Добові виділення екскрементів від однієї тварини на свинарських підприємствах при багатокомпонентній годівлі вологими мішанками

Системи утримання тварин
Групи тваринВихід екскрементів та їх склад
Всього, кгУ тому числі
кал, кгсеча, кг
Кнури1596
Свиноматки:
а) холості і супоросні1798
б) підсисні з приплодом221210
Ремонтний молодняк7,552,5
Відлучені поросята3,32,50,8
Свині на відгодівлі:
а) відгодівельний молодняк7,552,5
б) дорослі свині1798

Екскременти великої рогатої худоби, які складаються в основному із калових мас та сечі, містять в середньому 0,38 % азоту, 0,25 % кальцію, 0,22 % калію і 0,12 % фосфору, тоді як вміст азоту, кальцію і калію в екскрементах свиней вищий, а фосфору дещо нижчий ніж у великої рогатої худоби.

При стійлово-пасовищному утриманні тварин з використанням вигульно-кормових загонів річний вихід екскрементів нижче на 30 %.

Склад свіжого гною тварин відрізняється від суміші калових мас і сечі, навіть після нетривалого його зберігання. Так, вологість свіжовидаленого підстилкового гною різних видів сільськогосподарських тварин коливається в межах 71,3-77,3%. Причому найвищий цей показник має гній великої рогатої худоби, а найменший – гній овець (табл. 8.4).

Склад свіжого гною на солом'яній підстилці, (%)

Вид тваринВодаОрганічна речовинаАзот, · NФосфор, · р2оКалій, · к2оКальцій, · СаО
Велика рогата худоба77,320,30,500,230,590,40
Коні71,325,40,770,280,630,21
Вівці, кози64,631,80,830,230,670,33
Свині72,425,00,650,190,600,18

Найбільше органічної речовини містить гній овець, свиней та коней, вміст якої становить відповідно 31,8, 25,4 і 25 %, а найменше гній великої рогатої худоби. Гній овець також містить найбільше загального азоту, калію і сірки та майже однакову кількість фосфору порівняно з відходами інших видів тварин.

В цілому ж рівень загального азоту у свіжовидаленому підстилковому гної становить в середньому 0,45 – 0,83 %, білкового азоту – 0,28 – 0,35 %, амонійного азоту 0,14 – 0,20 %, неорганічного фосфору – 0,19-0,28%, калію – 0,50-0,63 %, кальцію – 0,18- 0,40 %, магнію – 0,09 – 0,15 %, сірки – 0,06 – 0,10 – %, – хлору – 0,04 – 0,17 %, кремнію – 0,85-1,77 %.

Вміст біогенних елементів у посліді в середньому становить: азоту – 1,69 %, фосфору – 0,62 %, калію – 0,64 %.

Свіжий пташиний послід містить сирого протеїну – 30,3 – 35,6 %, сирої клітковини – 12,3 – 14,3 %, БЕР – 30,0 – 37,6 %, жиру – 3,4 – 5,0 % і золи 11,5 – 16,6 % від маси сухої речовини.

В стічних водах свинокомплексів виявлено також значну кількість продуктів розщеплення органічних речовин корму, а саме: ізовалеріанову, масляну, пропіонову, гексаєнову, гептанову, бензойну, 9-октадеканову кислоти, амонієву сіль бензойної кислоти,фенілоцтову та фенілпропіонову кислоти, п-крезол, фенол, 2-ацетил-анілін, 4-метиліндол, 7-метиліндол-3-бутил-гідроксіанізол, 3,4-дигідрокарбостерил.

Екскременти у суміші з підстилкою, особливо за різного вмісту останньої, змінюють свої властивості завдяки збільшенню вмісту органічної речовини, основної складової підстилкових матеріалів. Поглинаючи вологу і шкідливі гази, які виділяють тварини, підстилкові матеріали не тільки поліпшують умови утримання тварин, але і покращують фізико-механічні і біологічні властивості гною. За такого складу змінюється не тільки структура гною, але і створюються умови для активного протікання біотермічних процесів, що забезпечує знезараження відходів.

В якості підстилки для тварин використовують солому, торф, мох, листя дерев, тирсу. Вологопоглинаюча здатність соломи – 170-175; січки соломи – 265-270; листя – 200-300; торфу мохового – 300 – 400; моху торф'яного – 300 – 425; тирси – до 425. Практикою доведено, що найефективнішим підстилковим матеріалом для тварин є солома. В ній міститься біля 14 % води і 86 % сухої речовини, 0,48 % загального азоту, 0,22 % різних неорганічних сполук фосфору, 0,93 % калію і 0,28 % кальцію. Дещо вищу вологість має тирса, яка становить близько 25 – 26 %. Цей матеріал містить в основному дрібні частинки деревини, в якій порівняно з соломою значно нижчий вміст загального азоту та вищий рівень кальцію. Вологість торфу ще вища і становить близько 40%. Вміст загального азоту в ньому не перевищує 1,2 %, неорганічних сполук фосфору – 0,2 %, калію – 0,34 % і кальцію – 0,36 %.

При використанні в якості підстилки соломи гній містить у середньому близько 0,5 % азоту, до 0,1 % фосфору і до 0,5 % калію. Фосфор, що міститься в гної, засвоюється рослинами значно легше, ніж азот. В легкозасвоюваній формі у гної знаходиться і значна частина калію.

Застосування цілорічної безвигульної системи утримання тварин передбачає утворення безпідстилкового гною. Безпідстилковий гній – це суміш твердих екскрементів (калу), і сечі, включаючи незначну кількість частинок корму та значної кількості води.

У безпідстилковому гної, який одержують на комплексах промислового типу і крупних фермах при використанні а годівлі тварин значної кількості концентрованих кормів, підвищений вміст органічної речовини. Основні складові органічної речовини безпідстилкового гною – це сирий протеїн, жиру та БЕР. Так, безпідстилковий гній комплексу з відгодівлі 10 тис. голів молодняка великої рогатої худоби містить близько 14,5 % сухої речовини, 0,77 % загального азоту, 0,44 % фосфору, 0,76 % калію, а комплексу на 2000 корів тільки 10 % сухої речовини, 0,43 % загального азоту, 0,28 % фосфору і 0,50 % калію. В той же час послід курок-несучок птахофабрик характеризується значно вищим вмістом сухої речовини (36 %), загального азоту (4,54 %), фосфору (3,65 %) та калію (1,74 %). Дещо нижчий вміст поживних речовин і мінеральних сполук має гній, який одержують на крупних підприємствах з виробництва баранини. На тваринницьких підприємствах, особливо з виробництва свинини, основним способом видалення відходів є самоплив. Застосування даної системи видалення гною з приміщень, яка передбачає використання значної кількості води (близько 5 – 10 % від об'єму екскрементів), приводить до значного розбавлення відходів і створює значні проблеми при їх подальшій переробці. Ефективнішою в цьому плані є система видалення гною безперервної дії або самоплив. Принцип її роботи заснований на використанні фізичних властивостей рідкого гною і його здатності утворювати колоїдну масу. Однак спрощення системи видалення рідкого гною з приміщення вимагає великих затрат при його підготовці до використання. З цією метою передбачають відділення від маси гною механічних домішок, їх подрібнення, розділення його на тверду і рідку фракції, гомогенізацію, обробку, зберігання та використання.

Розділення безпідстилкового гною з вологістю понад 90 % на фракції здійснюють в бетонних сховищах і відстійниках. Розшаровування рідкого гною на фракції розпочинається через 1 – 2 міс. після надходження його у сховище. При цьому утворюється осад, легка фракція, спливаюча на поверхню, і проміжний шар (рідка фракція). При пропусканні гною, що розшарувався, через фільтри, рідка фракція надходить у канал для збору рідини і далі в систему ставків: ставки-відстійники, ставки-накопичувачі і ставки-змішувачі.

У ставку-відстійнику залишки твердої фракції і шкідливі домішки випадають в осад, а на його поверхні утворюється тверда кірка.

Освітлена рідка фракція із ставка-відстійника надходить в ставки-накопичувачі, де її витримують від 3 до 6 міс. Ставки-накопичувачі розраховані на піврічний об'єм сумарного стоку комплексу або ферми, включаючи гноївку, відходи молочного і побутових приміщень, зливовий стік води з прилеглої території тощо. В ставках-змішувачах рідка фракція безпідстилкового гною змішується з поливною водою.

На хімічний склад і властивості твердої і рідкої фракцій безпідстилкового гною істотно впливають способи його розділення. Розподіл речовин між осадом і рідкою фракцією змінює в них співвідношення азоту, фосфору і калію, а також відношення вмісту вуглецю до загального і амонійному азоту.

Безпідстилковий гній при зберіганні втрачає в середньому 10 % азоту. Процес перемішування гною веде до збільшення його втрат. Однак вони не менші, ніж при зберіганні підстилкового гною.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Системи утримання тварин» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Добові виділення екскрементів від однієї тварини на свинарських підприємствах при багатокомпонентній годівлі вологими мішанками“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Системи утримання великої рогатої худоби

  • Цілорічна стійлова система

  • Стійлово-вигульна система без використання пасовищ система

  • Стійлово-вигульна система з використанням пасовищ система

  • Стійлово-табірна система без використання пасовищ.

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання худоби м'ясних порід

  • Гігієнічні вимоги до систем утримання корів за інтенсивної технології виробництва молока

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання великої рогатої худоби у приватному секторі

  • Утримання корів у зимовий період

  • Утримання корів у літній період

  • Утримання молодняку

  • Системи утримання свиней

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до свинарників

  • Обладнання свинарників та санітарно-гігієнічні вимоги до приміщень

  • Вентиляція свинарників та санітарно-гігієнічні вимоги до мікроклімату

  • Утримання кнурів-плідників

  • Утримання свиноматок

  • Утримання поросних маток

  • Утримання підсисних маток з поросятами

  • Утримання поросят-сисунів

  • Утримання племінного і ремонтного молодняку свиней.

  • Утримання свиней на відгодівлі

  • Особливості інтенсивної технології виробництва свинини

  • Розміщення свиней у свинарниках

  • Системи утримання коней

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до стаєнь

  • Характери сти ка огороджуючих конструкцій та облаштування стайні

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до підстилки і підстилкових матеріалів

  • Мікроклімат стайні та його оптимізація

  • Стаєнно-пасовищна системи утримання коней

  • Вимоги до утримання племінних жеребців

  • Системи утримання овець і кіз

  • Пасовищна система утримання овець і кіз

  • Стійлово-пасовищна система утримання овець і кіз

  • Стійлова система утримання овець і кіз

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до приміщень для утримання овець

  • Системи утримання хутрових звірів і кролів

  • Системи утримання звірів і кролів.

  • Зовнішньокліткова система утримання кролів

  • Напіввільна система утримання кролів

  • Шедова система утримання кролів

  • Системи утримання хутрових звірів

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до будівель і споруд, складських приміщень та їх окремих елементів

  • Потреба в кормах і підстилці

  • Системи утримання сільськогосподарської птиці

  • Системи та способи утримання птиці різних видів

  • Утримання птиці на підлозі

  • Утримання птиці у клітках

  • Вигульна система утримання птиці

  • Утримання птиці у вольєрах

  • Утримання курей в селянських господарствах

  • Утримання ремонтного молодняку

  • Утримання курчат-бройлерів

  • Вимоги до приміщень для утримання курчат-бройлерів

  • Вимоги до утримання курчат-бройлерів на великих промислових підприємствах

  • Утримання курчат-бройлерів у приватному секторі

  • Утримання індиків

  • Утримання гусей

  • Утримання качок

  • Утримання качок у приватному секторі

  • Утримання цесарок

  • Утримання перепелів

  • Вирощування молодняку перепелів

  • Утримання страусів

  • Характеристика систем утримання страусів

  • Облаштування території страусиної ферми

  • Правила поводження з біологічними відходами та їх утилізація

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до одержання та знезараження гною

  • Нормативи виходу екскрементів за добу від тварин на скотарських підприємствах

  • Добові виділення екскрементів від однієї тварини на свинарських підприємствах при багатокомпонентній годівлі вологими мішанками