Утримання перепелів

Системи утримання тварин

Приміщення для утримання перепелів повинне добре опалюватися, мати вентиляцію й штучне освітлення. Можливе утримання дорослої птиці в неопалювальних приміщеннях, у спеціально обладнаних, утеплених зонах. При такому утриманні перепели, у холодні зимові місяці не несуть яйця, але за рахунок зимового відпочинку, можуть нестися декілька років.

Подовгу освітлювати перепелів прямими сонячними променями не бажано, тому що вони дуже збуджуються. Перепелів не слід утримувати в гучних місцях: поблизу доріг, аеродромів, закладів з голосною музикою й тому подібних. За існуючими санітарними нормами пташник, призначений для промислового утримання перепелів, повинен розташовуватися не ближче 300 метрів від житлових будинків.

Кількість перепелів у клітці може бути різною. Однак важливо дотримуватись норм площі підлоги. Співвідношення чисельності японських перепелів до розмірів клітки залежить від мети їхнього вирощування. Якщо їх вирощують для одержання харчового яйця, то рекомендується на 1 м розміщати близько 120 голів. Якщо ж для вирощування ремонтного молодняку, то щільність посадки повинна бути меншою, оскільки при збільшенні щільності посадки знижується ймовірність заплідненості яєць.

Утримання перепелів у приватному секторі

• а) 1 самець на 3-5 самок, 18-и годинний світловий день. Температура повітря у приміщенні 17-25 °С. Клітки висотою 15-17 см (для японських), у вищих клітках птиця може травмуватись, намагаючись злетіти при стресі. Розмір підлоги клітки 50 × 25 см.

• б) Молоду 20 – 30-денну самку поміщають у клітку з розміром підлоги 15 × 15 см, 5 поверхів із гніздовими комірками. За такого утримання самка буде нести харчові яйця через кожні 16-24 год.

• в) Клітка розрахована на 30-50 перепелів. Розмір підлоги клітки 60 × 60 см. Висота передньої частини – 13 см, задньої 11 см. Двері у верхній частині клітки. З фасадної сторони клітки решітка підлоги виступає назовні й загнута для збору яєць. Нахил підлоги для скочування яєць – 7 – 12 °.

На рисунку 6.42 показана клітка для утримання 35-и перепелів. Її площа – 70 × 30 см, висота 20 см. Дно клітки зроблено з металевої сітки, розмір вічка 15 × 15 мм. Стінки теж з металевої сітки розмір вічка 15 × 20 мм. Під годівницею на всю довжину клітки отвір висотою 15 мм. Над годівницею розмір вічка 15 × 25 мм, необхідний для того, щоб перепели просовували голову під час годівлі. Ще краще використовувати металеву сітку з перхлорвініловим покриттям. Таку клітку можна виготовити самостійно. Під кліткою встановлюють металеві листи для збору посліду.

Перепелам необхідно не рідше 1-ого разу в тиждень купатися (по можливості в грубозернистому річковому піску), вони тим самим позбуваються від ектопаразитів.

Купаються перепели дуже охоче.

У клітку ставлять посудини висотою біля 8 см з піском, наполовину заповненою.

Ще краще використовувати суміш піску й деревної золи в рівних частинах, однак при цьому у приміщенні "піднімається" пил від бурхливого купання перепелів. У такому випадку ємність із піском накривають, наприклад переверненим дерев'яним ящиком з лазом для птиці або використовують спеціальну, прозору ванночку із кришкою для кімнатних птахів, наявну в продажі. Після купання необхідно перевірити, чи немає в піску яєць. Самки часто несуться в піску й, купаючись, можуть випадково закопати знесені яйця.

Відносна вологість повітря в приміщенні, де утримуються перепели, повинна становити 50 – 70 %. Якщо перепели мають скуйовджене й ламке оперення, прискорено дихають, відкривши дзьоб, рідко несуть яйця, це свідчить що вологість повітря в приміщенні нижче норми. Можна поставити біля клітки із перепелами ємності з водою. Можна просто частіше мити підлогу в приміщенні, що також підвищує вологість повітря.

Японським перепелам найбільше підходить 17–18-ти годинний світловий день. Можливе цілодобове освітлення, при якому, яєць можна одержати більше. Яскраво освітлювати птицю не потрібно, в умовах слабкої освітленості ця птиця добре бачить і поводиться спокійніше. При утриманні в клітках при прямому сонячному освітленні перепели можуть розкльовувати один одного

Клітка для перепелів яєчних порід

Рис. 6.42. Клітка для перепелів яєчних порід

й знесені яйця. Для освітлення приміщення із птицею площею 4×4 метри досить однієї лампи розжарювання потужністю 40 Вт. Освітлення за допомогою автоматичного реле найкраще включати о 6 год., а виключати о 23 годині.

При збільшенні тривалості світлового дня підвищуються витрати кормів і прискорюється старіння птиці. При скороченні тривалості світлового дня погіршується яйценосність, птиця сильно голодує довгими ночами.

Можливе утримання японських перепелів із застосуванням переривчастого режиму освітлення – чергування 1 години світла й 2 годин темряви. Такий режим утримання й освітлення впливає на ріст, статеве дозрівання й продуктивність перепелів. Переривчастий режим освітлення служить регулятором годівлі птиці: у період світла птиця споживає корм, а під час темряви його перетравлює.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Системи утримання тварин» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Утримання перепелів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Системи утримання великої рогатої худоби

  • Цілорічна стійлова система

  • Стійлово-вигульна система без використання пасовищ система

  • Стійлово-вигульна система з використанням пасовищ система

  • Стійлово-табірна система без використання пасовищ.

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання худоби м'ясних порід

  • Гігієнічні вимоги до систем утримання корів за інтенсивної технології виробництва молока

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання великої рогатої худоби у приватному секторі

  • Утримання корів у зимовий період

  • Утримання корів у літній період

  • Утримання молодняку

  • Системи утримання свиней

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до свинарників

  • Обладнання свинарників та санітарно-гігієнічні вимоги до приміщень

  • Вентиляція свинарників та санітарно-гігієнічні вимоги до мікроклімату

  • Утримання кнурів-плідників

  • Утримання свиноматок

  • Утримання поросних маток

  • Утримання підсисних маток з поросятами

  • Утримання поросят-сисунів

  • Утримання племінного і ремонтного молодняку свиней.

  • Утримання свиней на відгодівлі

  • Особливості інтенсивної технології виробництва свинини

  • Розміщення свиней у свинарниках

  • Системи утримання коней

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до стаєнь

  • Характери сти ка огороджуючих конструкцій та облаштування стайні

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до підстилки і підстилкових матеріалів

  • Мікроклімат стайні та його оптимізація

  • Стаєнно-пасовищна системи утримання коней

  • Вимоги до утримання племінних жеребців

  • Системи утримання овець і кіз

  • Пасовищна система утримання овець і кіз

  • Стійлово-пасовищна система утримання овець і кіз

  • Стійлова система утримання овець і кіз

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до приміщень для утримання овець

  • Системи утримання хутрових звірів і кролів

  • Системи утримання звірів і кролів.

  • Зовнішньокліткова система утримання кролів

  • Напіввільна система утримання кролів

  • Шедова система утримання кролів

  • Системи утримання хутрових звірів

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до будівель і споруд, складських приміщень та їх окремих елементів

  • Потреба в кормах і підстилці

  • Системи утримання сільськогосподарської птиці

  • Системи та способи утримання птиці різних видів

  • Утримання птиці на підлозі

  • Утримання птиці у клітках

  • Вигульна система утримання птиці

  • Утримання птиці у вольєрах

  • Утримання курей в селянських господарствах

  • Утримання ремонтного молодняку

  • Утримання курчат-бройлерів

  • Вимоги до приміщень для утримання курчат-бройлерів

  • Вимоги до утримання курчат-бройлерів на великих промислових підприємствах

  • Утримання курчат-бройлерів у приватному секторі

  • Утримання індиків

  • Утримання гусей

  • Утримання качок

  • Утримання качок у приватному секторі

  • Утримання цесарок

  • Утримання перепелів
  • Вирощування молодняку перепелів

  • Утримання страусів

  • Характеристика систем утримання страусів

  • Облаштування території страусиної ферми

  • Правила поводження з біологічними відходами та їх утилізація

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до одержання та знезараження гною

  • Нормативи виходу екскрементів за добу від тварин на скотарських підприємствах

  • Добові виділення екскрементів від однієї тварини на свинарських підприємствах при багатокомпонентній годівлі вологими мішанками