Правила поводження з біологічними відходами та їх утилізація

Системи утримання тварин

Рис. 7.7. Скотомогильник

Збір та знешкодження трупів диких (бродячих) тварин проводиться власником, в чиєму розпорядженні находиться дана місцевість (в населених пунктах – комунальна служба).

Перевезення трупів, мертвонароджених плодів і інших біологічних відходів на скотомогильник повинно здійснюватися спеціальним транспортом, оббитим зсередини залізом. Цим же транспортом на скотомогильник доставляють гній, підстилку й верхній шар ґрунту, на яких лежав труп. Після кожного перевезення трупа транспорт дезінфікують. На скотомогильнику заривають також посліди, відстійні осади з каналізаційних колодязів і різноманітні відходи, що можуть містити інфекційний матеріал. Використання такого транспорту для перевезення кормів і харчових продуктів забороняється.

Після завантаження трупів, мертвонароджених плодів і інших біологічних відходів на транспортний засіб обов'язково дезінфікують місце де вони лежали та використовуваний при цьому інвентар і обладнання.

Земля (місце) де лежали трупи, мертвонароджені плоди і інші біологічні відходи, дезінфікуються сухим хлорним вапном із розрахунку 5 кг/м2 потім перекопують на глибину 25 см.

Транспортний засіб, інвентар, інструменти та обладнання після кожного випадку транспортування трупів, мертвонароджених плодів і інших біологічних відходів на скотомогильник чи біотермічну яму дезінфікують або знищують.

Для дезінфекції застосовують один з наступних хімічних засобів: 4 %-й гарячий розчин їдкого натрію, 3 %-й розчин формальдегіду, розчин препаратів які містять не менше 3 %-и активного хлору, при нормі витрати розчину 0,5 л на 1 м2 площі або інші дезінфікуючі засоби, які допущені для проведення дезінфекції тваринницьких об'єктів.

Спецодяг дезінфікують шляхом замочування в 2 %-му розчині формальдегіду протягом 2-х годин або іншими дозволеними для цього (згідно інструкцій по застосуванню) дезінфікуючими розчинами.

В разі потреби на скотомогильнику може здійснюватися розтин трупів тварин лікарем ветеринарної медицини (фельдшером).

4) Знищення трупів у біотермічних ямах. Біотермічна яма (пирятинська яма, чеська яма, яма Беккарі) (від грец. bios - життя й therme – тепло, жар) – споруда для знешкодження трупів тварин (крім загиблих від сибірки). Будується по типових проектах з дозволу обласної державної ветеринарної інспекції на території скотомогильника для трупів тварин. Яма площею 200 м2 глибиною 9 – 10 м і діаметром 3 м (рис. 7.8).

Біотермічна яма

Рис. 7.8. Біотермічна яма: А – залізобетонна; Б – дерев'яна; В – кришка ями.

Через 20 діб після завантаження трупами температура в біотермічній ямі піднімається до 65 °С. Процес гниття та розкладання трупів при такій температурі в результаті життєдіяльності термофільних мікроорганізмів закінчується через 35-40 діб з утворенням однорідного компосту, що не має запаху і придатного до удобрення. Біотермічна яма забезпечує швидке знищення багатьох мікроорганізмів.

Трупи, які поховані в біотермічній ямі, піддаються гниттю й розкладанню внаслідок біотермічних процесів, що відбуваються у них. При цьому, у незначних кількостях виділяються гази.

Для влаштування біотермічної ями вибирають сухе місце на підвищенні, з низьким рівнем залягання ґрунтових вод (не менше 2,5 м від поверхні ґрунту при найбільш високому їхньому стоянні), на відстані не ближче 2-3 км від житлових, виробничих приміщень, річок, ставків, криниць і скотопрогонів. Яму влаштовують із водонепроникними стінками й таким же дном. Розміри ями 3,0 × 3,0 м, глибина – 10,0 м. Яму розташовують на ділянці розміром 12 × 17 м, обнесеної глухим залізобетонним парканом висотою 1,8 м. Із внутрішньої сторони огородження виривають канаву глибиною 0,8 – 1,4 м (залежно від виду ґрунту) і шириною 1 м, та влаштовують вал з ґрунту між канавою й огородженням. Біля ями розташовують бетонну площадку для розтину трупів та невелике приміщення для зберігання інвентарю, дезінфекційних засобів, спецодягу, інструментів.

Трупи тварин на скотомогильниках закопують на глибину не менше ніж 2 м, з насипом землі 0,5 м, при цьому шар землі біля ями, на якій лежав труп, скидають в яму разом з трупом. Дно ями перед цим засипають сухим гашеним вапном або іншими дезінфікуючими засобами, що містять хлор, з вмістом активного хлору не менше 25 %, з розрахунку 2 кг на 1 м2 площі.

Відстань між похованнями повинна складати не менше 1 метра. Насипи захоронень на скотомогильниках у разі осідання, поновлюють.

Стіни ями можуть бути дерев'яні, бетонні й цегляні. У першому випадку зруб робиться в "лапу", без залишку, з колод діаметром 18 см у верхній частині й 22 см у нижній. Зруб обов'язково конопатять, просмолюють, забезпечують глиняним замком і виводять вище рівня поверхні ґрунту на 40 см. Навколо ями влаштовують вимощення шириною 2 м. На дно ями кладуть шар щебеню і заливають бетоном. Перекриття ями роблять двошаровим на відстані 30 см один від одного. В центрі перекриття лишають отвір розміром 1,0 × 1,0 м, щільно закривають кришкою із замком (рис. 7.8, В). Простір між кришками утеплюють у зимовий час солом'яними матами. Для вентиляції ями встановлюють над нею витяжний канал перетином 25 × 25 см, висотою 3 м. Над ямою на висоті 2,5 м влаштовують навіс довжиною 6 м, шириною 3 м для захисту від дощу й снігу. Біотермічна яма може також бути влаштована із добре обпаленої червоної цегли, бетону або іншого водонепроникного матеріалу.

Спеціалісти державної служби ветеринарної медицини зобов'язані проводити постійний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за територією скотомогильників та біотермічних ям.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Системи утримання тварин» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Правила поводження з біологічними відходами та їх утилізація“ на сторінці 8. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Системи утримання великої рогатої худоби

  • Цілорічна стійлова система

  • Стійлово-вигульна система без використання пасовищ система

  • Стійлово-вигульна система з використанням пасовищ система

  • Стійлово-табірна система без використання пасовищ.

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання худоби м'ясних порід

  • Гігієнічні вимоги до систем утримання корів за інтенсивної технології виробництва молока

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання великої рогатої худоби у приватному секторі

  • Утримання корів у зимовий період

  • Утримання корів у літній період

  • Утримання молодняку

  • Системи утримання свиней

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до свинарників

  • Обладнання свинарників та санітарно-гігієнічні вимоги до приміщень

  • Вентиляція свинарників та санітарно-гігієнічні вимоги до мікроклімату

  • Утримання кнурів-плідників

  • Утримання свиноматок

  • Утримання поросних маток

  • Утримання підсисних маток з поросятами

  • Утримання поросят-сисунів

  • Утримання племінного і ремонтного молодняку свиней.

  • Утримання свиней на відгодівлі

  • Особливості інтенсивної технології виробництва свинини

  • Розміщення свиней у свинарниках

  • Системи утримання коней

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до стаєнь

  • Характери сти ка огороджуючих конструкцій та облаштування стайні

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до підстилки і підстилкових матеріалів

  • Мікроклімат стайні та його оптимізація

  • Стаєнно-пасовищна системи утримання коней

  • Вимоги до утримання племінних жеребців

  • Системи утримання овець і кіз

  • Пасовищна система утримання овець і кіз

  • Стійлово-пасовищна система утримання овець і кіз

  • Стійлова система утримання овець і кіз

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до приміщень для утримання овець

  • Системи утримання хутрових звірів і кролів

  • Системи утримання звірів і кролів.

  • Зовнішньокліткова система утримання кролів

  • Напіввільна система утримання кролів

  • Шедова система утримання кролів

  • Системи утримання хутрових звірів

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до будівель і споруд, складських приміщень та їх окремих елементів

  • Потреба в кормах і підстилці

  • Системи утримання сільськогосподарської птиці

  • Системи та способи утримання птиці різних видів

  • Утримання птиці на підлозі

  • Утримання птиці у клітках

  • Вигульна система утримання птиці

  • Утримання птиці у вольєрах

  • Утримання курей в селянських господарствах

  • Утримання ремонтного молодняку

  • Утримання курчат-бройлерів

  • Вимоги до приміщень для утримання курчат-бройлерів

  • Вимоги до утримання курчат-бройлерів на великих промислових підприємствах

  • Утримання курчат-бройлерів у приватному секторі

  • Утримання індиків

  • Утримання гусей

  • Утримання качок

  • Утримання качок у приватному секторі

  • Утримання цесарок

  • Утримання перепелів

  • Вирощування молодняку перепелів

  • Утримання страусів

  • Характеристика систем утримання страусів

  • Облаштування території страусиної ферми

  • Правила поводження з біологічними відходами та їх утилізація
  • Санітарно-гігієнічні вимоги до одержання та знезараження гною

  • Нормативи виходу екскрементів за добу від тварин на скотарських підприємствах

  • Добові виділення екскрементів від однієї тварини на свинарських підприємствах при багатокомпонентній годівлі вологими мішанками