Запропоновано витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку за статтею 139 ПКУ, групувати за такими групами:
• o витрати, що не пов'язані із провадженням господарської діяльності платника податку;
• o витрати, що за своєю суттю не є витратами платника податку;
• o витрати, на які законодавчо введено обмеження;
• o витрати, джерелом яких є прибуток;
• o витрати, не підтверджені первинними документами. Законодавче накладення обмежень на склад та/або розмір оподатковуваних витрат призводить до виникнення ППР. При цьому значна частина витрат платника не включається до витрат діяльності ні в бухгалтерському фінансовому, ні в податковому обліку. Такі витрати платника можуть бути віднесені на: збільшення вартості матеріальних (нематеріальних) активів (пп. 139.1.5; 139.1.6; 139.1.12; 139.1.14; 139.1.15 ПКУ); збільшення дебіторської чи кредиторської заборгованості (пп.139.1.2; 139.1.3; 139.1.4 ПКУ); зменшення прибутку (пп. 139.1.8).
Вимоги до групування основних засобів за ПКУ по окремих позиціях відрізняються від бухгалтерського підходу. Через різницю у строках амортизації за окремими групами основних засобів виникатимуть ТПР, які згодом можуть бути анульовані.
На відміну від фінансового обліку з метою амортизації витрат в податковому обліку, у тому числі і на поліпшення об'єктів, аналітичні рахунки слід відкривати за такими позиціями які характеризують: кожен об'єкт, що входить до складу окремої групи; вартість ремонтів і поліпшень об'єкта; об'єкт, отриманий без оплатно; об'єкт, що наданий в оперативний лізинг (оренду).
Потребує уваги розподіл витрат за звільненими від оподаткування операціями (виробництво дитячого харчування, біопалива, космічної продукції тощо). Звільнення не означає, що окремий облік доходів і витрат можна не вести. Навпаки, він потрібний. Адже норма п. 154.6 ПКУ передбачає, зокрема, що у разі недотримання умов звільнення платники зобов'язані оподаткувати прибуток за базову ставкою за весь період порушень умов. Тобто інформацію про оподатковувані доходи та витрати потрібно постійно накопичувати і тримати в актуальному стані у відповідних реєстрах і застосувати у разі потреби.
При дослідженні податкових різниць щодо витрат за ПКУ та МСБО/МСФЗ виявлено складнощі методичного характеру. Вони обумовлені тим, що в останніх не передбачено окремого стандарту з витрат (як це має місце в національних українських стандартах - П(С)Б016). Дослідникам і бухгалтерам-практикам слід користуватися загальними принципами фінансового обліку витрат, що зазначені у п. 26 МСБО 1 та нормами тих стандартів, в яких розглядаються умови включення до витрат обсягів використання ресурсів. Наприклад, МСБО 2 "Запаси", МСБО 19 "Виплати працівникам" тощо.
Дослідження обліку доходів і витрат показало, що слід відрізняти фінансовий і податковий облік податкових різниць. Перший ведуть за норами МСБО 12 або П(С)БО 17, другий - за нормами ПКУ. Наявність різних підходів до одного й того самого процесу пояснюється різними вимогами бухгалтерських стандартів та Податкового кодексу та спрямованістю розрахунків. В першому випадку метою розрахунків виступає подання інформації для фінансової звітності, в другому - для декларації з податку на прибуток.
Зазначені фактори розбіжностей також не сприяють гармонізації інформації різних видів обліку та підтверджують об'єктивний характер існування відмінностей.
При комп'ютеризованому способі обробки даних обліку, який є переважним у сучасних умовах, можна виділити три підходи до ведення податкового обліку на підприємстві:
• o використання рахунків податкового обліку для узагальнення доходів і витрат, порядок визнання яких відмінний від порядку, що застосовують в бухгалтерському фінансовому обліку.
• o інформаційною базою для обробки інформації на рахунках податкового обліку є дані бухгалтерського фінансового обліку.
• o застосування скоригованих даних бухгалтерського фінансового обліку.
Таким чином, науковий аналіз проблем обліку податку на прибуток дає підстави стверджувати про можливість організації облікового процесу на підприємствах в режимі інваріантності.
Таку можливість вибору платника податку на прибуток доцільно закріпити на законодавчому рівні.
МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОБЛІКУ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ ТА ІНШИХ ПОДАТКІВ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Облік і аудит податків в Україні» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Висновки до розділу 2“ на сторінці 2. Приємного читання.
