їх вирішення“ на сторінці 2. Приємного читання.
