Розділ «Модуль 3. Операції банків в іноземній валюті»

Основними видами комерційного міжнародного кредиту є:

2.1. Фірмовий кредит - це традиційна форма кредитування експорту, за якої експортер надає кредит іноземному покупцеві (імпортеру) у формі відстрочки платежу (розрахунки за відкритим рахунком). Як правило, застосовується в розрахунках між постійними контрагентами особливо при періодичних постачаннях партій однорідних товарів. Це те ж, що і розрахунки за відкритим рахунком.

Експортер відносить вартість відвантаженої продукції в дебет рахунку (тобто, по суті, надає кредит імпортеру-покупцю), відкритого ним іноземному покупцеві, що погашає свою заборгованість в обумовлені контрактом терміни (один раз на місяць, квартал і т.д.).

Різновидом фірмового кредиту також є аванс покупця-імпортера, який виплачується на користь експортера після підписання контракту.

2.2. Вексельний кредит - це кредит, що оформлюється шляхом виставлення переказного векселя на імпортера, який акцептує його після одержання товаросупровідних і платіжних документів. Строк вексельного кредиту залежить від виду товару. Зокрема, постачання машин і устаткування зазвичай кредитуються на строк до 3-7 років, а при експорті сировини і матеріалів даються короткострокові вексельні, кредити.

2.3. Акцептний кредит - це кредит, наданий банком імпортера у формі акцепту переказного векселя (тратти), що виставляється на банк експортерами. При цій формі кредиту експортер одержує можливість виставляти на банк векселі на визначену суму в рамках кредитного ліміту. Банк акцептує ці векселі, гарантуючи тим самим їхню оплату боржником у встановлений термін. Тобто, місце невідомого імпортера займає банк, більш платоспроможний та більш відомий в країні експортера, ніж фірма-імпортер. Банки беруть за свій акцепт винагороду з імпортерів і звільняють себе від ризику на випадок непогашення імпортером наданого йому кредиту. При акцентному кредиті формально кредит надає експортер, але, на відміну від вексельного кредиту, акцептантом векселя виступає банк. Акцептні операції банків розширюють для експортерів можливості збуту товарів у кредит, а для імпортерів полегшують їх оплату.

2.3.1. При реалізації товару в кредит експортери можуть бути зацікавлені в акцепті векселя авторитетним банком міжнародним банком, відомим в країні-експортера, розглядається як ускладнений різновид акцептного кредиту - акцептно-рамбурсний кредит.

Відповідно, рамбурсне зобов'язання - це таке зобов'язання банку про переказ (рамбурсування) сум для оплати акцептованих тратт, яке надсилається банком імпортера на прохання імпортера відомому міжнародному банку в процесі надання акцептно - рамбурсного кредиту. Звичайно, це пов'язано з вимогами експортера отримати тратту, яка акцептована великим банком і може бути легше врахованою, ніж тратта, яка акцептована банком імпортера, котрий є недостатньо відомим у країні експортера.

Хід акцептно-рамбурсної операції, в основному, повторює акцептну операцію: на прохання імпортера його банк забезпечує йому одержання акцепту великого міжнародного банку. Якщо банк імпортера вважає можливим надати кредит імпортеру, він звертається з проханням про акцепт тратт, що виставлені експортером до міжнародного банку. Міжнародний банк дає згоду банку імпортера, якщо не має сумніву щодо його платоспроможності. Після цього за кілька днів до терміну акцепту тратт вищевказаним міжнародним банком банк імпортера надсилає міжнародному банку своє рамбурсне зобов'язання здійснити переказ йому грошових коштів для їх оплати.

Слід відмітити, що з розвитком обігу векселів та міжнародним кредитуванням також пов'язані операції банку з форфейтингу - кредитування зовнішньоекспортних операцій у формі купівлі без права регресу банком-форфейтором у експортера (продавця) векселів чи інших боргових вимог, акцептованих імпортером. У такий спосіб експортер передає банку свої вимоги до покупця.

Форфейтинг означає перехід усіх ризиків до банку - покупця векселя. Банк сплачує експортеру суму векселя за вирахуванням відсотків, а боржник (покупець товарів) погашає свої зобов'язання перед банком регулярними платежами.

Якщо платоспроможність імпортера-позичальника викликає сумнів, то форфейтор може вимагати в нього гарантію банку країни-імпортера у формі авалювання векселя чи безумовної та безвідкличної гарантії щодо боргового зобов'язання, яке він хоче придбати.

Форфейтинг є оперативним методом кредитування порівняно з іншими методами, які вимагають обов'язкового страхування кредиту й укладання спеціальних договорів (наприклад, договору застави та ін.). Ставки за форфейтингом диференційовані залежно від строку кредитування, валюти і рівня ризику. Форфейтинг, як правило, використовується при поставках машин, обладнання на великі суми з тривалою розстрочкою платежу (до 7 років).

Форфейтинг дає змогу збільшити ліквідність підприємства-експортера (завдяки зменшенню дебіторської заборгованості), поліпшити структуру його балансу, прискорити оборот капіталу, захистити від кредитного ризику, ризику зміни відсоткових ставок та валютних курсів.

Важливим аспектом міжнародного кредитування є визначення умов отримання кредиту - це складний комплекс різних показників, на які суттєво впливають напрями використання кредитних ресурсів; характер суб'єктів кредитних відносин; рівень інтернаціоналізації кредитних ринків та їх підпорядкованість національному контролю.

Основними показниками серед умов міжнародного кредиту є вартість, сума (ліміт), термін та валюта кредиту.

Сума (ліміт) кредиту визначається кредитною угодою або шляхом обміну телексами (в разі короткострокової позички) і залежить від мети кредитування, міжнародних правил і звичаїв тощо. Кредит може надаватись у вигляді одного або декількох траншів (частин).

Вартість міжнародного кредиту складається із ставки відсотка, комісійних та інших одночасних зборів, а також винагород неявного характеру.

Розрізняють:

1) договірні елементи вартості кредиту - це витрати, обумовлені укладеними угодами, поділяються на основні і додаткові.