РОЗДІЛ 5. МАКРОЕЛЕМЕНТИ І МАКРОДОБРИВА

6. Посіви не обробляють на початку вегетації за температури, нижчої від 0 °С і нічних заморозків.

Найбільше суперечностей пов'язано з тим, що КАС зносять так, як пестициди, тобто недостатньо розбавляють водою. Найнадійнішим є контрольне внесення добрива на дослідній ділянці за кілька діб до основної обробки ним усього поля.

Розчини КАС – це не лише ефективне однокомпонентне азотне добриво. На їх основі можна виготовляти комплексні добрива, до складу яких входять мікроелементи, пестициди, регулятори росту. Це відкриває широкі можливості їх застосування за інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та знижує витрати на їх внесення.

Зазвичай за внесення КАС з гербіцидами витрати робочої рідини становлять 200–300 л/га. Бакові суміші готують за наведеними нижче правилами.

1. Бак наполовину заповнюють КАС, добавляють гербіцид (за потреби його заздалегідь змішують з водою), наповнюють бак КАС. Змішувач має бути постійно увімкненим.

2. Спочатку в бак наливають від 1/3 до 1/5 води, потім добавляють гербіцид, наповнюють бак КАС. Змішувач має бути постійно увімкненим.

На відміну віл інших рідких азотних добрив розчини КАС можна змішувати з рідкими комплексними добривами (РКД 10-34–0).

Азотні добрива тривалої дії – добрива, що здатні поступово впродовж одного або кількох вегетаційних періодів віддавати свій азот і не втрачатися з ґрунту, їх поділяють на дві групи. Перша об'єднує важкорозчинні у воді добрива, елементи живлення яких стають доступними для рослин лише після поступового хімічного і мікробіологічного розкладання в ґрунті. Це конденсати карбаміду і різних альдегідів, амонієві гумати – азотні сполуки на основі лігнінсульфонової кислоти (карбамідформальдегідне добриво, карбамідформацетальдегід, кротонілоденкарбамід, оксамід та ін.). У другу група входять добрива, добре розчинні у воді, гранули яких вкриті тонкими важкорозчинними оболонками – фенол формальдегідною смолою, сіркою, амінами, стеарином тощо.

Найбільше добрив тривалої дії виробляється в США та Японії. Основні їх переваги такі: зменшуються втрати елементів живлення у період між внесенням добрив, підвищується ступінь їх засвоєння, зменшується забруднення навколишнього природного середовища, знижуються затрати праці внаслідок поліпшення зберігання і транспортування добрив, замість роздрібного внесення проводять внесення за один прийом. Використання добрив тривалої дії перспективне в районах надмірного зволоження, на зрошуваних землях, для удобрення культур із подовженим вегетаційним періодом, коли розчинні азотні добрива потрібно вносити у кілька прийомів. Застосування цих добрив сприяє зменшенню вилягання зернових колосових, льону та інших культур, їх можна використовувати при вирощуванні рису, плодових і овочевих культур, на луках і пасовищах, а також у теплицях з ґрунтом і гідропонікою.

5.1.5. Особливості застосування азотних добрив

За інтенсивного сільськогосподарського виробництва азотні добрива – основний засіб забезпечення рослин азотом. Однією з негативних властивос-тей цих добрив є їх висока рухливість. Азот мінеральних добрив у ґрунті перетворюється різними шляхами (рис. 5.3).

Рослини засвоюють 5–70 % (у середньому 50 %), газоподібні втрати NH3 становлять 0–60 % (15–20 %), фізичні втрати (вимивання, ерозія, стік і т. д.) – 0–60 % (5–20 %), необмінна фіксація NH4+ мінеральною частиною ґрунту – до 10 %, біомасою ґрунту закріплюється 0-60 % (у середньому 20–30 %) внесеного азоту мінеральних добрив.

Отже, азот мінеральних добрив майже повністю витрачається в рік його внесення. Для підвищення ефективності азотних добрив слід максимально знизити фізичні втрати азоту та запобігати виділенню в атмосферу його газоподібних сполук, що утворюються в процесі нітрифікації та денітрифікації.

На ефективність застосування азотних добрив значно впливають такі чинники: географічні закономірності їх дії; комплекс агрохімічних і меліоративних заходів, які використовують у сівозміні або під певну культуру; технологія внесення азотних добрив, тобто строки, способи, форми і т. д.; удосконалення форм азотних добрив і застосування інгібіторів нітрифікації; використання найефективніших методів встановлення норм і доз азотних добрив.

Азотні добрива найефективніші на дерново-підзолистих ґрунтах за достатнього зволоження та на ґрунтах у південних районах в умовах зрошення. На сірих лісових ґрунтах, чорноземах опідзолених і вилужених без зрошення азотні добрива менш ефективні. Так, на дерново-підзолистих ґрунтах Полісся половину приросту врожаю пшениці озимої та ячменю ярого забезпечують азотні добрива.

Рис. 5.3. Трансформування азоту мінеральних добрив у ґрунті (Г. П. Гамзиков, 2014)

У Лісостепу провідну роль також відіграють азотні добрива. На чорноземах звичайних у Степу приріст урожаю озимої пшениці лише на 1/3 пов'язаний із дією азотних добрив. У формуванні врожаю сільськогосподарських культур під впливом азотних добрив простежується загальна закономірність: зниження їх ефективності з півночі на південь та із заходу на схід (табл. 5.2).

Таблиця 5.2. Окупність помірних норм азотних добрив за збалансованого фосфорного і калійного живлення рослин (дані польових дослідів агрохімслужби України)

Підвищення ефективності азотних добрив пов'язане зі своєчасним і високоякісним застосуванням комплексу агрономічних, меліоративних і ґрунтозахисних заходів із поліпшенням культури землеробства (відсутність забур'яненості, сприятливі водний, повітряний і температурний режими ґрунту, оптимальний вміст рухомих сполук елементів живлення в ґрунті, вирощування високопродуктивних культур, що добре реагують на внесення азотних добрив, застосування інтегрованої системи захисту рослин проти шкідників, хвороб, бур'янів і т. д.).

Поєднання органічних і мінеральних добрив особливо важливе в разі застосування високих норм азоту. Органічні добрива запобігають негативній дії мінерального азоту, сприяють ліпшому й ефективнішому їх засвоєнню. Азот мінеральних добрив має знаходитися в ґрунті в оптимальному співвідношенні з іншими необхідними для вирощуваних культур елементами живлення.