Правове регулювання бджільництва

Правове регулювання виробництва сільськогосподарської продукції

Правила використання диких тварин з метою отримання продуктів їх життєдіяльності, якими визначено, що використання диких тварин з метою отримання продуктів їх життєдіяльності допускається тільки без вилучення та знищення тварин і без погіршення середовища їх існування. Не допускається турбування диких тварин під час сезону розмноження, міграцій тощо. Забір продуктів життєдіяльності має здійснюватися з урахуванням біологічних особливостей відповідних видів тварин із метою попередження їх виснаження шляхом регулювання частоти відбору, переміни місць, де здійснюється відбір, тощо. Продукти життєдіяльності диких бджіл, у тому числі в порядку ведення бортництва, здобуваються за умови збереження бджолиної сім'ї та забезпечення їй можливості подальшого існування після забору меду. Тому забір здійснюють не пізніше, ніж за два місяці до зимівлі в обсязі, що не перевищує 50 відсотків наявного продукту. Під час збирання вулики обкурюють і дістають стільники методом ручного збору[16].

Привертає увагу відмінність у формулюванні об'єктів тваринного світу (ст. З Закону України "Про тваринний світ") та об'єктів бджільництва (ст. 4 Закону України "Про бджільництво"). Відповідно до першого нормативного акту, об'єктами тваринного світу є дикі тварини, які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі[17]. А за спеціальним законом щодо бджільництва – робочі бджоли, бджолині матки, трутні, бджолині сім'ї, яких розводять на племінних і товарних пасіках[18]. Тобто, зазначеними законами врегульовано використання різних об'єктів (диких бджіл та бджіл, спеціально розведених сільськогосподарськими підприємствами та іншими особами).

Продукти бджільництва також можуть використовуватись (і активно використовуються) в лікуванні захворювань людей і тварин та їх профілактиці (апітерапія). Відповідно до ст. 21 Закону України "Про бджільництво", з цією метою застосовуються лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти), виготовлені з продуктів бджільництва. Доклінічне вивчення таких лікарських засобів, їх клінічне випробування та застосування здійснюються відповідно до законодавства України[19].

Передусім, до такого спеціального законодавства необхідно віднести Закон України від 4 квітня 1996 р. "Про лікарські засоби", яким регулюються відносини щодо створення лікарських засобів та охорони авторських прав патентом, а також доклінічного вивчення, клінічного випробування та державної реєстрації лікарських засобів[20]. Слід зважати на те, що хоча продукти бджільництва (отрута, віск, мед) використовуються як компоненти лікарських засобів, не кожен продукт з їх вмістом вважається ліками. Так, для підвищення імунітету споживачі купляють звичайний та питний мед, для лікування – прополіс тощо, однак законодавство про лікарські засоби у цьому разі не застосовується. Разом із тим, Закон України від 12 травня 1991 р. "Про захист прав споживачів", який регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів[21], містить вимоги до якості та безпеки товарів, які стосуються й продукції бджільництва.

Наведені вимоги поширюються на суб'єктів бджільництва, до яких Ю.В. Суперсон включає суб'єктів господарювання та суб'єктів управління й контролю у сфері бджільництва. До першої групи віднесено: а) суб'єктів, які безпосередньо виробляють продукцію бджільництва для власних потреб та здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи (пасічники);

б) суб'єктів, які спеціалізуються на виробництві продуктів бджільництва – меду, воску, прополісу, маточного молочка, квіткового пилку тощо, з метою їх подальшої реалізації (товарні пасіки); в) суб'єктів, зайняті розведенням і утриманням бджіл для відтворення об'єктів бджільництва з метою забезпечення пасік племінним матеріалом (племінні пасіки, племінні бджолорозплідники та племінні заводи); г) громадські організації пасічників (спілки, асоціації), в які добровільно об'єднуються громадяни з метою задоволення спільних інтересів у питаннях розвитку бджільництва.

До другої групи віднесено: а) органи державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, які здійснюють організаційно-управлінські функції у сфері бджільництва й функції контролю у сфері бджільництва (Кабінет Міністрів України, Міністерство аграрної політики та продовольства України тощо); б) лабораторії сертифікації, безпеки та якості бджіл та продуктів бджільництва;

в) суб'єкти, які здійснюють науково-освітню та дослідну діяльність у бджільництві (наукові установи, заклади освіти, дослідні господарства)[22].

У сфері бджільництва також застосовуються державні стандарти, зокрема ДСТУ 2154:2003 "Бджільництво. Терміни та визначення понять"[23], ДСТУ 4497:2005 "Мед натуральний. Технічні умови"[24], ДСТУ 7007:2009 "Мед штучний. Технічні умови"[25], ДСТУ 4649:2006 "Мед з фітодобавками. Технічні умови"[26], ДСТУ "4666:2006 Молочко маточне бджолине. Технічні умови"[27], ДСТУ 4662:2006 "Прополіс (бджолиний клей). Технічні умови"[28].

Таким чином, проведений аналіз численних нормативно-правових актів, якими регулюється бджільництво в Україні, свідчить, що правове регулювання бджільництва є важливим субінститутом, який, у свою чергу, є складовою інституту правового регулювання тваринництва у межах аграрного права.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Правове регулювання виробництва сільськогосподарської продукції» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Правове регулювання бджільництва“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Правове регулювання виробництва сільськогосподарської продукції рослинного походження

  • Правове регулювання овочівництва

  • Правове регулювання виноградарства

  • Правове регулювання селекції рослин

  • Правова регулювання рослинництва закритого грунту

  • Правове регулювання вирощування технічних культур

  • Розділ 2. Правове регулювання виробництва сільськогосподарської продукції тваринного походження

  • Правове регулювання виробництва рибної продукції

  • Правове регулювання бджільництва
  • Правове регулювання племінної справи у тваринництві

  • Правове регулювання свинарства

  • Правове регулювання птахівництва

  • Розділ 3. Правове регулювання виробництва сільськогосподарської продукції в Україні в контексті вимог СОТ та ЄС

  • Гармонізація законодавства ЄС та України у сфері правового регулювання виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції