Розділ «Модуль 2. Особливості здійснення розрахунково-касових та кредитних операцій банків»

3.1.1 Банки оформляють фінансування державних капітальних вкладень за умови дотримання будівництвом таких умов: воно включене в план капітального будівництва, забезпечене проектно-кошторисною документацією, дотримані норми виділення капітальних вкладень по роках будівництва та ін. Ці умови підтверджуються наявністю у замовника плану капітального будівництва і титульного списку будівництва, копії зведеного кошторисного розрахунку вартості, договору підряду й інших необхідних документів.

Оформлюючи фінансування будівництва, банк здійснює контроль за нормативними строками будівництва, станом проектно-кошторисної дисципліни, забезпеченістю будівництва джерелами фінансування.

Оформлення фінансування державних капітальних вкладень завершується складанням висновку банку про відповідність поданих йому документів пред'явленим до них вимогам.

Потім виписується розпорядження бухгалтерії банку про відкриття фінансування будівництва.

3.2.2. Якщо фінансування будівництва здійснюється за рахунок коштів підприємств, то його порядок залежить від способу будівництва, яким воно ведеться - підрядним чи господарським.

А) Підрядний спосіб будівництва передбачає, що виконані будівельно-монтажними організаціями роботи оплачуються замовником із рахунку фінансування, а якщо будівництво користується довгостроковим кредитом - із позичкового рахунку. Оплата ведеться за договірною ціною, що є основою для укладання договору підряду на капітальне будівництво.

Б) Нестача потужностей підрядних організацій для здійснення будівництва, а також зростаючі обсяги робіт із технічного переоснащення і реконструкції діючих підприємств обумовлюють необхідність будівництва власними силами підприємства, тобто господарським способом.

Вибір порядку фінансування будівництва, здійснюваного господарським способом, залежить від обсягу будівництва. Фінансування здійснюється як за елементами витрат, так і в міру виконання робіт. Оплата робіт проводиться щомісяця за виконані обсяги. З нарахованої до оплати суми утримуються планові накопичення й економія від зниження собівартості будівельно-монтажних робіт.

Важливою складовою таких робіт є розробка проектно-кошторисної документації на будівництво, яку виготовляють проектні інститути й інші організації.

Підприємствам, у котрих немає або недостатньо власних коштів на розвиток виробництва (розширення, реконструкцію, технічне переоснащення), інфраструктури (житлове, соціально-культурне й інше будівництво) банки надають довгострокові кредити.

Розмір кредиту визначається як різниця між вартістю будівництва і сумою власних коштів, що спрямовуються на це будівництво.

Кредитні відносини між банком і позичальником регулюються кредитним договором, що укладається на весь термін кредитування. Відповідно до договору банк може надати підприємству довгостроковий кредит на капітальні вкладення, як правило, на строк від трьох до шести років. При цьому позичальник надає банку:

техніко-економічне обґрунтування, де вказується сума кредиту, яку він просить, викладається доцільність капітальних витрат, розраховується розмір очікуваних прибутків, чистого прибутку; окупність витрат тощо;

- дозвіл на відвід земельної ділянки при новому будівництві, договори на постачання устаткування, інші документи;

- проект кредитного договору та інші необхідні документи, перелік яких розглянуто у попередній темі.

Банк перевіряє надані документи на одержання кредиту і, в разі позитивного вирішення питання про видачу довгострокового кредиту, відкриває позичальникові позичковий рахунок із якого здійснюється використання кредиту на оплату устаткування, наукових розробок, виконаних будівельно-монтажних робіт тощо. Кошти також можуть перераховуватися в разовому порядку або поетапно на розрахунковий рахунок позичальника.

Довгостроковий кредит погашається позичальником з поточного рахунку з коштів фонду нагромадження після виконання заходу, що кредитується. Конкретні строки погашення встановлюються кредитним договором. У цьому самому договорі визначається процент за кредит, сплата якого здійснюється під час погашення кредиту.

4. З метою акумуляції кредитних ресурсів, як в національній так і в іноземній валюті, для здійснення кредитування програм із значними обсягами, зменшення кредитних ризиків, дотримання нормативного показника максимального розміру ризику на одного позичальника комерційні банки можуть об'єднуватися у консорціуми.

Консорціумні кредити базуються на тих же принципах, що і інші види банківських кредитів, змінюється тільки механізм акумуляції кредитних ресурсів та процедура надання кредитів.

А саме, інтереси банківського консорціуму представляє головний банк (кредитодавець), який отримує повноваження від інших учасників банківського консорціуму згідно з умовами консорціумної угоди. Надання кредиту банківським консорціумом здійснюється через укладення кредитного договору з позичальником. Кредитний договір з позичальником від імені банківського консорціуму укладає головний банк після погодження умов цього договору з усіма учасниками консорціуму. Учасник банківського консорціуму, який не погодив кредитного договору з позичальником, вибуває з консорціуму. Учасники банківського консорціуму беруть на себе ризик за наданим кредитом пропорційно до внесених у консорціум коштів.