Розділ «Модуль 2. Особливості здійснення розрахунково-касових та кредитних операцій банків»

де г - норма прибутку, що розглядається як доходність беззбиткового активу (наприклад, державних облігацій)

Якщо розглядається проміжок часу п років і певний інвестиційний проект, то теперішня вартість його потоку платежів (ЫЛФ) дорівнює:

Керуються правилом:

Якщо NPV - 0, проект може виконуватись; Якщо NPV < 0, від проекту відмовляються.

4)Модель оцінювання інвестиційних проектів на основі внутрішньої норми доходності (IRR), що визначається як коефіцієнт дисконтування, за якою NPV проекту дорівнює нулю. Для оцінювання проектів за цією моделлю вибираються проекти з найвищим IRR, що є не нижчим від норми прибутку для безризикових активів(г).

Доцільність реалізації цих моделей проводиться на основі оцінки очікуваної вартості потоку платежів, що дорівнює середньому значенню теперішніх вартостей потоків платежу проекту, визначених на підставі оцінок їх імовірності, та аналізу чутливості факторів реального інвестиційного проекту.

5)Модель інвестиційної діяльності в умовах невизначеності, за якою формування інвестиційного портфеля базується на визначенні кредитного, ринкового, інфляційного ризиків та ризику доходу.

В названих моделях, що використовуються для оцінки ефективності інвестиційної діяльності вартість продукції, робіт і послуг визначається за вільними цінами і тарифами, в тому числі за підсумками конкурсів (торгів), а у випадках, передбачених законодавчими актами, за державними фіксованими та регульованими цінами і тарифами.

3.1. Інвестиції у відтворення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів здійснюються у формі капітальних вкладень.

Капітальні вкладення - один з основних видів інвестиції. Вони здійснюються у формі вкладень коштів у відтворення основних фондів шляхом нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств.

Джерелами фінансування капітальних вкладень є:

1) капітальні вкладення бюджетних організацій і установ фінансуються за рахунок коштів державного бюджету;

2) для забезпечення технічного переоснащення, реконструкції розширення підприємство створює фонд нагромадження, що формується за рахунок відрахувань від прибутку, амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів, виручки від реалізації вибулого і зайвого майна, орендної плати від здавання в оренду майна іншим підприємствам і організаціям та інших

3) формами мобілізації коштів також є цінні папери: акції, облігації, казначейські зобов'язання держави і т. п.

4) довгострокові кредити банків.

Банки фінансують капітальні вкладення з додержанням наступних принципів: прямий характер фінансування, цільовий характер джерел коштів для капітальних вкладень і самого фінансування, фінансування будівництв у міру виконання капітального будівництва, безперервність фінансування в межах кошторисної вартості будівництва.

Кредитування капіталовкладень будівництв має бути забезпеченим матеріальними цінностями і витратами, терміновим, поворотним, платним. Відповідно до Закону "Про інвестиційну діяльність" відповідальність за ефективність використання капітальних вкладень покладається на безпосередніх учасників інвестицій і регулюється укладеними між ними контрактами.

У зв'язку з цим капітальні вкладення за рахунок власних коштів підприємств здійснюються без оформлення фінансування в установах банку. З метою забезпечення безперебійних розрахунків у капітальному будівництві банк за бажанням підприємства може фінансувати такі капітальні вкладення на договірних умовах. До таких капітальних вкладень відносять придбання устаткування, що не входить у кошториси будівництв, а також устаткування для заміни морально застарілого і фізично зношеного, будівництво окремих об'єктів.

Ці витрати фінансуються в межах фонду нагромадження, створюваного на підприємстві, кошти якого зберігаються на поточному рахунку підприємства.

Порядок оформлення фінансування залежить від того, чи є капітальні вкладення державними, чи вони здійснюються за рахунок коштів підприємства.