Розділ «Тема 1. Організаційно-правові засади бухгалтерського обліку в торгівлі та ресторанному господарстві»

2. Користування послугами фахівця з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець без створення юридичної особи.

3. Ведення на договірних основах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою.

4. Самостійне ведення бухгалтерського обліку і складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства

Обґрунтований вибір однієї з чотирьох організаційних форм ведення бухгалтерського обліку має для підприємства важливе значення.

Також підприємство самостійно обирає з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних форму бухгалтерського обліку; визначає облікову політику підприємства; розробляє систему та форми управлінського обліку; затверджує правила документообігу.

Найбільш поширені форми бухгалтерського обліку в сучасних умовах - журнально-ордерна, меморіально-ордерна (контрольно-шахова), журнал-головна, спрощена, комп'ютерна (таблично-діалогова, або таблично-автоматизована).

Спрощену форму обліку із використанням регістрів обліку майна застосовують малі підприємства, які здійснюють за місяць від 100 до 300 господарських операцій. Обліковими регістрами для таких підприємств є відомості (ф. 1-М- 5-М), замість головної книги складають оборотно-сальдову відомість.

Облікова політика - це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Прийнята підприємством облікова політика підлягає оформленню відповідним розпорядчим документом (наказом, розпорядженням) підприємства, який є документом внутрішнього користування

Міністерство фінансів України наводить перелік основних елементів обліку, що обов'язково повинні розкриватися у наказі про облікову політику. Відповідно до Листа Міністерства фінансів України "Про облікову політику" від 21.12.2005 р. №31 -34000-10-5/27793 [26) наказ про облікову політику підприємства, зокрема і підприємств торгів та ресторанного господарства має визначити застосування:

- методів оцінки вибуття запасів;

- періодичності визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів;

- порядку обліку (ідентифіковано чи загалом) і розподілу транспортно-заготівельних витрат;

- окремого субрахунку обліку транспортно-заготівельних витрат;

- методів амортизації необоротних активів;

- вартісних ознак предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів;

- класу 8 та/або 9 Плану рахунків бухгалтерського обліку;

- періодичності (періоду) зарахування сум дооцінки необоротних активів до нерозподіленого прибутку;

- методу обчислення резерву сумнівних боргів;

- переліку створюваних забезпечень майбутніх витрат і платежів;