Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання великої рогатої худоби у приватному секторі

Системи утримання тварин


Вимоги до приміщень для утримання великої рогатої худоби


Згідно вимог Європейського Союзу при виробництві молока подвір'я і приміщення для тварин повинні бути захищені парканом від проникнення інших видів свійських тварин, мати естетичний вигляд. Пропонується забезпечити наявність зеленої зони і охоронних дерев біля загонів та гноєсховищ. Важливо створити необхідні умови для утримання тварин, що можливо лише у разі дотримання певних зоогігієнічних вимог до приміщень. Приміщення повинні бути теплими і світлими, добре вентильованими, зручними для розміщення в них тварин і догляду за ними. Тваринний двір розміщують з підвітряного боку по відношенню до житлових приміщень, нижче за них по рельєфу місцевості, щоб вона мала невеликий уклін в протилежному напрямі, на відстані не менше 20 м (протипожежний розрив). З південного боку приміщення влаштовують вигульний майданчик, виходячи з таких розмірів на одну тварину (м2): повновіковій великій рогатій худобі – 8-15; молодняку – 10; телятам – 5.

Згідно вимог Європейського Союзу не можна відбирати молоко з дороги, а лише з приймального пункту, тому необхідно обладнати його в господарстві. Якщо немає такої можливості, необхідно створити умови для доставки молока до приймального пункту. Дорога повинна бути укріпленою, чистою і забезпечувати добрий під'їзд протягом усього року. Майданчик, де буде здаватися молоко, повинен бути з твердим покриттям, чистий і доглянутий, а також ізольований від джерел забруднення (гноєсховища, каналізації, смітника, паливного складу, хімічних речовин). Приміщення приймального пункту сирого молока повинно мати: відповідну площу і висоту (до ємності сховища і продукції молока), міцні та гладкі поверхні підлоги (зі схилами і необхідним стоком для забруднень, стічних вод). Стіни і стеля повинні бути пристосовані до миття і дезінфекції, повинна бути відповідна чистота проточної води (гарячої і холодної – відповідної якості), відповідне обладнання для охолодження молока (сервісне сховище, холодильні установки), добре освітлення і відрегульована вентиляція (для ефективного охолодження молока), герметичні і рівні двері та чисті вікна, обладнані сіткою для захисту від комах, птахів, гризунів і свійських тварин.

Приміщення, згідно європейських вимог, повинні мати підлоги, стіни і перекриття, виконані з вогнестійких матеріалів. Будинок повинен відповідати наступним протипожежним вимогам: відстань від найвіддаленішого місця для корів до евакуаційного виходу не повинна перевищувати 50 м (утримання на підстилці) або 75 м (утримання без підстилки); в корівнику без підстилки, де кількість тварин до 25 голів, повинен бути один евакуаційний вихід; ворота і двері повинні відчинятися назовні.

Велику роль у поширенні інфекційних хвороб відіграють люди та транспортні засоби. До таких належать: ветеринарний лікар, технік штучного осіменіння, контролер експлуатації, шофери машин, які відбирають молоко, тварини. Тому, на вимогу Європейського Союзу, ділянка з об'єктом молочної ферми повинна бути поділена на дві частини:

• зона "брудна", до якої належать житлові приміщення, силосна яма, склади з сіном, гноєсховище;

• зона "чиста" – виробничі приміщення із тваринами.

Повинен бути наказ заборони в'їзду на територію чистої зони зовнішнього транспорту, а також входу сторонніх осіб. Біля входу до будинку повинна висіти вивіска: "СТОРОННІМ ВХІД ЗАБОРОНЕНО".

Корівник, як правило, будують з каменю, цегли, вапнякових блоків. Споруди з каменю міцніші, але значно холодніші, в них тварини часто застуджуються. Для більшої міцності корівники роблять на фундаменті з каменю на цементі. З каменю також роблять частину стіни, суміжної з гноєсховищем.

У кам'яних корівниках стіни не пропускають повітря, сильно охолоджуються в морози, повільно нагріваються в теплий час, тому на внутрішній поверхні стін осідає волога Стіни з цегли, завдяки її поглинаючій здатності, сприяють оптимізації природної вентиляції приміщення, тому вологи в ньому менше, ніж в кам'яному корівнию.

Форма і розміри приміщення можуть бути різними, що залежить від вибору господаря, але повинні відповідати таким нормам: площа підлоги для однієї корови, враховуючи місце для годівниці і проходи, повинна бути не менше 6 м , а для корови і однієї телиці – не менше 10 м2. Така площа може бути забезпечена при довжині корівника 4 м і ширині 2,5 м. Для зручності обслуговування ширину краще збільшити до 3 м, тоді загальна площа підлоги дорівнюватиме 12 м2. Висота від підлоги до стелі може бути 2,2 – 2,5 м.

Якщо на присадибній ділянці міститься тільки велика рогата худоба, то тваринний двір повинен включати три самостійні приміщення: корівник, приміщення для кормів і гноєсховище.

При будівництві корівника звертають увагу на обладнання підлоги, рівень якої повинен бути вищим за рівень землі. Підлога повинна бути теплою, непроникною для сечі і води, мати нахил для стоку рідини на 2-3 см. Дуже великий нахил підлоги не рекомендується, оскільки може викликати захворювання ніг, а також аборти у тільних корів.

Прохід позаду стійла роблять шириною близько 1 м з цементу, щоб не був слизьким. Підлога в корівнику повинна бути з достатньо товстих, добре прилягаючих одна до однієї дощок.

Пази між дошками рекомендується законопатити і зашпаклювати глиною, а зверху насипати шар сухого піску або тирси завтовшки 5 – 10 см. Доцільніше робити глинобитні підлоги з наглухо втрамбованими в глину дошками. Дерев'яні підлоги без глини непрактичні, вимагають частого ремонту, пропускають гнойову рідину, яка, скупчуючись під підлогою, розкладається і забруднює повітря аміаком і іншими шкідливими газами.

У районах з холодними зимами стелю краще робити з подвійним настилом з відстанню між настилами 35 см. На другий настил кладуть шар сухого піску, а на нього – суху тирсу і солому. У корівнику рекомендується прорубувати два-три невеликі вікна, розміром 0,5 × 0,7 м, вище за рівень голови тварини на бічній стіні.

Внутрішнє планування корівника залежить від розміщення стійла, яке повинне бути 2 м у довжину і 1,5-1,8 м завширшки. Якщо воно буде коротшим, задня частина тулуба корови під час лежання звисатиме над гнойовою канавкою, що може призвести до випадіння піхви і матки в період глибокої тільності або пологів. Коротке стійло може спричинити пошкодження копитного рога, бо задні кінцівки постійно зісковзують до гнойового жолоба Травма ця нерідко ускладнюється інфекційним захворюванням некробактеріозом, збудник якого знаходиться завжди в ґрунті і гної.

Перед стійлом обладнують годівницю із дерева або цегли, краще з дубових або соснових добре просушених дощок. Всі поверхні повинні бути абсолютно гладкими, щоб виключити можливість травмування тварини. Годівниця повинна бути зручною для тварини, а також для наповнення кормом, очищення від залишків корму, миття і дезінфекції. Звичайна форма годівниці нагадує ящик-жолоб, який встановлюють на підлозі. Годівниці бувають нерухомими, відкидними або підйомними. Підйом зручніше використовувати при утриманні корів на глибокій незмінній підстилці. У відкидної годівниці піднімаються бічні стінки, що зручно для її очищення. Розміри годівниць можуть бути наступними: довжина – 1,1 м; ширина зверху – 65 – 80 см, знизу – 45 см; висота зовнішнього борту – 60 – 75, внутрішнього – 25 – ЗО см. В середині внутрішнього борту робиться виріз для шиї тварини. При організації годівлі корів на кормово-вигульних майданчиках чи в стійлі в сучасних умовах досить часто використовують кормові столи, не облаштовуючи годівниці. Це забезпечує кращий доступ корів до корму, полегшує процеси очищення зони годівлі, завдяки чому тварини споживають лише свіжий, незіпсований корм. Проте поверхня кормового стола повинна бути гладкою, щоб корова не пошкодила язик, оскільки при споживанні кормів та сторона язика, яку найлегше пошкодити, торкається поверхні кормового стола.

Біля годівниці 0,5 – 0,6 м підлоги залишають глинобитною, щоб корова, встаючи, менше травмувала копитний ріг, а далі – дерев'яний настил. В кінці стійла – гнойовий жолоб. Зліва від стійла загашається вільна площа, де можна розмістити клітку для теляти або друге стійло і баки для води. Гній слід регулярно прибирати, для чого у стіні над виходом гнойового жолоба з корівника прорубують вікно. Вікно повинне закриватися засувкою.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Системи утримання тварин» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання великої рогатої худоби у приватному секторі“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Системи утримання великої рогатої худоби

  • Цілорічна стійлова система

  • Стійлово-вигульна система без використання пасовищ система

  • Стійлово-вигульна система з використанням пасовищ система

  • Стійлово-табірна система без використання пасовищ.

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання худоби м'ясних порід

  • Гігієнічні вимоги до систем утримання корів за інтенсивної технології виробництва молока

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання великої рогатої худоби у приватному секторі
  • Утримання корів у зимовий період

  • Утримання корів у літній період

  • Утримання молодняку

  • Системи утримання свиней

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до свинарників

  • Обладнання свинарників та санітарно-гігієнічні вимоги до приміщень

  • Вентиляція свинарників та санітарно-гігієнічні вимоги до мікроклімату

  • Утримання кнурів-плідників

  • Утримання свиноматок

  • Утримання поросних маток

  • Утримання підсисних маток з поросятами

  • Утримання поросят-сисунів

  • Утримання племінного і ремонтного молодняку свиней.

  • Утримання свиней на відгодівлі

  • Особливості інтенсивної технології виробництва свинини

  • Розміщення свиней у свинарниках

  • Системи утримання коней

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до стаєнь

  • Характери сти ка огороджуючих конструкцій та облаштування стайні

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до підстилки і підстилкових матеріалів

  • Мікроклімат стайні та його оптимізація

  • Стаєнно-пасовищна системи утримання коней

  • Вимоги до утримання племінних жеребців

  • Системи утримання овець і кіз

  • Пасовищна система утримання овець і кіз

  • Стійлово-пасовищна система утримання овець і кіз

  • Стійлова система утримання овець і кіз

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до приміщень для утримання овець

  • Системи утримання хутрових звірів і кролів

  • Системи утримання звірів і кролів.

  • Зовнішньокліткова система утримання кролів

  • Напіввільна система утримання кролів

  • Шедова система утримання кролів

  • Системи утримання хутрових звірів

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до будівель і споруд, складських приміщень та їх окремих елементів

  • Потреба в кормах і підстилці

  • Системи утримання сільськогосподарської птиці

  • Системи та способи утримання птиці різних видів

  • Утримання птиці на підлозі

  • Утримання птиці у клітках

  • Вигульна система утримання птиці

  • Утримання птиці у вольєрах

  • Утримання курей в селянських господарствах

  • Утримання ремонтного молодняку

  • Утримання курчат-бройлерів

  • Вимоги до приміщень для утримання курчат-бройлерів

  • Вимоги до утримання курчат-бройлерів на великих промислових підприємствах

  • Утримання курчат-бройлерів у приватному секторі

  • Утримання індиків

  • Утримання гусей

  • Утримання качок

  • Утримання качок у приватному секторі

  • Утримання цесарок

  • Утримання перепелів

  • Вирощування молодняку перепелів

  • Утримання страусів

  • Характеристика систем утримання страусів

  • Облаштування території страусиної ферми

  • Правила поводження з біологічними відходами та їх утилізація

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до одержання та знезараження гною

  • Нормативи виходу екскрементів за добу від тварин на скотарських підприємствах

  • Добові виділення екскрементів від однієї тварини на свинарських підприємствах при багатокомпонентній годівлі вологими мішанками