Розділ «Модуль 3. Операції банків в іноземній валюті»

Інкасова форма розрахунків регулюється стандартними міжнародними правилами, які сформульовані Міжнародною торговою палатою у спеціальному документі - Уніфікованих правилах для інкасо. На даний чинною час є публікація МТП № 522, видана в 1996р. У банківській практиці вона відома як ІЖС № 522.

Інкасова форма міжнародних розрахунків передбачає обробку банками документів відповідно до отриманих від клієнта інструкцій з метою:

- отримати акцепт і/або, залежно від конкретного випадку, оплату,

- вручити документи проти акцепту і/або, залежно від конкретного випадку, проти оплати,

- вручити документи на інших умовах.

Розрахунки у формі інкасо дають основні переваги імпортеру, зобов'язання якого полягає в здійсненні платежу під товарні документи, які дають йому право на товар, без необхідності заздалегідь відволікати кошти із свого обороту. Крім того, за згодою з експортером, може бути надана можливість інспектування товару.

Дана форма надає і певні переваги для експортера: документарне інкасо менш ризиковане, ніж розрахунки банківським переказом, оскільки документи не переходять у розпорядження імпортера до здійснення ним платежу чи акцепту тратти. Крім того, важливою перевагою є простота здійснення операції та відносно невеликі витрати на проведення розрахунків за допомогою документарного інкасо.

З іншого боку, інкасова форма розрахунків має і суттєві недоліки для експортера.

1) експортер ризикує, адже його операція пов'язана з можливою відмовою імпортера від платежу у випадку погіршення кон'юнктури ринку або фінансового стану платника;

2) є значний розрив у часі між надходженням валютної виручки за інкасо і відвантаженням товару, особливо у разі тривалого транспортування вантажу.

Для усунення цих недоліків інкасо на практиці застосовуються інкасові інструкції та різноманітні додаткові умови. Зокрема, за дорученням імпортера банк може видавати на користь експортера платіжну гарантію, беручи на себе зобов'язання перед експортером сплатити суму інкасо у разі неплатежу з боку імпортера, або авалювати вексель імпортера (аваль - гарантія платежу, вексельна порука), беручи на себе відповідальність за платіж, ставлячи підпис, як правило, на лицевій стороні векселя із застереженням, за кого конкретно видана гарантія платежу.

У цілому, використання документарного інкасо є доцільним: - за наявності стабільних відносин між контрагентами, коли готовність та спроможність імпортера здійснити платіж не викликає жодних сумнівів;

- за стабільних політичних, економічних та правових умов у країні імпортера;

- коли міжнародному платіжному обігу країни імпортера не заважають чи не загрожують валютний контроль та валютні обмеження тощо.

Слід зазначити, що як доповнення до інкасової форми розрахунків можуть використовуватися іменні чеки в іноземній валюті, які є письмовим розпорядженням нерезидента-чекодавця (банку, держави (в особі уповноваженого державного органу), міжнародної організації, корпорації чи страхової компанії, що належать до групи '"інвестиційний клас" (investment gradel) про виплату певної суми коштів чекодержателю-резиденту, зазначеному в чеку, або іншій особі за нотаріально посвідченою довіреністю за рахунок наданого платнику грошового покриття. При цьому, зарахування коштів та видача готівки за інкасованим чеком здійснюються банками після одержання відшкодування за чеком від платника-нерезидента. їх зарахування на рахунок чекодержателя-резидента або на рахунок банку, з якого здійснюється виплата коштів за чеком чекодержателю, здійснюється не пізніше ніж на третій банківський день після надходження їх на кореспондентський рахунок банку.

Про відмову платника від сплати чека на його зворотному боці має ставитися відповідна відмітка про це із зазначенням дати пред'явлення чека до сплати, а також причин відмови.

1.1. Документарний акредитив (сутність акредитивної форми розрахунків більш докладно розглянуто у темі 6) - це письмове зобов'язання банка емітента на прохання клієнта-імпортера здійснити платіж експортеру, або акцептувати його переказний вексель у межах відповідної суми і терміну і проти передбачених документів.

Техніка здійснення акредитивної форми розрахунків представлена на рис. 13.2:

Рис. 13.2. Порядок здійснення міжнародних розрахунків з використанням документарного акредитива

Пояснення до рис. 13.2: