РОЗДІЛ 5. МАКРОЕЛЕМЕНТИ І МАКРОДОБРИВА

Аміакати містять від ЗО до 50 % азоту. Це рідини світло-жовтого або жовтого кольору. їх отримують у спеціальних установках під час розчинення в 10-15%-му розчині водного аміаку аміачної селітри, аміачної і кальцієвої селітри, карбаміду або аміачної селітри і карбаміду. Вуглеаміакати, що містять карбамід і карбонат амонію, отримують безпосередньо під час виробництва карбаміду. Розчин має містити 19–28 % CO(NH2)2, 20–25 – NH3, 7–12 % СO2. Загальний вміст азоту не менш як 29 %. Температура виділення твердої фази 10 °С.

Аміакати істотно різняться між собою не лише за концентрацією загального азоту, а й за співвідношенням його рідких форм (вільного і зв'язаного аміаку, амідного й нітратного азоту). Тому вони різні за фізичними властивостями.

Рідкі амонійні добрива містять не менш як 20,5 % азоту. Масова частка карбаміду не перевищує 10 %. За зовнішніми ознаками – це прозора або жовтувата рідина із запахом аміаку, густина 1,1 г/см3.

Амонізований розчин нітрату кальцію містить від 9 до 13,5 % азоту. Масова частка нітрату кальцію – 30–53 %, нітрату амонію – 2–8 %. Це прозора або ледь забарвлена рідина із запахом аміаку, густина 1,35–1,60 г/см3, pH 7–10; побічний продукт виробництва комплексних добрив ме-тодом виморожування.

Для зберігання, транспортування і внесення в ґрунт рідких амонійних добрив та амонізованого розчину нітрату кальцію використовують машини й агрегати, призначені для внесення аміачної води. Агротехнологічні вимоги щодо застосування цих добрив такі самі, як і для аміачної води.

Добрива рідкі азотні карбамід-аміачна селітра (КАС), або карбамід-аміачна суміш) – суміш концентрованих водних розчинів карбаміду та аміачної селітри, масові частки яких відповідно становлять 31–36 і 40–44 %. Промисловість випускає три форми цього добрива: КАС-28, КАС-30, КАС-32 із вмістом загального азоту відповідно 28; 30 і 32 %, проте азоту може бути і менше – 20-25 %.

Розчин КАС можна отримувати різними способами, які різняться вихідними компонентами: із гранульованих карбаміду та аміачної селітри; із рідких напівпродуктів (плавів); за інтегральною схемою – із плаву карбаміду і плаву нітрату амонію, отриманих нейтралізацією азотної кислоти аміаком, що не прореагували під час синтезу карбаміду.

Перший спосіб застосовують у невеликих масштабах, бо вартість азоту в розчині КАС перевищує його вартість у вихідних гранулах. Другий спосіб здійснюють у різних варіантах, він досить поширений. Перевагою третього способу є значне спрощення виробництва плаву карбаміду (аж до безциркуляційного процесу), але нейтралізація невикористаним аміаком азотної кислоти ускладнюється наявністю в газі С02 і потребує спорудження значно простішої спеціальної установки, ніж для виробництва гранульованої аміачної селітри.

КАС – це прозора або світло-жовта рідина зі слабким запахом аміаку, густина 1,26-1,31 г/см3, pH 7-8. Фізико-хімічні властивості цього добрива дають змогу зберігати його впродовж року.

Основною проблемою, що стримує застосування КАС, є логістична складова технології. Від виробника добриво зазвичай транспортують у цистернах залізницею. Найскладнішим є питання резервуарів для його зливу і зберігання. Хоча КАС має майже нейтральну реакцію – це досить ефективний окисник. Тому для зберігання можна використовувати резервуари зі звичайної вуглецевої сталі або зі стійким антикорозійним покриттям, що підвищує вартість продукції. Нині КАС зберігають у резервуарах з багатошарового еластомеру, що нагадують гумову грілку заввишки до 1,5 м, завширшки до 14, завдовжки до 16 м і забезпечує зберігання від 10 до 250 м3 добрива. Поверхня, на якій розміщують резервуар, має бути рівнною (кут нахилу до 3е), без каміння чи інших гострих предметів.

Температура кристалізації КАС-32 – 0 °С, тоді як КАС-30 – мінус 9, КАС-28 – мінус 17 °С. Тому в холодну погоду краше застосовувати КАС-28. Розбризкувати КАС можна за допомогою машин, призначених для внесення рідких комплексних добрив, оскільки добриво не містить вільного аміаку. Проте застосування КАС поверхнево менш ефективне, ніж заробляння у ґрунт, бо при розбризкуванні збільшується контакт із ферментом уреазою і післязбиральними рештками, внаслідок чого зазвичай підвищується іммобілізація азоту бактеріями.

Щоденно після закінчення робіт резервуари та всі деталі машин, що контактували з розчинами КАС, потрібно добре промити. КАС використовують як для основного внесення, так і для підживлення. Можливі два способи основного внесення: поверхневе і безпосередньо в ґрунт. Особливо це добриво ефективне для підживлення озимих та інших зернових колосових культур. За першого підживлення озимих у період весняного відновлення вегетації в дозі N30_60 КАС можна не розбавляти водою, за другого – у фазу виходу рослин у трубку за температури 16-18 °С доза добрива має не перевищувати ЗО кг д. p./га. З метою запобігання опіку рослин КАС доцільно розбавляти водою у співвідношенні 1 : 2 або 1 : З, особливо якщо в розчин добрива добавляється гербіцид. Під час проведення позакореневого підживлення зернових культур у фазу початку колосіння, особливо при добавлянні до розчину КАС фунгіцидів, його також необхідно розбавляти водою у співвідношенні 1 : 2 або 1 : 3 за дози внесення не більш як 20 кг азоту /га. Кількість підживлень може бути різною залежно від забезпеченості рослин азотом, але разова його норма має не перевищувати рекомендовану. Слід також враховувати, що 100 кг КАС-28 відповідає 78 л і містить 28 кг азоту (N28), а 100 л містить 36 кг азоту (N36) і відповідає 128 кг КАС-28.

КАС застосовують також разом із гербіцидами (як до сівби, так і після неї). Зазвичай листкове підживлення проводять дозою 30 л/га (13 кг азоту на 1 га).

Позакореневе підживлення розчинами КАС найліпше проводити в ранкові (за відсутності роси) й вечірні години, а в похмуру прохолодну погоду – впродовж усього дня. За температури понад 20 °С і низької відносної вологості повітря можливі опіки рослин, тому в цей час рослини не підживлюють. На оброблених розчинами КАС посівах випасати худобу і проводити зрошення дощуванням дозволяється не раніше ніж через 5 діб.

Під час внесення КАС без розбавлення водою слід дотримуватись наведених нижче рекомендацій.

1. Добриво вносять спеціально обладнаними обприскувачами – плоскоструменевими розпилювачами з великими отворами. Робочий тиск має бути низьким, щоб утворювалися великі краплі добрива, які стікатимуть з листків, не обпікаючи їх. КАС також можна вносити обприскувачами, штанги яких обладнано підвісками або подвійними аплікаторами. Підвіски або подвійні аплікатори – це гнучкі пружні трубки, крізь які добриво подається на поверхню ґрунту в міжряддях або смужками, не контактуючи з рослинами. При цьому усувається ризик опіку рослин.

2. На відміну від пестицидів і добрив для позакореневого підживлення (карбамід, мікродобрива тощо), яке передбачає ретельне дрібнокраплинисте розпилення рідини і повне покриття нею листкової поверхні, КАС без розбавлення водою вносять зовсім іншим способом. Розпилювачі мають формувати великі краплі добрива, які під дією власної маси стікають з листків на поверхню ґрунту. Це зменшує покриття добривом рослин і запобігає їх ушкодженню (опікам).

3. Добриво вносять на добре укорінені рослини з достатнім восковим шаром. Внесення їх за високої вологості повітря і похмурої погоди знижує рівень небезпеки опіків.

4. Посіви не обробляють за сонячної погоди і температури понад 25 °С (за температури понад 20 °С обробку проводять вранці після висихання роси або увечері); в період вегетаційного спокою озимих культур за температури, нижчої від 5 °С.

5. КАС наносять лише на суху листкову поверхню рослин. З вологої поверхні листків навіть великі краплі добрива не стікають, шо призводить до їх опіків. Тому не можна вносити КАС перед або безпосередньо після дощу, увечері та вранці, коли є роса.