Розділ «1.6. Система банківського регулювання та нагляду Національного банку України»

Для узагальнення результатів інспекційних перевірок Національним банком використовується рейтингова система CAMELS, яка дає можливість оцінити загальний стан та стабільність банківської системи та визначити, як керівництво банку ставиться до ризиків і як здійснює управління ними ("Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMELS, затверджене постановою Правління Національного банку України від 8 травня 2002 р. № 171) (зі змінами та доповненнями).

Поглибленим продовженням наглядової функції, що ґрунтується на ризиках, є нагляд на основі оцінки ризиків. Застосовуючи такий підхід, Національний банк визнає різні рівні складності ризику, на який наражаються банки ("Методичні вказівки з інспектування банків "Система оцінки ризиків", схвалені постановою Правління Національного банку України від 15 березня 2004 р. № 104).

У разі порушення банками вимог банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку або здійснення ними ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк застосовує заходи впливу адекватно допущеним порушенням у порядку, встановленому "Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства", затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 р. № 369 (зі змінами та доповненнями).

Національний банк України може здійснювати також особливий контроль за діяльністю банків (особливий режим контролю).

Особливий режим контролю встановлюється для введення щоденного контролю за діяльністю банків і виконання ними вимог Національного банку щодо усунення допущених порушень. Особливий режим контролю є додатковим інструментом банківського нагляду, що використовується, як правило, одночасно із застосуванням заходів впливу у разі виникнення в банку некерованої ситуації.

Національний банк України встановлює особливий режим контролю відповідно до "Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства".

Оцінка впровадження Базельських принципів ефективного банківського нагляду. У 2007 р. Спільна місія Міжнародного валютного фонду та Світового банку в рамках Програми оцінки фінансового сектору України здійснила оцінку виконання Україною Основних принципів ефективного банківського нагляду. Важливо зазначити, що Україна була першою серед країн Східної Європи, у якій проводилася оцінка дотримання Базельських принципів за оновленою версією. За результатами роботи Місії відзначено, що Національний банк України з часу попередньої оцінки дотримання Базельських принципів (2002 р.) зробив значні кроки в напрямку ефективного впровадження у наглядову діяльність стандартів Базельського комітету та кращої світової практики.

Разом з тим Місія зазначила позитивні зміни в діяльності банківського нагляду за такими напрямами:

— зміцнення нормативно-правового забезпечення пруденційно-го регулювання, а саме: підвищення нормативу адекватності регулятивного капіталу, встановлення більш жорстких економічних нормативів, що регулюють кредитні операції з пов'язаними особами (включаючи кредитування на пільгових умовах), більш жорстких вимог до формування резервів за кредитними операціями (принципи 6—17);

— доведення до банків конкретних вимог до систем управління ризиками, а також упровадження системи оцінки ризиків під час здійснення нагляду (хоча процеси запровадження в банківському секторі адекватних систем управління ризиками та оцінки ризиків ще не завершені) (принципи 7—16, 19, 20);

— створення законодавчої та нормативно-правової бази з питань боротьби з відмиванням грошей, одержаних злочинним шляхом та фінансуванням тероризму, яка відповідає міжнародним стандартам (принцип 18).

Досягнення більш повного дотримання Базельських принципів значною мірою залежить від прийняття Верховною Радою України відповідних законопроектів, а також розроблення та прийняття змін до законодавства України, що дасть змогу, зокрема, урегулювати такі питання:

— забезпечення повноважень Національного банку України щодо відмови у видачі банківської ліцензії або дозволу на придбання істотної участі в банку в разі неможливості визначення структури власності та реальних власників банку (принципи 3, 4);

— установлення на законодавчому рівні вимог до банків щодо систем їх ризик-менеджменту та засад корпоративного управління (принципи 3, 7, 17, 22);

— установлення вимоги до материнських компаній фінансових груп щодо подання звітності на консолідованій основі та про діяльність окремих учасників групи, а також забезпечення ефективного управління ризиками як на рівні групи, так і на рівні окремих її членів (принципи 21, 24).

За результатами аналізу виконання Базельських принципів ефективного банківського нагляду Національним банком розроблені пріоритетні напрями розвитку і регулювання банківської діяльності та нагляду на період до 2010 р.

Пріоритетні напрями розвитку банківського нагляду в Україні.

Пріоритетні напрями розвитку і регулювання банківської діяльності та нагляду на період до 2010 р. розроблені з метою підвищення ефективності регулювання банківської діяльності та банківського нагляду на основі принципів Базельського комітету з банківського нагляду, оптимізації організаційних засад, функцій структурних підрозділів банківського нагляду центрального апарату і територіальних управлінь Національного банку України.

Стрімке зростання обсягів активних операцій, насамперед кредитування, упровадження широкого асортименту нових банківських продуктів, а також поглиблення впливу процесів світового фінансового простору на розвиток вітчизняного банківського сектору, активізація процесів створення банківських об'єднань та промислово-фінансових груп об'єктивно спричинюють зростання ризиків у діяльності банків.

На рівень ризиків у діяльності банків також впливають недостатня концентрація банківського капіталу та його розпорошеність між значною кількістю невеликих банків, певна розбалансованість довгострокових активів та пасивів за строками щодо погашення, відсутність належної прозорості банківського сектору і необхідного рівня корпоративного управління в банках, що призводить до наявності недоліків у системах ризик-менеджменту та внутрішнього контролю.