Розділ «2.5. Створення дочірніх банків, філій та представництв українських банків на території інших держав»

Дочірній банк — це банк, 100 % статутного капіталу якого належить материнському банку, або банк, у якому материнський банк безпосередньо чи опосередковано володіє часткою, одноосібно або разом з іншими особами, що презентує еквівалент 50 чи більше відсотків статутного капіталу або голосів цього банку, або має можливість справляти вирішальний вплив на управління або діяльність цього банку на основі угоди або будь-яким іншим чином.

Банк для отримання дозволу на створення дочірнього банку подає до Національного банку:

— клопотання;

— бізнес-план та економічне обґрунтування доцільності створення дочірнього банку;

— рішення відповідного органу банку про створення дочірнього банку (протокол, витяг з протоколу або рішення, засвідчені відбитком печатки банку);

— документ, що підтверджує внесення плати за видачу дозволу. Рішення про надання дозволу на створення дочірнього банку

приймає Правління Національного банку.

Національний банк має право відмовити банку в наданні дозволу на створення дочірнього банку, якщо банк не виконав хоча б однієї з вимог.

Створення філії українського банку на території інших держав.

Створення представництва українського банку на території інших держав.

Для отримання дозволу на створення представництва банк подає до Національного банку: