Розділ «13.3. Особливості комплексного економічного аналізу фінансово-господарської діяльності спільних підприємств з іноземними інвестиціями»

Крім традиційних аналітичних завдань, здійснюються:

- порівняльний аналіз структури та динаміки собівартості напівфабрикатів та комплектуючих, які виробляють контрагенти;

- аналіз динаміки та структури цін у різних регіонах;

- порівняльний аналіз технічних характеристик і економічних показників роботи обладнання, яке можливо придбати в різних регіонах.

У ході внутрішнього аналізу враховуються особливості в організації оплати праці та соціального захисту, в нормах амортизаційних відрахувань, митному та податковому законодавствах, кредитній політиці та ін. На підставі аналізу обґрунтовуються управлінські рішення щодо оптимізації виробничої програми задля максимізації прибутку спільного підприємства з іноземними інвестиціями.

Зовнішній аналіз діяльності спільного підприємства з іноземними інвестиціями виконується міжнародними, державними, галузевими та регіональними органами управління ЗЕД, аудиторськими фірмами, податковими службами, постачальниками та споживачами. Зміст зовнішнього аналізу визначається метою його проведення.

13.3.2. Оцінка впливу коливань курсу валют (курсових різниць) на показники діяльності спільного підприємства з іноземними інвестиціями

13.3.3. Аналіз валютної самоокупності спільного підприємства з іноземними інвестиціями

Спільні підприємства з іноземними інвестиціями, як і національні суб'єкти господарювання, додержуються принципу самоокупності, тобто перевищення надходжень валютних коштів над їхніми витратами. Якщо підприємство дотримується принципу самоокупності, то во-

но має позитивне сальдо валюти, яке визначається як різниця між валютними коштами, отриманими за період, що аналізується, й валютними витратами за той же період.

Для порівняльної оцінки з іншими суб'єктами господарювання визначається валютна стійкість підприємства. Порівняльна оцінка здійснюється в міжзаводському аналізі за допомогою коефіцієнта валютної самоокупності, що розраховується як частка від ділення валютних коштів, одержаних за період, який аналізується, й валютними витратами за той же період. Зростання коефіцієнта валютної самоокупності свідчить про збільшення валютної стійкості підприємства, та навпаки.

Валютна самоокупність та стійкість оцінюються менеджерами підприємства з іноземними інвестиціями, фінансовими органами, аудиторськими фірмами. Вони перевіряють відповідність валютних надходжень витратам валюти згідно з виразом, грн.:

ЗВ + ВК0 + ВКдо + ВКК >3Ш + ВВС + ІБе + ВВК + ВДЧ, (13.4)

де ЗВ - залишок валюти на рахунку спільного підприємства;

ВК0- валютні кошти, одержані від основної діяльності нерезидентів і резидентів за рахунок їхніх валютних накопичень;

ВКод- валютні кошти, отримані додатково;

ВКК- валютний кредит;

Зіи- заробітна плата іноземних працівників із страховими внесками, яка виплачується в підрозділах підприємства, розташованих за кордоном;

ВВС- валютні витрати у собівартості продукції;

ІБ е- валютні інвестиції в реконструкцію, модернізацію, на технічний розвиток, охорону навколишнього середовища та ін.;