Розділ 2. Основні категорії економічного аналізу

1.2. Принцип поєднання аналізу і синтезу (див. розділ 1.1).

1.3. Принцип безперервного розвитку системи. Стосовно економічного аналізу його прояв визначається у необхідності оцінки діяльності металургійних підприємств не тільки в статиці за визначений конкретний період (рік, квартал, місяць, декаду, добу, зміну), а й у динаміці за декілька років (трендовий аналіз). Крім того, у стратегічному аналізі необхідно прогнозувати майбутній стан.

1.4. Принципу зв'язку якісної та кількісної оцінки слід, у першу чергу, дотримуватися під час аналізу результатів операційної діяльності. Він вимагає розробки, удосконалення та використання системи показників для оцінки обсягів (виробництва металопродукції, ресурсів та ін.), якості й конкурентоспроможності металопродукції, персоналу, підприємства та ін.

2. До групи основних (загальних) принципів менеджменту належать:

2.1. Принцип єдиноначальності, який вимагає одержання аналітиком наказів тільки від одного безпосереднього керівника.

2.2. Принцип розподілу обоє 'язків реалізується в умовах спеціалізації аналітичної роботи (наприклад: відділ маркетингу досліджує ринкові параметри; планово-економічний відділ координує та здійснює методичне забезпечення аналітичної роботи, виконує аналіз виробництва й собівартості металопродукції, загальних показників діяльності та ін; фінансовий відділ аналізує фінансові результати, фінансовий стан та його стійкість, джерела формування і розподіл прибутку, грошові потоки).

2.3. Принцип оптимального числа рівнів проявляється при проектуванні та удосконаленні організаційних структур управління металургійним підприємством та його окремих підрозділів, результати діяльності яких оцінюються.

2.4. Принцип централізації діє при визначенні суб'єкта економічного аналізу, наприклад, керуючись цим принципом, встановлено, що аналіз ринку виконується не на рівні цехів, а відділом маркетингу підприємства або холдинговою компанією для декількох суб'єктів господарювання.

2.5. Принцип єдності первинної інформації необхідний для узагальнення результатів аналізу. Ця єдність зумовлена взаємозв'язком структурних елементів об'єкта та предмета аналізу й необхідна для здобуття поетапних, проміжних, узагальнюючих та оціночних аналітичних результатів.

2.6. Принцип зацікавленості аналітиків у повному, якісному, своєчасному або оперативному, глибокому та об'єктивному аналізі потребує вивчення, формування та підтримки у них мотивів до сумлінної праці, що буде сприяти розвитку корпоративного духу та аналітичної культури у аналітиків.

3. Зважаючи на те, що аналіз є функцією контролю, слід дотримуватися в аналітичній роботі й часткових принципів контролю, до яких належать: всебічність, безперервність, масовість, гласність, дієвість (активність), справедливість, законність.

4. Четверту групу принципів економічного аналізу складають специфічні принципи економічного аналізу, яких повинні дотримуватися усі аналітики, аудитори та інші суб'єкти, які безпосередньо виконують економічний аналіз. До специфічних принципів економічного аналізу належать наступні.

4.1. Принцип орієнтації на суспільні інтереси. Наприклад, якщо комерційний банк аналізує кредитоспроможність підприємства-кредитора, то цей банк повинен орієнтуватися на суспільну значимість того виду діяльності, який кредитується, а не на чисто комерційні характеристики. Цей принцип почав своє існування з ініціативи японських банків у повоєнні часи: для підйому національної економіки вони знижували на порядок ставки кредитування для своїх вітчизняних виробників. Асоціація банків висунула вимогу до банкірів Японії купувати тільки японські товари. За недотримання цього принципу банкірів вилучали з цієї асоціації.

4.2. Принцип головного ланцюга (елемента) потребує виділити основну проблему або елемент, які займають істотну питому вагу у структурі будь-якого явища або процесу, і з неї починати аналіз та шукати резерви поліпшення стану цих явищ, процесів або результатів діяльності. Наприклад, матеріальні витрати в собівартості продукції займають вагому частку і тому потребують першочергового дослідження, оптимізації та поліпшення умов їхнього використання. При аналізі інвестиційної діяль-ності особливу увагу необхідно приділити інноваційним процесам. Під час аналізу виробничого потенціалу підприємства важлива роль надається визначенню резервів усунення "вузьких місць" виробництва, які не дозволяють використовувати потенційні можливості основних агрегатів.

4.3. Принцип оперативності проведення аналізу й використання його висновків та пропозицій щодо усунення негативних причин забезпечує швидке, невідкладне зниження непродуктивних втрат та збитків, понесених від порушень виробничого ритму, позаурочних робіт, браку металопродукції та ін.

4.4. Принцип комплексного, системного підходу до економічного аналізу визначається, з одного боку, різноманітністю видів діяльності металургійного підприємства та металургійних процесів, пов'язаних між собою потоками гарячого металу; а з іншого боку, - особливістю об'єкта економічного аналізу як складної соціально-економічної системи. Зміна стану лише одного елемента через систему зв'язків викликає зміну стану об'єкта аналізу в цілому, що відображається через систему економічних показників діяльності. Наприклад, у районних містах місцева інфраструктура знаходиться на балансі таких підприємств, як Нікопольський, Стахановський заводи феросплавів, тому при аналізі діяльності цих підприємств необхідно враховувати стан об'єктів інфраструктури (транспортної мережі, стадіону та ін.).

4.5. Принцип єдності індуктивного методу пізнання, який полягає в отриманні логічних умовиводів від одиничного випадку, явища або процесу до загального висновку, від окремих фактів - до узагальнення, та дедуктивного методу пізнання, який базується на загальних закономірностях для отримання одиночного висновку. Наприклад, узявши за основу правило індукції, при виконанні аналізу впливу існуючої податкової системи України на економіку конкретного підприємства, що здійснює певну економічну діяльність в окремій галузі, і підтвердивши це досвідом інших підприємств та галузей, суб'єкти аналізу роблять висновок про негативну оцінку податкової системи та необхідність її реформування. Дедукція базується на дослідженні змін у податковій системі країни та їхнього впливу на стан окремого підприємства та галузі. Наприклад, пільги з неоподаткування частини прибутку, яка використана на технічний розвиток, надані у свій час металургійним підприємствам, підтвердили ефективність цього економічного експерименту.

4.6. Принцип історизму потребує проводити дослідження предмета та об'єкта економічного аналізу за тривалий період часу. Це важливо не тільки для об'єктивної оцінки тенденцій минулого, але потрібно й для прогнозної оцінки показників діяльності у стратегічному економічному аналізі. Наприклад, попередній досвід умов функціонування мі-ні-металургійних заводів у вітчизняній практиці дозволить уникнути помилок, скористатися її позитивними результатами, виявити проблеми та шляхи їхнього вирішення у малому бізнесі минулими поколіннями. Це дасть можливість зберегти час та ресурси у майбутньому.

4.7. Принцип виявлення суперечностей у господарській практиці та способів їхнього усунення реалізується в задачах економічного аналізу: виявляються причини виникнення цих суперечностей та розробляються конкретні заходи щодо їхньої ліквідації шляхом компромісного вирішення учасниками загальних проблем. Наприклад, виробничий відділ металургійного підприємства зацікавлений збільшити, особливо в осінньо-зимовий період, запаси основних матеріалів з метою запобігання порушень виробничого ритму у випадку невиконання зобов'язань постачальниками. Фінансовий відділ вимагає зменшити запаси для поліпшення показників обіговості. Це протиріччя усувається завдяки вирішенню аналітичної задачі оптимізації величини виробничих запасів.

4.8. Принцип безперервності аналітичної роботи викликаний різноманітністю характера металургійного виробництва, яке може бути безперервним чи напівбезперервним. Ймовірний вплив мінливого зовнішнього середовища через чинники декількох рівнів потребує поєднання цього принципу з принципом гнучкості деяких методичних положень оцінки та формування інформаційного забезпечення (в оцінці впливу курсових різниць, коливань якості сировини, зміни багатопередільного циклу та ін.).