Розділ «Модуль 2. Особливості здійснення розрахунково-касових та кредитних операцій банків»

Як правило, банки здійснюють операції врахування векселів під забезпечення. Лише в окремих випадках допускається врахування векселів без забезпечення, при цьому розрахунок ліміту кредитування проводиться з урахуванням діючих лімітів незабезпечених зобов'язань даного клієнта перед банком, у тому числі кредитів у формі овердрафту.

Векселі, що подаються до врахування, повинні мати не менше двох підписів: векселедавця та першого векселедержателя. Більша кількість передавальних підписів засвідчує вищу надійність векселя. Допускається наявність на векселі безоборотних передавальних написів (за винятком напису позичальника) за умови, що, крім них, наявні, як мінімум, два підписи.

Що стосується строків вексельних зобов'язань, то банки надають перевагу короткостроковим векселям (зазвичай строком до 90 днів), оскільки вони менше залежать від змін у платоспроможності клієнта і загальної економічної кон'юнктури. З цієї причини банки часто відмовляються враховувати векселі зі строком за поданням.

Банки не приймають до врахування векселі, подані юридичними особами, векселі яких хоч би раз були опротестовані, а за менш строгими правилами кредитної політики - опротестовувались протягом останніх шести місяців.

Векселі до врахування подаються в банк за реєстрами. Реєстри поданих до врахування векселів щонайменше у двох примірниках складаються векселедержателем за формою, затвердженою відповідним банком. У реєстрі міститься інформація про векселі, що передаються банку для врахування, а саме: номер векселя, вексельна сума, назва і реквізити платника, дата і місце платежу. Реєстр поданих до врахування векселів може містити інформацію про назву, юридичні адреси, реквізити солідарно відповідальних за векселем осіб, зокрема індосантів та аваліста.

Реєстри векселів нумеруються і записуються у Відомість реєстрів, поданих до врахування векселів. На векселях, поданих банкові для врахування, позичальник повинен проставити бланковий індосамент, залишивши перед підписом достатньо місця для штампу банку, яким буде перетворено бланковий індосамент в іменний.

Рішення про врахування векселів приймається кредитним комітетом (кредитною комісією). Вчиняється дозвільний напис на кожному реєстрі із зазначенням кількості і суми векселів, що приймаються до врахування, а також суми процентів і строку кредитування. Підписується Акт прийняття-передавання векселів.

Операція врахування векселів відбувається після підписання Договору про врахування векселів, у якому зазначаються суб'єкти угоди, їхні права та обов'язки, основні параметри угоди. Такий договір може бути укладено у формі:

1) окремого договору про врахування векселів, який укладається при врахуванні певних векселів;

2) Генеральної угоди про врахування векселів, котра укладається на певний термін і передбачає встановлення ліміту заборгованості за операцією врахування.

Прийняті до врахування векселі реєструються у спеціальному Журналі обліку врахованих векселів, яка щороку відкривається банком. Після цього векселі здаються на зберігання в касу (місцеві векселі групуються за строками платежу, іногородні - за місцем платежу), а клієнт отримує кошти через зарахування на поточний рахунок у строк, установлений у договорі про врахування, або через оплату кредиторської заборгованості за умови подання документів, що підтверджують наявність такої заборгованості.

Невраховані векселі повертаються представникові клієнта.

1.2. Кредити під заставу векселів можуть надаватися в розмірі 60 - 90% номінальної суми векселя у вигляді:

- строкових кредитів, тобто позик, дата погашення яких зафіксована за домовленістю з позичальниками. Такі позики, як правило, є разовими. Строк кредиту встановлюється відповідно до терміну погашення векселем (векселів), а заборгованість за такою позикою обліковується на простому кредитному рахунку;

- кредитів до запитання (онкольних кредитів), коли строк погашення не вказується або встановлюється термін до настання строку погашення векселів із застави. Онкольні кредити під заставу векселів призначені для задоволення постійної потреби клієнтів в обігових коштах. Спеціальний онкольний позичковий рахунок є рахунком до запитання, оскільки банк, у свою чергу, не встановлює для клієнта терміну погашення заборгованості та має активно - пасивний характер, тобто передбачає можливість виникнення як дебетового так і кредитового сальдо.

Дебетові залишки обмежуються лімітом кредитування, крім того за ними нараховуються проценти, аналогічні розрахунку процентних платежів за контокорентним кредитом. На кредитові залишки банк може сплачувати проценти за зберігання коштів на поточних рахунках, або ж він перераховує ці залишки на основний рахунок позичальника.

Розмір плати за кредит та частки банківського кредиту в номінальній вартості забезпечення визначаються банком залежно від кредитоспроможності позичальника та надійності наданих у заставу векселів.

Для отримання кредиту клієнт подає в банк стандартний пакет документів, а також векселі, котрі призначені для передання в заставу. Векселі здаються в банк з реєстром векселів, поданих у заставу щонайменше в двох примірниках. Пред'явникові дається розписка про одержання векселів (наприклад, на копії реєстру) та призначається орієнтовний термін кредитування або день, коли він має забрати не прийняті в заставу векселі.

Банк і клієнт укладають кредитну угоду, у якій міститься низка умов, що є обов'язковими для позичальника: 1)ліміт кредиту (кредитна лінія);

2)граничне співвідношення між забезпеченням (загальна номінальна сума векселя) і можливою заборгованістю у межах 60-90% від загальної суми векселів;