РОЗДІЛ 5. МАКРОЕЛЕМЕНТИ І МАКРОДОБРИВА

NaNO3 + КС1 = KNO3 + NaCl.

У природі (Середня Азія) калійна селітра трапляється у вигляді невеликих покладів. Добриво фізіологічне нейтральне. Використовують в овочівництві, а також під культури, чутливі до вмісту хлору. Особливо ефективне для підживлення.

Монофосфат калію містить 51–52 % Р2O5 і 34 % К2O.

Магній-амонійфосфат MgNH4PO4 • Н2O добувають під час взаємодії розчину моноамонійфосфату з водною суспензією оксиду магнію або його солей, а також унаслідок взаємодії фосфорної кислоти, аміаку і гідроксиду магнію або його солей (сульфату, хлориду або карбонату магнію). Добриво містить 10–11 % N, 45–46 – доступного Р2O5 і 26 % MgO. Фосфор і магній у добриві знаходяться в цитратнорозчинній формі. Його доцільно використовувати на легких за гранулометричним складом піщаних ґрунтах під картоплю, овочеві культури, коренеплоди та на зрошуваних землях.

5.5.4. Рідкі комплексні добрива

Рідкі комплексні добрива (РКД) – це водні розчини або суспензії, що містять два або більше елементів живлення у відповідному розчиннику. Розрізняють дві основні форми РКД, які виготовляють із використанням орто- та поліфосфорно'і (суперфосфорної) кислот. Кожну із цих форм добрив можна випускати у вигляді розчинів або суспензій. На відміну від рідких азотних добрив вони не містять вільного аміаку, тому відпадає потреба в герметичній тарі під час їх транспортування і зберігання, а також при внесенні в ґрунт на певну глибину. РКД можна рівномірніше, ніж тверді добрива, розподіляти по поверхні площі. Роботи з ними повністю механізовані. Втрати цих добрив під час перевантаження і зберігання не перевищують 1 %, тоді як втрати твердих мінеральних добрив становлять 10–15 % і більше. За потреби до складу РКД можна вводити мікроелементи, деякі пестициди та стимулятори росту. РКД неотруйні та вибухонебезпечні.

Добувають РКД нейтралізацією орто- і поліфосфорних кислот аміаком. Для встановлення потрібного співвідношення між азотом, фосфором і калієм до розчину добавляють КАС, карбамід, аміачну селітру або солі калію. Це дає змогу добувати добрива з сумарним вмістом елементів живлення не більш як 30 %. З економічного погляду ця концентрація є низькою, тому такі добрива рекомендують для місцевого використання та для внесення з поливною водою, зокрема в садах, ягідниках, виноградниках тощо. При виготовленні РКД з поліфосфорноТ кислоти вміст елементів живлення підвищується. Хімічна промисловість випускає базові розчини РКД марок 10-34-0 та 11-37-0. РКД марки 10-34-0 містить близько 60 % фосфору в поліформі. За зовнішніми ознаками – це оліїста рідина, забарвлена в темно-зеленкуватий, червонуватий або інший колір залежно від кількості домішок суперфосфорної кислоти. Густина добрива 1,4 г/см3, pH 6-7. Це потрібно враховувати під час використання резервуарів і машин, призначених для транспортування води та інших рідин з густиною близько 1 г/см3.

У разі зниження температури до –30 °С базові розчини РКД переохолоджуються з утворенням осаду, який після підвищення температури до +20 °С розчиняється. Під час зберігання РКД періодично перемішують за допомогою спеціальних пристроїв для запобігання випаданню осаду. Крім того, при заповненні РКД резервуарів рештками аміачної води утворюється нерозчинний желеподібний осад. Термін зберігання РКД у господарствах має не перевищувати 6 міс в осінньо- зимовий період і 3 міс влітку. Рідкі комплексні добрива зумовлюють сильну корозію кольорових металів, але до неї стійкіші низьковуглецеві сталі та пластмаси. У разі зберігання РКД у резервуарах зі сталі їх корозія відбувається на межі поділу фаз рідина–повітря, а нижче від цього рівня, навпаки, відбувається фосфатація металу, що підвищує його стійкість до корозії. Тому, щоб подовжити строк служби резервуарів після 1 міс зберігання рівень РКД у них знижують.

Базові розчин РКД використовують для виготовлення подвійних і потрійних комплексних добрив різних марок, а також для безпосереднього внесення в ґрунт. При виготовленні розчинів перевагу віддають порошкоподібним і дрібнокристалічним добривам, що краще диспергуються і розчиняються. Норму базового розчину РКД визначають за вмістом фосфору гравіметричним або титриметричним методом, врахувавши, що маса 1 дм3 добрива становить 1,4 кг. Для виготовлення РКД приданий лише чистий хлорид калію. Він має низьку розчинність, і тому значно зменшує концентрацію рідкого добрива. Так, у РКД марки 1:1:1 відносно низький вміст елементів живлення – 10–10–10, унаслідок чого калій – небажаний елемент у складі РКД. Тому доцільніше виготовляти азотно-фосфорні рідкі добрива, а тверді калійні вносити окремо.

Суспендовані рідкі комплексні добрива (СРКД). Концентрацію елементів живлення у РКД можна значно підвищити введенням у розчин стабілізувальних добавок (тонкодисперсних бентонітових і палигорськітових глин, кремнієвих кислот, фосфогіпсу тощо), що запобігають пересиченню розчину і випаданню осаду. Ці компоненти, внесені в добриво з розрахунку 10–20 кг/т розчину, забезпечують високу їх в'язкість упродовж 10 діб.

Загальний вміст елементів живлення у СРКД може перевищувати 40 % за різного співвідношення основних елементів живлення, але такі добрива мають менш сприятливі фізичні властивості. Це густі, в'язкі суспензії густиною 1,4-1,5 г/см3 і в'язкістю до 1 Па • с. Вони досить легко загусають і розшаровуються, тому виготовляти їх доцільно безпосередньо перед внесенням. За економічною ефективністю рідкі комплексні добрива рівноцінні твердим мінеральним добривам. Ефективніші РКД з поліфосфатами у районах, де поширені карбонатні ґрунти.