В останні роки спостерігаються економічно обґрунтована концентрація хутрового звірівництва і його вужча спеціалізація за видами звірів.
Рис. 5.12. Ніпельні напувалки
Рис. 5.13. Мікрочашкові напувалки
Промислове значення має розведення чорно-бурих лисиць, голубих песців, норок, нутрій і соболів (рис. 5.14).
При скупченні значної кількості поголів'я хутрових звірів на порівняно невеликих площах постійно існує загроза виникнення захворювань, особливо інвазійних та інфекційних. У зв'язку із цим ще на етапі вибору ділянки і підготовки до будівництва керуються основними ветеринарно-санітарними правилами.
Місце для ферми повинне бути захищене лісом або рельєфом місцевості від панівних вітрів і снігових заметів. Для того, щоб тумани не викликали простудних захворювань у звірів, ділянку під забудову ферми вибирають на значній відстані від боліт і річок. Відстань від ферми до доріг загального користування, житлових приміщень має становити не менше 300 м. Ферму забезпечують водою, придатною для напування звірів, яка повинна відповідати ДСанПіНУ 2.2.4-400-10 Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною.
Розкиданість або надзвичайна скупченість споруд підвищують відхід, здорожують будівництво, утруднюють ведення зоотехнічної та ветеринарної роботи. При будівництві звірівничих ферм витримують необхідні санітарні й протипожежні розриви. Територію ферми огороджують суцільним або сітчастим парканом із фундаментом, заглибленим у ґрунт не менше 60 см. Висота огорожі ферм, на яких вирощують лисиць, песців і соболів, повинна становити не менше 2, а норок, нутрій – 1,5 м. У гірських
Рис. 5.14. Утримання соболів
місцевостях і районах із високим сніговим покривом висоту паркана доводять до 2,5 м. На огорожі з внутрішнього боку для лисиць і песців влаштовують похилий дашок, а для норок і соболів – спеціальну смугу із гладких матеріалів шириною 25 – ЗО см. На великих звірівничих фермах доцільно виділяти й огороджувати парканом кожні 2-3 секції. Це запобігає можливості контакту хутрових звірів з іншими тваринами, які можуть бути джерелом інфекції. Єдиний вхід і в'їзд на ферму обладнують у вигляді воріт, санпропускника та дезбар'єру перед ним.
Поза територією ферми розмішують звірокухню, пункт первинної обробки хутра, приміщення, в якому зберігають інвентар, підстилку, хімічні препарати, а також пункт ветеринарної медицини з ізолятором, бригадний будиночок. Разом із бригадним будиночком на території ферми обладнують підвищення, з якого спостерігають за поведінкою звірів під час гону. Рекомендуються такі розміри звірівничих ферм: по вирощуванню норок на 2000 – 4000 самок, лисиць – 600 – 900, песців – 500 – 7500, соболів – 750 – 12000, нутрій – 1500 – 6000 самок.
Основними будівлями для утримання хутрових звірів є шеди (рис. 5.15).
Допускається утримання молодняку в шедах із 4- і 6- рядним розміщенням кліток в один ярус. Шеди влаштовують паралельними рядами, об'єднуючи їх у групи по 6-18 у кожній. Шеди для соболів, норок, лисиць і песців зовні вздовж обтягують сіткою із заглибленням її в ґрунт на 20 см.
Для нутрій, песців і лисиць у північних районах споруджують
Рис. 5.15. Утримання хутрових звірів у шедах
утеплені шеди. Для норок, песців і лисиць використовують універсальні шеди. Довжина їх залежить від виду звірів і місцевих умов, проте не повинна бути більше 120 м, шириною – до 4 м. Центральний прохід по довжині шеда – не менше 1 м. Висота шеда в проході – не менше 2 м, а боковий просвіт між дахом і кліткою становить не менше 50 см. Основне стадо звірів утримують у клітках із вигулом з металевої сітки, їх встановлюють на висоті 0,7 – 0,8 м від рівня підлоги.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Системи утримання тварин» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Системи утримання хутрових звірів“ на сторінці 1. Приємного читання.
