Розділ «4.3. Облік виробничо-торговельної діяльності»

Бухгалтерський облік в торгівлі та ресторанному господарстві


4.3.1. Облік виготовлення продукції власного виробництва


Виробництво (кухня) є відокремленим структурним підрозділом на підприємстві ресторанного господарства. Для виробництва, яке не має самостійного цехового поділу, характерним є облік сировини на виробництві за матеріально відповідальними особами у вартісному виразі. Особливістю обліку е те, що продовольча сировина, яка витрачена на приготування страв, списується не за фактичними витратами, а за нормами вкладення, які були покладені в основу калькуляції ціни реалізації.

В підприємствах (закладах) ресторанного господарства собівартість одиниці виготовленої продукції не обчислюється. Визначення ціни продажу на кожну страву чи інший вид продукції, в т. ч. гастрономію, здійснюється за допомогою калькуляції, що оформлюється на калькуляційних картках. Ціна продажу страви формується на підставі прямих витрат, які включають тільки вартість сировини, а інші елементи витрат і прибуток відображаються в ціні продажу опосередковано, через торгову націнку.

Калькуляційна картка призначена для визначення ціни продажу кожної страви (кулінарного виробу). Підставою для складання калькуляційних карток є Збірник рецептур і План-меню. Норми маси в рецептурах основні на постійних нормах виходу готових виробів ( 50, 75, 100, 150 грамів тощо). Залежно від цих норм встановлюють масу нетто і масу брутто продуктів. Ціни продажу страв визначаються методом калькуляції на підставі зазначених у Збірнику рецептур норм закладки сировини. Вагові норми дані в:

а) брутто - показують вагу необробленої сировини, тобто ту кількість сировини, яку необхідно взяти для готування даної страви;

б) нетто - показують вагу сировини безпосередньо в готовій страві. Ціни продажу блюд визначаються по нормах закладки брутто. Сіль і спеції включають у калькуляцію по нормах закладки по Збірнику рецептур, з урахуванням подачі їх на стіл.

Розрахунок ціни реалізації кожного блюда здійснюється в калькуляційній картці (форма № 57). Калькуляція складається:

а) на 100 порцій, якщо в рецептурі норми закладки дані на одну порцію;

б) на 10 кг, якщо в рецептурі норми закладки дані на 1 кг.

Калькуляційна картка підписується завідувачем виробництва (шеф-кухарем, бригадиром), бухгалтером-калькулятором і затверджується директором підприємства. Вони реєструють у спеціальному реєстрі, указуючи їхній порядковий номер, дату відкриття, найменування страви і його номер по Збірнику рецептур. Ціни продажу на страви, що відпускаються як "півпорції", обчислюються в окремій калькуляційній картці із зазначенням норм виходу.

Особливе місце під час виробництва страв займають гарніри. Норма гарніру на порцію складає 150 г . Однак вона може бути зменшена на 50 г чи збільшена до 200 г. Наприклад, тушковану капусту й інші тушковані овочі можна відпускати по 200 г на порцію, а розсип часті каші - по 100 г . Якщо передбачений вихід порції гарніру 100 г, то при калькулюванні ціни продажу використовуються безпосередньо норми закладки по Збірнику рецептур. Якщо ж вирішено, що гарнір буде відпускатися з виходом 150 г чи 200 г, то необхідно зробити їхнє перерахування, тобто при виході 150 г збільшити норму закладки кожного компонента в 1,5 рази, а при виході в 200 г - у 2 рази. Аналогічне перерахування здійснюється при складанні калькуляційної картки. При калькулюванні ціни продажу страви підприємства ресторанного господарства має значення, по яких облікових цінах враховується сировина [31].

Страви зазвичай не списується на склад, а одразу передаються до торгового залу, кіоску тощо; тому в обліку немає моменту завершення виробництва, випуску готової продукції. Якщо роздавальна не відділена від виробництва, то матеріальну відповідальність за страви несуть працівники виробництва. У цьому випадку найменування, кількість виробів, переданих з виробництва, реєструють у контрольному журналі в оперативному порядку. Відпуск страв та продукції власного виробництва у підрозділи (буфети, філії, лотки тощо), оформляють денними забірними листами або накладною, якщо відпускають один раз на день або коли ціни не збігаються.

Відпуск обідів працівникам підприємства ресторанного господарства здійснюється за меню-накладною із зазначенням загальної кількості страв згідно з табелем працюючих у цей день, фактичних цін відпуску (без націнки або з затвердженим розпорядженням керівника розміром знижки) і цін продажу. Вартість відпуску працівникам підприємства за цінами продажу відпуску страв є підставою для відображення доходу від реалізації продукції, а вартість за цінами виробництва - для контролю за списанням вартості продовольчого набору.

При відпуску страв за талонами (абонементами) між підприємством ресторанного господарства та іншим підприємством (замовником) укладається угода про надання послуг з обслуговування спеціального контингенту.

Облік витрат на виробництво продукції здійснюється на рахунку 23 "Виробництво". Рахунок 23 "Виробництво" - активний, калькуляційний. За дебетом рахунку 23 "Виробництво" відображаються прямі матеріальні в підприємствах ресторанного господарства відображають вартість сировинного набору страви, а також розподілені загально-виробничі витрати і втрати від браку продукції (робіт, послуг) з технологічних причин, за кредитом- вартість фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом готової продукції (у дебет рахунків 26, 90).

Дебетове сальдо рахунка 23 "Виробництво" показує вартість залишків сировини, що не пройшла кулінарне оброблення, сировини в напівфабрикатах і готових виробах, які не реалізовані та знаходяться у виробництві. Аналітичний облік товарів і сировини ведуть щодо кожного виробництва і матеріально відповідальної особи.

Щодня на підставі звітів про рух продуктів у виробництві відображається списання відпущеної зі складу продукції за обліковою вартістю сировинного набору на рахунок 26 "Готова продукція" Відповідно передача продукції на реалізацію відображається за рахунком 90 "Собівартість реалізації", субрахунком 901 "Собівартість реалізованої готової продукції". Собівартість реалізованої кулінарної продукції складається із суми фактичних витрат сировини на її виробництво та суми загальновиробничих витрат періоду.

Аналітичний облік готової продукції ведеться за видами готової продукції та місцями зберігання (матеріально-відповідальними особами).


4.3.2. Облік загальновиробничих витрат


Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бухгалтерський облік в торгівлі та ресторанному господарстві» автора Блакита Г.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „4.3. Облік виробничо-торговельної діяльності“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Тема 1. Організаційно-правові засади бухгалтерського обліку в торгівлі та ресторанному господарстві

  • ТЕМА 2. Облік товарних операцій в оптовій торгівлі

  • 2.2. Організація складського обліку товарів і тари. звітність матеріально-відповідальних осіб

  • 2.3. Документальне оформлення та облік реалізації товарів і тари

  • 2.3.2. Облік іншого вибуття товарів

  • 2.4. Документальне оформлення та облік експортно-імпортних операцій

  • 2.5. Облік товарних запасів

  • 2.6. Документальне оформлення та особливості обліку операцій за договором комісії

  • ТЕМА 3. Облік товарних операцій в роздрібній торгівлі

  • 3.4. Облік тари та тарних матеріалів

  • 3.5. Облік товарних втрат та переоцінки товарів

  • 3.6. Інвентаризація товарів та облік її результатів

  • Тема 4. Облік виробництва продукції та товарів на підприємствах ресторанного господарства

  • 4.3. Облік виробничо-торговельної діяльності
  • 4.4. Інвентаризація сировини, продукції власного виробництва та закупних товарів, відображення в обліку результатів інвентаризації

  • ТЕМА 5. Облік доходів, витрат та фінансових результатів

  • Глосарій

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи