Розділ «5.6. Відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку»

Юридичні особи, які мають намір прийняти в управління непродані активи банку, звертаються до ліквідатора для ознайомлення з інформацією про непродані активи банку.

Ліквідатор інформує відібраних юридичних осіб, яким можуть передаватися в управління непродані активи банку про: перелік активів банку, що залишилися непроданими і які передбачається передати їм в управління; договори, на підставі яких виникли майнові права та обов'язки банку щодо активів; вартість кожного активу (залишкову, ринкову та ліквідаційну, якщо така визначалася), ціну та порядок продажу, згідно з яким він продавався і не був проданий; висновки щодо оцінки кожного активу, здійсненої відповідно до законодавства України під час ліквідаційної процедури; загальну суму невиконаних зобов'язань банку.

Юридична особа та її працівники, які ознайомилися з інформацію про активи банку, зобов'язані не розголошувати цю інформацію і не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб.

Рішення про визначення юридичної особи, якій за договором передаватимуться в управління непродані активи банку з числа осіб, які ознайомилися з інформацією про активи банку та повідомили Національний банк про своє рішення щодо приймання цих активів, приймає Комісія Національного банку.

Після прийняття відповідного рішення між банком, Національним банком і юридичною особою, якій передаються в управління непродані активи, укладається тристоронній договір. Від імені Національного банку договір підписує заступник Голови Національного банку — куратор служби банківського нагляду.

Юридична особа, з якою укладено договір про передавання в управління непроданих активів банку, звертається до територіального управління (Операційного управління Національного банку) із заявою про відкриття накопичувального рахунку в порядку, установленому нормативно-правовими актами Національного банку.

Ліквідатор передає юридичній особі, з якою укладено договір про передавання в управління непроданих активів банку ці активи, а також документи щодо подальшого задоволення вимог кредиторів за рахунок цих активів на умовах, визначених у договорі (у тому числі перелік вимог кредиторів, які були включені до реєстру вимог кредиторів та залишилися незадоволеними на час закінчення ліквідаційної процедури банку, копію реєстру акціонерів банку, засвідчену реєстратором, або копію статуту з усіма змінами, якщо ліквідовується банк, створений у формі товариства з обмеженою відповідальністю, засвідчені ліквідатором).

Юридична особа, якій передано в управління непродані активи банку, який ліквідовано, набуває права сторони (учасника) у судових справах, у якій стороною (учасником) був банк, який ліквідовано, а також права сторони (учасника) виконавчих проваджень за участю банку.

Юридична особа, якій за договором передані в управління непродані активи банку, зобов'язана щомісяця надавати Національному банку інформацію про продаж цих активів і задоволення вимог кредиторів.

Національний банк здійснює перевірку діяльності юридичної особи, якій за договором передані в управління непродані активи банку щодо проведення процедури управління цими активами і задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому для ліквідатора банку.

Юридична особа, якій за договором передані в управління непродані активи банку, після завершення згідно з договором процедури управління цими активами (їх продажу) і задоволення вимог кредиторів має передати до відповідного архіву документи, які були прийняті від ліквідатора, й ті, що утворилися внаслідок здійснення нею цієї процедури, та подати територіальному управлінню акт про приймання-передавання цих документів до архіву.

Вимоги кредиторів не задовольняються в таких випадках: не надійшли протягом установленого часу; не визнані ліквідатором, не оскаржені кредитором у встановленому порядку або за запереченням кредитора прийнято рішення про незадоволення його вимоги; майна банку не вистачає для задоволення вимог.

Контроль за діяльністю ліквідатора та звітність ліквідатора.

Національний банк здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів банків на підставі аналізу статистичної звітності та інформації про здійснення ліквідації банку, отриманих від ліквідаторів, а також матеріалів перевірок їх діяльності.

Ліквідатор подає Національному банку статистичну звітність згідно з нормативно-правовими актами Національного банку.

Ліквідатор зобов'язаний щомісяця до 8 числа надавати Національному банку інформацію про вжиті заходи щодо проведення процедури ліквідації банку. Ця інформація складається відповідно до вимог Національного банку та має містити дані про використання коштів згідно з кошторисом, продаж і повернення майна (активів) банку та розрахунки з кредиторами, здійснену претензійно-позовну роботу щодо кожного боржника, а також про незакриті прямі кореспондентські рахунки в банках-кореспондентах (резидентах і нерезидентах) з поясненням причин їх незакриття тощо. Ліквідатор на письмову вимогу керівника підрозділу центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів, разом з інформацією подає копії документів, які підтверджують ужиття ним заходів щодо здійснення ліквідації банку.

Крім того, ліквідатор зобов'язаний надавати інформацію за письмовими запитами керівника підрозділу центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів.

Один раз на рік підрозділ центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів, проводить перевірку діяльності ліквідатора щодо дотримання банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку під час здійснення ліквідаційної процедури, у тому числі порядку продажу майна (активів) банку, ужиття заходів для повернення заборгованості всіма боржниками банку, виконання кошторису, достовірності наданої ліквідатором інформації про надходження на накопичувальний рахунок коштів від продажу та повернення майна (активів) банку, списання безнадійної заборгованості, основних засобів та запасів матеріальних цінностей, які не визнані ліквідатором активами.

Позапланова перевірка діяльності ліквідатора може бути здійснена в разі бездіяльності ліквідатора щодо здійснення процедури ліквідації, перевищення витрат, передбачених кошторисом, термінової потреби перевірки достовірності наданої ліквідатором інформації про надходження на накопичувальний рахунок коштів від продажу та/або повернення майна (активів) банку або надходження до Національного банку інформації про порушення ліквідатором законодавства України чи нормативно-правових актів Національного банку, надання недостовірної звітності, інформації чи її ненадання тощо.

Перевірка діяльності ліквідатора оформляється довідкою про перевірку.