Розділ «2.4. Документальне оформлення та облік експортно-імпортних операцій»

Оптові підприємства в своїй діяльності можуть займатися експортно-імпортними операціями, що пов'язані з придбанням товарів у іноземного постачальника та реалізацією товарів іноземним покупцям. Основним нормативним документом, який регулює порядок здійснення зовнішньоекономічної діяльності (надалі ЗЕД) є "Закон про зовнішньоекономічну діяльність" [82], в якому зазначено, що бути учасником (суб'єктом) ЗЕД, можуть як фізичні, так і юридичні особи. Якщо в процесі ЗЕД суб'єкти господарювання мають намір здійснювати імпорт/експорт товарів через митницю України, то вони повинні бути зареєстровані в митному органі. Результатом пройденої акредитації в митному органі є отриманий суб'єктом господарювання облікової карточки суб'єктів ЗЕД. Ще однією умовою здійснення експортно-імпортних операцій є відкриття рахунку в іноземній валюті. Порядок відкриття яких регламентується Інструкцією №492 [19].

Для переміщення товару через митну територію України необхідна наявність експортної чи імпортної ліцензії: відкритої (індивідуальної), генеральної чи разової. В сфері ЗЕД по розрахунках за товарними операціями існують певні часові обмеження (90 календарних днів), а саме при експорті товару на умовах відстрочки платежу та при імпорті на умовах відстрочки поставки (попередньої оплати).

Документом, що дає змогу товару перетинати митний контроль, враховувати імпортовані товари як актив та засвідчує експорт товару є належним чином оформлена вантажно-митна декларація (ВМД) або провізна відомість.

При імпорті всі витрати, пов'язані з транспортуванням товару, митні платежі, а також витрати, що пов'язані з проведенням обов'язкових видів контролю включаються до первісної вартості, а при експорті - до витрат на збут.

Об'єкти обліку ЗЕД необхідно також групувати на монетарні, немонетарні та власний капітал. Монетарні активи - це права (вимоги) на фіксовану кількість грошових одиниць, що являють загальну купівельну спроможність. До монетарних активів відносяться: кошти, обумовлені договором права на визначені суми грошей у майбутньому; вкладення, припускають одержання доходів у вигляді відсотків та дивідендів і будуть відшкодовані у фіксованій сумі, хоча дата відшкодування може бути невизначена. До немонетарних активів відносяться всі активи, крім грошових коштів, їх еквівалентів та дебіторської заборгованості у фіксованій (або невизначеній) сумі грошей. Серед пасивів монетарними можуть бути лише зобов'язання. Групування монетарних та немонетарних об'єктів ЗЕД пов'язано з тим, що лише по монетарних активах виникають курсові різниці.

Курсові різниці, які виникають за результатами діяльності включаються до складу доходів. Обліку доходів від курсових різниці призначені субрахунки 714 "Дохід від операційної курсової різниці" та 744 "Дохід від не операційної курсової різниці". За кредитом даних субрахунків відображається збільшення доходів від операційних (не операційних курсових різниць), за дебетом - списання доходів для формування фінансових результатів. Крім того, коливання курсів валют при експортно-імпортних операціях призводить то виникнення втрат по курсовим різницям. Для обліку витрат в результаті виникнення курсових різниць призначені субрахунки 945 "Втрати від операційної курсової різниці" та 974 "Втрати від не операційних курсових різниць". За дебетом яких відображається збільшення витрат, за кредитом - списання для формування фінансового результату діяльності.

Митне оформлення товару здійснюється митними органами. Користуватись та розпоряджатись товарами, митне оформлення яких не закінчено, забороняється. Для обліку розрахунків з митницею використовуються субрахунок 377 "Розрахунки з іншими дебіторами". За дебетом якого відображається сплата коштів за митне оформлення товару на рахунок митниці, за кредитом - закриття розрахунків з митницею.

Для розрахунку сум фактичних витрат, які будуть включені до вартості товарів, визначення дат визнання доходів та витрат, важливе значення мають умови базових поставок відповідно до правил ГЫСОТЕЯМ8-2010, які покладені в основу розрахунку митної вартості, яка є базою оподаткування цілої низки податків (митом, акцизом, ПДВ). Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, заявляється у вантажній митній декларації.

Однією із особливостей експортно-імпортних операцій є ставка ПДВ, який так як й інші платежі сплачується на рахунок митниці. При імпорті в розрахунок суми ПДВ враховуються не тільки митна вартість товару, а й сума мита, митного та акцизного податку. При експорті ставка ПДВ згідно податкового законодавства складає 0%.

Застосування нульової ставки ПДИ при експорті цінностей можливе при дотриманні певних процедур, однією з яких є підтвердження платником ПДВ факту вивезення цінностей за межі митної території України.