Розділ «Модуль 2. Особливості здійснення розрахунково-касових та кредитних операцій банків»

Кредит може надаватися банківським консорціумом таким чином:

- за допомогою акумулювання кредитних ресурсів у визначеному банку;

- шляхом гарантування загальної суми кредиту головним банком, або групою банків, а кредитування здійснювати у міру виникнення потреби в кредиті;

- шляхом зміни гарантованих банками-учасниками квот кредитних ресурсів за рахунок залучення інших банків для участі у консорціумній угоді.

4.1. Різновидом консорціумного кредиту є паралельний кредит. При паралельному кредитуванні в угоді беруть участь два або більше банків, які самостійно ведуть переговори з позичальниками. Відрізняються паралельні кредити від консорціумних тим, що кожний банк окремо оформляє кредит клієнту на одних, завчасно погоджених, умовах. Тобто, банки-кредитори узгоджують між собою умови кредитування, щоб у підсумку укласти кредитний договір із загальними для всіх учасників умовами.

Кожен банк може самостійно надавати позичальнику визначену частку кредиту, дотримуючись загальних, узгоджених з іншими банками-кредиторами, умов кредитування.

Формами консорціумного кредиту також можуть бути спільні гарантії, або поручительства банків за зобов'язаннями позичальників

5. Слід зазначити, що певні особливості має і кредитування малого та середнього бізнесу, яке розглядається у рамках виконання Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні, відповідно до якого банки розробляють спеціальні програми мікрокредитування. Слід звернути увагу на критерії відбору позичальників для мікрокредитування; перелік документів, необхідних для отримання такого кредиту, його основні етапи та характеристику параметрів.

Мікрокредити надаються суб'єктам малого підприємництва на комерційній, договірній основі за умови дотримання принципів кредитування

Основна мета мікрокредитування - надати малим підприємствам і дрібним підприємцям надійне та стабільне джерело фінансування для розвитку їх бізнесу. Водночас, можливе здійснення мікрокредитування і на споживчі цілі.

Головними відмітними рисами мікрокредитування від інших форм кредитів є:

- однорівнева система організації кредитного процесу і спрощена методика оцінки фінансового стану потенційних позичальників, в основу якої покладено технологію експрес-аналізу;

- територіальна інтеграція мікрокредитування - кредити видаються тільки в межах міста, селищ міського типу, що обслуговуються регіональним підрозділом банку.

Основна тенденція останніх років у сфері мікрокредитування полягає у розширенні фінансування малих та середніх підприємств банками за допомогою міжнародних кредитних інститутів - Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), Німецько-українського фонду (НУФ), фонду "Євразія" та ін.

Розглядаючи особливості пільгового кредитування підприємств агропромислового комплексу України (АПК), слід звернути увагу, що досягнення пріоритетів розвитку аграрного виробництва в Україні визначається ефективністю державного регулювання сільського господарства, яке полягає у здійсненні державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників, у тому числі за рахунок часткової компенсації процентних ставок за користування кредитами комерційних банків.

6. У процесі вивчення теми студенту необхідно не тільки ознайомитися із особливостями кредитування комплексу сільськогосподарських робіт, але й з'ясувати основні напрямки здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення коротко - і довгострокових кредитів, наданих банками за рахунок коштів Державного бюджету України.

При вивченні кредитних відносин банків з агропромисловим комплексом України слід звернути увагу на структуру кредитів, а також на фактори, що гальмують розвиток кредитних відносин комерційних банків з підприємствами агропромислового комплексу України. Найвагомішими серед них є кредитні ризики, що мають системний та індивідуальний характер. Студентам необхідно не тільки розглянути ці ризики, але й з'ясувати основні джерела їх виникнення та, відповідно, напрямки мінімізації їх дії. Зокрема, до таких напрямків відносяться питання заставних закупівель зерна, для яких залучаються кредити банків; запровадження механізму ф'ючерсної торгівлі зерном, цукром та іншою сільгосппродукцією та продуктами її переробки; кредитування багатогалузевих підприємств, що проводять диверсифіковану діяльність і тому мають незалежні джерела надходження коштів; кредитування агропромислових холдингів, що займаються не тільки виробництвом і переробкою, а й реалізацією сільгосппродукції.

Вивчаючи зміст та завдання системи кредитування сільськогосподарського виробництва в Україні, слід звернути увагу на підвищення її ефективності за рахунок впровадження заставного кредитування, мікрокредитування та розширення лізингу в аграрному виробництві.

7. Певні особливості мають також кредити, що надаються під заставу цінних паперів. Позички під заставу цінних паперів - різновид кредитних відносин між кредитором і позичальником, що ґрунтуються на операції прийняття до застави і визначення вартості цінних паперів. Одержувачем такого кредиту може бути будь - яке платоспроможне підприємство, якому на правах власності належать цінні папери зовнішніх емітентів: інших банків, підприємств, органів державної влади. Для кредитування під заставу цінних паперів банк з'ясовує:

1) якість цінних паперів (справжність і платоспроможність їх емітентів);