РОЗДІЛ 5. МАКРОЕЛЕМЕНТИ І МАКРОДОБРИВА

Синтетичний сульфат амонію має білий колір, а коксохімічний містить великі кристали домішок жовтуватого, червонуватого або сіруватого відтінків. Мало- гігроскопічний, тому за нормальних умов зберігання майже не злежується і зберігає добру розсипчастість. Вносять його в ґрунт без ускладнень. Добриво містить 24 % сірки, тому використання його ефективніше для тих культур, які для живлення потребують багато цього елемента (бобові, капуста, картопля, ріпак тощо). Недоліками є низький вміст азоту і висока фізіологічна кислотність. За його систематичного застосування ґрунт, якщо він не містить достатньої кількості основ, поступово підкислюється, що потребує періодичного вапнування.

Після внесення в ґрунт сульфат амонію швидко розчиняється в ґрунтовій волозі та вступає в обмінні реакції з катіонами ГВК:

Амоній обмінно добре закріплюється в ґрунті і залишається доступним для рослин.

Сульфат амонію-натрію (NH4)2SO4 • Na2S04 містить 17 % азоту. Це кристалічна сіль, забарвлена домішками в жовтий колір, добре розчинна у воді, малогігроскопічна. Вона є побічним продуктом виробництва капролактаму, містить 25 % сульфату натрію та 9 % оксиду натрію. Наявність у ньому сірки і натрію робить його цінним добривом для буряків та рослин родин бобових і капустяних, які добре реагують на ці елементи.

Хлористий амоній NH4C1 – дрібнокристалічна сіль білого кольору. Містить 24–25 % азоту. Добувають як побічний продукт під час виробництва солі аміачним способом. Добриво добре розчинне у воді, малогігроскопічне, але містить до 66 % хлору. Тому в підвищених нормах під культури, чутливі до цього елемента (гречка, тютюн, овочеві, цитрусові тощо), вносити його не слід. У ґрунт заробляти хлористий амоній потрібно завчасно – восени, оскільки хлор ґрунтовими колоїдами не поглинається і за осінньо-зимовий період вимивається у нижчі шари ґрунту, внаслідок чого значно знижується його токсичність.

Внесені в ґрунт амонійні добрива швидко розчиняються і вступають в обмінні реакції з катіонами ҐВК:

Поглинений амоній добре засвоюється рослинами. Він не вимивається з ґрунту атмосферними опадами, але внаслідок нітрифікації може переходити в нітратну форму, що не поглинається колоїдами ґрунту, знаходиться в ґрунтовому розчині й тому може вимиватися.

Амонійні добрива переважно використовують до сівби як основне добриво. При застосуванні їх для підживлення і в рядки під час сівби вони менш ефективні, оскільки локалізуються в місцях внесення і менш доступні для молодих рослин, які мають слаборозвинену кореневу систему. Крім того, інтенсивне надходження амонію в молоді рослини може зумовити токсичну дію надлишку аміаку.

Фізіологічна кислотність амонійних добрив зумовлює зміну реакції ґрунтового середовища внаслідок поглинання рослинами катіонів амонію. При цьому в ґрунті накопичуються кислотні залишки, які його підкислюють.

Нітратні добрива

Натрієва селітра NaNO3 містить 15–16 % азоту і 26 % натрію. Ще на початку XIX ст. з природних покладів Південної Америки (Чилі) почали добувати чилійську селітру. З відкриттям методу зв'язування атмосферного азоту синтетичну натрієву селітру добувають нейтралізацією азотної кислоти їдким натром, або содою.

Найчастіше її добувають як побічний продукт під час виробництва азотної кислоти з аміаку адсорбцією їдким натром або нейтралізацією оксидів азоту нітратних газів содою.

За зовнішніми ознаками – це мікрокристалічна сіль білого, сірого або бурувато-жовтуватого кольору, гігроскопічна, під час зберігання злежується.

Кальцієва селітра (нітрат кальцію, кальциніт, тропікур, вапнякова селітра, норвезька селітра) Са(NO3)2 • 3Н2O містить 17,5-33 % азоту і 15-25 % СаО. Добувають нейтралізацією азотної кислота крейдою або вапняком. Вона є побічним продуктом виробництва азотної кислоти внаслідок збагачення вапняного молока нітратними газами, а також під час виробництва комплексних добрив за методом азотнокислотної переробки фосфатів.

Кальцієва селітра гігроскопічна. За нормальних умов зберігання сильно зволожується, розпливається і злежується. Для зменшення гігроскопічності її гранулюють з використанням гідрофобних плівок (гіпс, парафінистий мазут тощо), перевозять і зберігають у вологонепроникній тарі. Проте навіть ці засоби повністю не усувають негативних фізичних властивостей кальцієвої селітри.

Селітри добре розчинні у воді, не поглинаються ґрунтом, добре засвоюються рослинами, дуже ефективні для підживлення сільськогосподарських культур, що потребують великих кількостей азоту (озимі й просапні культури). Азот цих добрив може легко вимиватися з орного шару ґрунту атмосферними опадами та під час зрошення. Це потрібно враховувати для визначення строків їх внесення.

У ґрунті селітри швидко розчиняються і вступають в обмінні реакції з катіонами ҐВК:

Тому систематичне внесення кальцієвої селітри на кислих, бідних на основи ґрунтах сприяє поліпшенню їх властивостей. Натрієву селітру потрібно насамперед використовувати під буряк цукровий, що пов'язано з позитивним впливом натрію на його продуктивність.

Амонійно-нітратні добрива

До цієї групи належать добрива, що містять азот в амонійній і нітратній формах (аміачна селітра, вапняно-аміачна селітра). Аміачна селітра є одним з основних азотних добрив.