Утримання курей в селянських господарствах

Системи утримання тварин

Для утримання курей-несучок при виробництві харчових яєць використовують два способи: утримання на підлозі та у клітках.

Утримання на підлозі (екстенсивна система) характерне для невеликих господарств, яким властива сезонність у виробництві яєць або м'яса. Таке виробництво працює в теплу пору року. При цьому способі утримання птиці умови якомога більше наближаються до природних. Утримання у клітках (інтенсивна система) передбачає використання кліткових батарей, механізацію й автоматизацію трудомістких процесів (годівля, напування, збирання яєць, прибирання посліду, контроль за температурним режимом тощо). У фермерських господарствах використовують лише окремі ланцюги інтенсивної системи.

Переведення ремонтних молодок із літніх таборів до стаціонарних пташників для утримання дорослих курей бажано здійснювати до початку періоду несучості (після 120-денного віку), щоб вони звикли до нового приміщення, розміщення напувалок і годівниць. Переводити молодняк краще в другій половині дня. Лази для виходу птиці на вигули відчиняють лише наступного дня.

Коли передбачається подальша інкубація яєць, тоді в пташниках для дорослих курей (курочок) розміщують і півників (з розрахунку 1 півник на 10 – 15 курочок).

В осінньо-зимовий період для стимулювання яєчної продуктивності несучок рекомендується використовувати штучне освітлення. Так, на початок несучості тривалість освітлення може становити 9 год. з подальшим його збільшенням на 1 год щомісяця (але не більше 18 год. на добу). При цьому електролампи (60 – 100 Вт) розвішують під стелею на висоті біля 2 м, щоб вони не заважали обслуговувати птицю.

Вирощуючи курок-несучок у приватному секторі або на невеликих фермах, треба слідкувати за курми, які схильні до прояву інстинкту насиджування. Якщо вони потрібні як квочки для виведення курчат, тоді їх саджають на гніздо і підкладають під них інкубаційні яйця (не більше 20 штук). В іншому разі – для цього їх відсаджують у спеціальну дерев'яну клітку, над якою встановлюють електролампи (150 Вт). Як правило, через 7 днів за цілодобового освітлення курка відновлює несучість.

Найчастіше інстинкт насиджування спостерігається в низькопродуктивних курей. Тому для отримання рівномірної яєчної продуктивності протягом року треба комплектувати стадо курей хоча б два рази в рік (наприклад, в однієї партії ремонтних молодок яйцекладка відбувається у березні-квітні, а в іншої – у жовтні- листопаді).

Підсобні та невеликі господарства повинні мати таке обладнання:

• клітка для відловлювання – потрібна для розміщення курчат і дорослих курей у разі їх переміщення або перевезення. Найчастіше її роблять такого розміру: 120 × 75 см, висота – 55 см, причому ширина має бути меншою за ширину дверей пташника (будиночка);

• сідала – за своєю конструкцією повинні відрізнятися залежно від віку курей та розміру пташника. їх довжину передбачають із розрахунку 12 см на одну ремонтну молодку і 15 см – на дорослу курку. Відстань між рейками (брусками) має становити, відповідно, 20 і 35 см, висота від підлоги – 50 і 80 см. Щоб підлогу зручно було чистити від посліду, сідала бажано робити з рейок завтовшки 10 χ 4 см, тоді їх легко можна знімати;

• гнізда – найкраще робити у вигляді ящика із фанери або дощок. Яйця в них зберігатимуться незабруднені й непошкоджені. Гнізда потрібно підняти над підлогою не менше як на 30 см і встановити до них злітну планку розміром 5×2 см, розмістивши її на відстані 10 см від гнізда. Для підстилки використовують солому, тирсу або сіно;

• щоб вести індивідуальний облік несучості або селекційну роботу, обладнують так звані гнізда-пастки. їх відмінність від звичайних гнізд у тому, що пастку обладнують самозамикаючими дверцятами, а отже, несучка не може без допомоги людини вийти із гнізда. Після відкладання яйця птахівниця виймає курку із гнізда і на гострому кінці яйця пише олівцем номер самки й дату знесення;

• годівниці – можуть бути у вигляді жолоба. Щоб попередити розкидання корму та його забруднення, до дерев'яної годівниці прироблюють бортики, а зверху – дерев'яну круглу палицю, що крутиться. Встановлюючи годівниці, необхідно пам'ятати, що їхнє дно має міститися на 3 см вище від спини птиці;

• напувалки – забезпечують птицю достатньою кількістю води. Її недостача у яєчних порід курей може спричинити жовтковий перитоніт. Для курчат бажано використовувати вакуумні напувалки. Для курей можна обладнати таку напувалку: ящик перевернути догори дном і зробити в ньому отвір для відра. При цьому верхній край відра має бути вищим від дна ящика на 2 см. Щоб напитися, птиця злітає на ящик і п'є воду з відра. Можна також підвести воду в напувалки з кульовим перемикачем або поплавковим регулятором (за наявності водопроводу). Для цього потрібно використати бачки на підставках заввишки 40 – 45 см від підлоги.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Системи утримання тварин» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Утримання курей в селянських господарствах“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Системи утримання великої рогатої худоби

  • Цілорічна стійлова система

  • Стійлово-вигульна система без використання пасовищ система

  • Стійлово-вигульна система з використанням пасовищ система

  • Стійлово-табірна система без використання пасовищ.

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання худоби м'ясних порід

  • Гігієнічні вимоги до систем утримання корів за інтенсивної технології виробництва молока

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання великої рогатої худоби у приватному секторі

  • Утримання корів у зимовий період

  • Утримання корів у літній період

  • Утримання молодняку

  • Системи утримання свиней

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до свинарників

  • Обладнання свинарників та санітарно-гігієнічні вимоги до приміщень

  • Вентиляція свинарників та санітарно-гігієнічні вимоги до мікроклімату

  • Утримання кнурів-плідників

  • Утримання свиноматок

  • Утримання поросних маток

  • Утримання підсисних маток з поросятами

  • Утримання поросят-сисунів

  • Утримання племінного і ремонтного молодняку свиней.

  • Утримання свиней на відгодівлі

  • Особливості інтенсивної технології виробництва свинини

  • Розміщення свиней у свинарниках

  • Системи утримання коней

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до стаєнь

  • Характери сти ка огороджуючих конструкцій та облаштування стайні

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до підстилки і підстилкових матеріалів

  • Мікроклімат стайні та його оптимізація

  • Стаєнно-пасовищна системи утримання коней

  • Вимоги до утримання племінних жеребців

  • Системи утримання овець і кіз

  • Пасовищна система утримання овець і кіз

  • Стійлово-пасовищна система утримання овець і кіз

  • Стійлова система утримання овець і кіз

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до приміщень для утримання овець

  • Системи утримання хутрових звірів і кролів

  • Системи утримання звірів і кролів.

  • Зовнішньокліткова система утримання кролів

  • Напіввільна система утримання кролів

  • Шедова система утримання кролів

  • Системи утримання хутрових звірів

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до будівель і споруд, складських приміщень та їх окремих елементів

  • Потреба в кормах і підстилці

  • Системи утримання сільськогосподарської птиці

  • Системи та способи утримання птиці різних видів

  • Утримання птиці на підлозі

  • Утримання птиці у клітках

  • Вигульна система утримання птиці

  • Утримання птиці у вольєрах

  • Утримання курей в селянських господарствах
  • Утримання ремонтного молодняку

  • Утримання курчат-бройлерів

  • Вимоги до приміщень для утримання курчат-бройлерів

  • Вимоги до утримання курчат-бройлерів на великих промислових підприємствах

  • Утримання курчат-бройлерів у приватному секторі

  • Утримання індиків

  • Утримання гусей

  • Утримання качок

  • Утримання качок у приватному секторі

  • Утримання цесарок

  • Утримання перепелів

  • Вирощування молодняку перепелів

  • Утримання страусів

  • Характеристика систем утримання страусів

  • Облаштування території страусиної ферми

  • Правила поводження з біологічними відходами та їх утилізація

  • Санітарно-гігієнічні вимоги до одержання та знезараження гною

  • Нормативи виходу екскрементів за добу від тварин на скотарських підприємствах

  • Добові виділення екскрементів від однієї тварини на свинарських підприємствах при багатокомпонентній годівлі вологими мішанками