Тема 5. Логіка

Майстерність телевізійного ведучого як навчальна дисципліна та методика її викладання

• щоб визначити л.н. у складному реченні, його треба поділити на прості;

• якщо в реченні багато наголошених слів – текст втрачає свою значимість.

• голосові фігури розділових знаків

Граматичні паузи пов'язані із розташуванням розділових знаків. Вони являють собою ті умовні позначення, які допомагають виконавцю в певній мірі розкрити для себе хід думок автора. Адже вибір і розташування автором розділових знаків перебуває в залежності від ідейного задуму, змісту, творчої своєрідності письменника.

Під час читання "про себе" ми сприймаємо текст, не замислюючись про те, чому автор вжив той чи інший знак. Над цим ми починаємо розмірковувати лише тоді, коли нам доводиться "привласнити" текст, засвоїти спосіб автора виражати власні думки. Це нам потрібно для того, щоб точно передати думку автора в усній формі.

Основним принципом пунктуації є логіко- граматичний. Але доволі цікаві і дослідження в ритмомелодиці мови пов'язані з пунктуацією. Ці дослідження безпосередньо пов'язані з виразністю усного мовлення, що найважливіше для виконавської школи. Виконавець загалом і диктор, телеведучий, зокрема, вчаться розповідати, говорити. Тому для них найцінніші властивості пунктуації, які допомагають народженню живої виразної інтонації.

А.П. Чехов називав розділові знаки "нотами під час читання".

Якщо в школі пунктуацію вивчають для того, щоб правильно розставляти розділові знаки на письмі, то у виконавській школі розвивають особливу увагу до індивідуальної авторської пунктуації, вимагають розуміти смислові та виражальні функції розділових знаків і втілення авторського тесту в усну розповідь. Думка є головною передумовою зародження почуття. Чим глибша та яскравіша думка, тим гостріша оцінка фактів, тим виразніша і різноманітніша мова. Виховуючи в собі здібність до образного мислення, розвиваючи фантазію, потрібно привчатися вибудовувати свою розповідь за визначеною автором перспективою логіки, послідовністю. У цьому допомагає саме пунктуація. Але не варто розглядати саме знання правші пунктуації, як ключ, яким можна відімкнути будь-які двері. Цей ключ діє лише в руках мислячої, творчої, людини, яка сумлінно працює над собою.

В українській мові є такі розділові знаки, як крапка, кома, крапка з комою, двокрапка, три крапки, знак оклику, знак питання, тире, до них можна ще приєднати абзац, дужки й лапки. Усі вони можуть вживатися для відділення однієї частини тексту від іншої, і тоді отримують назву відокремлювальні. Декотрі слугують і для виділення, підкреслення окремих слів і висловів, виступаючи парними знаками. Це можуть бути дві коми, два тире, дужки та лапки.

Кожен зі знаків має лише йому характерні особливості. Однак способів їх використання майстрами слова багато. У тих випадках, коли усному вираженню намагаються приписати одну й ту ж інтонацію, мовлення бідніє, стає однаковим, монотонним. Розділові знаки мають багатозначну палітру вираження в певних умовах.

Поняття "відокремлювальні знаки" не має розцінюватися, як обов'язковий сигнал до зупинки думки, її завершення. У текстах зустрічаються великі уривки, об'єднані однією думкою, одним дієвим завданням. Крапки, коми та інші знаки, які зустрічаються всередині великого шматка, відокремлюють частини, але не припиняють подальший розвиток думки. І тільки коли оповідач досягає мети, він завершує кінцевою крапкою. Такі великі шматки на письмі відображає абзац. Хоча в дійсності він не є розділовим знаком, але здійснює вплив на інтонування крапки або знаків питання чи оклику.

Вивчення пунктуаційних знаків в авторському тексті органічно поєднано з логічним аналізом, що є частиною цього процесу і підпорядковане основному завданню виконавця – правильно, глибше передати ідею, головну думку твору.

– крапка

Крапка позначає кінець речення, яке не містить прямого питання, ні емоційного відтінку, до якого автор прагнув би привернути увагу. В усній мові такі речення характеризуються поступовим спокійним пониженням тону в кінці.

Але, як ми бачимо, пониження тону на крапці може бути різним, залежно від того, у якому місці тексту вона стоїть: у кінці речення, абзацу, чи наприкінці розповіді загалом. Виконавець насамперед думає не про те, наскільки він має понизити голос і яка має бути довжина паузи, а про значення цього знака в розвитку думки. Голосова гнучкість, не підтверджена логікою, думкою, дієвим завданням, непереконливі, невизначені, як би низько ми не опускали голос на кращі і як би високо не піднімали його на запитанні.

Довжина паузи на крапці також може бути різною. Відтак, короткі фрази, які закінчуються крапкою, допомагають створенню особливого ритму мови. Часто в таких випадках одне слово складає цілу фразу і вимовляється воно енергійно, чітко.

– кома

Цей розділовий знак ставиться лише всередині речення. У простому реченні вона відділяє однорідні члени речення одне від одного, уточнюючі слова-обставини від загальних обставин місця, часу і т. ін., вставні слова, звертання тощо. У складному реченні кома ставиться здебільшого, щоб відділити головне речення від підрядного.

Кома багатозначна, тому вимагає в різних випадках різної інтонації. При перерахуванні вона вимагає послідовного підвищення голосу. Це насамперед слід пам'ятати при передачі складного синтаксичного періоду.

Кома може ділити фразу і при зіставленні та протиставленні явищ. Така кома характеризується більшою тривалістю, ніж при переліку (але не в періоді), й акцентується інакше.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Майстерність телевізійного ведучого як навчальна дисципліна та методика її викладання» автора Безручко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 5. Логіка“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ I. Творчість телевізійного ведучого як професія

  • Розділ II. Розвиток первинних професійних навичок з майстерності телевізійного ведучого

  • Тема 1: Дихання та голос

  • Тема 2. Орфоепія

  • Тема 5. Логіка
  • Тема 6. Звук і тембр

  • Тема 7. Техніка мовлення

  • Тема 8. "Специфіка мовлення в театрі, на радіо і телебаченні"

  • Розділ III. Опанування майстерності в різних екранних жанрах

  • Тема 11. Культура пластичного екранного образу

  • Основні жанри телевізійної журналістики

  • Особливості роботи ведучого в розважальних телевізійних програмах

  • Розділ IV. Телевізійний виступ як творчість і технологія

  • Тема 13. Позавербальні засоби виразності – засоби спілкування телевізійного ведучого

  • Невербальні засоби спілкування

  • Види невербальних засобів спілкування

  • Ритмічні жести

  • Зображувальні жести

  • Захист

  • Підозра і прихованість

  • Тема 14. Поняття стилю ведучого, взаємозалежність стилю ведучого й телевізійної програми

  • Тема 15. Етикет мовно-пластичної поведінки в кадрі

  • Тема 16. Основи віршознавства

  • Тема 18. Імпровізаційна словесна дія на основі наперед заданого тексту

  • Розділ V. Вправи для поліпшення мовного апарату телевізійного ведучого

  • Вправи на укріплення м'язів видиху (повторювати 4-6 разів, темп вільний, видих фіксований)

  • Вправи для голосу

  • (1). Вправи для розвитку м'язів м'якого піднебіння і глотки (повтор 4-6 разів)

  • (2). Вправи, які виконуються на фонемах [Μ] [Н] [Л] і при підключенні голосних фонем

  • (3). Вправа на розвиток довжини видиху при звуковому навантаженні

  • Вправи на силу звуку

  • Вправи для розвитку дикції

  • (2). Артикуляційна гімнастика для губ

  • (3). Артикуляційна гімнастика для щелеп

  • (4). Артикуляційна гімнастика для голосних

  • Ігрові етюди

  • Вправа "Напруження-розслаблення"

  • Вправа "Передача звуку"

  • Вправа "Включення звучання"

  • Розділ VI. Вправи для поліпшення дикції

  • Текст лігурійської скоромовки

  • Розділ VII. Методичне забезпечення кваліфікаційних робіт з майстерності диктора, телевізійного ведучого

  • Види і жанри курсових робіт

  • Літературний сценарій курсової роботи

  • Випускна кваліфікаційна робота

  • Види і жанри випускних кваліфікаційних робіт

  • Монтажний сценарій випускної кваліфікаційної роботи

  • Титульний лист розкадровки випускної кваліфікаційної роботи

  • Перелік знімальної групи випускної кваліфікаційної роботи

  • Схема написання відгуку художнього керівника на випускну кваліфікаційну роботу

  • Схема написання зовнішньої рецензії на випускну кваліфікаційну роботу

  • Висновки