Основні жанри телевізійної журналістики

Майстерність телевізійного ведучого як навчальна дисципліна та методика її викладання

У будь-якому випадку, репортер і знімальна група повинні ретельно готуватися до проведення репортажу.

Вибір теми, попереднє вивчення пов'язаних з нею матеріалів, створення начерків головних моментів коментаря подій, розробка методів зйомки, використання технічних засобів – усе це є обов'язковою передумовою вдалого репортажу. У спортивному і науковому репортажі величезне значення мають ще й спеціальна ерудиція, популяризаторський хист репортера, його здатність до образного мислення.

Ще складніший характер має підготовка до роботи над проблемним репортажем. Зазвичай він вимагає достатньо глибокого попереднього ознайомлення з матеріалом, ретельної організаційної і технічної підготовки до зйомки, повноцінної драматургічної розробки різних варіантів розвитку зйомок.

І, звичайно, найважливішим у ньому є вдалий вибір теми. Обираючи її, репортер повинен сам собі відповісти на два важливі запитання: яке значення має ця тема для людей? Як допомогти їм розв'язати проблему, змінити власне життя на краще?

Якою б не була форма репортажу, ведучий повинен розуміти, що його роль дуже важлива, але головним є події, їх особливості і зміст, їх учасники. Глядач дивиться репортаж саме заради цього і функція репортера в тому, щоб якомога активніше залучити глядача до психологічної, громадянської співучасті в подіях.

Саме тому необхідно зосереджуватись на головному, не відвертаючись від промовистих, образних деталей подій, не хизуватися своєю ерудицією та професіоналізмом, не підміняти собою події, намагатися залучити до репортажу змістовні інтерв'ю з учасниками подій; дуже важливо не просто надавати інформацію, а підводити до її розкриття через факти, свідчення, висновки. Найактуальніший тезис для проблемного репортажу, адже в цій жанровій формі необхідно перейти від констатації факту до його аналізу, від події до зіткнення позицій, поглядів, тобто, до серії інтерв'ю в різноманітних його формах.

І природно, що глядач повинен постійно відчувати компетентність репортера, ступінь його щирої допитливості, повагу до загальносуспільного блага.

Останніми роками найбільше посилилося значення ведучих у жанрах, які чимдалі набирають ваги в програмах телебачення – ток-шоу, різноманітних конкурсах, естрадних шоу.

І якщо в останніх двох жанрах функції суто ведучих майже замінено ретельно розробленою акторською грою, то перший з них ставить перед ведучим надзвичайно складні завдання, у яких синтезуються методи роботи ведучого чи не в усіх жанрових формах.

Ведучий ток-шоу – видовищно розробленого обговорення певних тем, або дискусійного протистояння великої групи учасників – повинен одночасно бути репортером, інтерв'юером, коментатором, аналітиком, режисером-організатором програми, котра, як звичайно, відзначається підвищеним динамізмом, емоційністю, зіткненням позицій і думок, а іноді – прямим агресивним конфліктом учасників обговорення гострих тем.

Безсумнівно, що такий ведучий повинен бути харизматичного, неординарною, всебічно підготовленою особистістю, яка здатна і тактовно сприяти розкриттю позицій учасників, і вміти жорстко повернути програму в потрібне річище, зняти зайву напругу, чи навпаки – додати програмі необхідної динамічної гостроти.

Ток-шоу – "вищий пілотаж" роботи ведучого на телебаченні, він під силу тільки яскравим особистостям і, зазвичай, є результатом накопичення величезного досвіду роботу в поєднанні із самобутнім обдаруванням та особистою привабливістю для глядача.

Звичайно, можливі випадки, коли до ведення ток-шоу певної тематичної спрямованості запрошують стороннього фахівця, але, як кажуть, випадок тільки підтверджує правило. Фахівці залишаються на. телебаченні тільки тоді, коли мають глибоку особисту зацікавленість у темах ток-шоу, яскравий талант ведучого, котрий допомагає їм швидко ввійти в нову телевізійну роль. Подібні приклади існують у будь-яких розмовних жанрах телебачення.

Підготовка ведучого до ток-шоу є не менш копіткою, ніж у репортажі, адже треба мати чітке уявлення про його майбутніх учасників, глибоко розуміти • теми, які будуть поставлені, підготувати яскраві узагальнюючи "експромти", продумати, допоміжні виражальні ресурси, драматургію всього видовища, попередньо визначити можливі конфліктні ситуації і продумати шляхи їх розв'язання, а за потреби – розробити необхідні провокаційні ситуації та питання, які могли драматизувати, динамізувати ток-шоу.

Великим плюсом таких програм є те, що в підготовці ток-шоу, як звичайно, бере участь значна кількість людей – редактори, кореспонденти, режисери, оператори, художники, стилісти, адміністратори і т.п. Однак вся ця підготовча праця є лише схованим від очей глядачів творчо-виробничим механізмом, який на екрані уособлюється в одній людині – ведучому ток-шоу.

Окреме місце в програмах телебачення й радіо посідає спортивна тема та її невід'ємна частина – спортивний коментар.

Спортивний коментатор – ведучий спеціалізованих спортивних програм, завданням якого є не просто інформування про спортивну подію, а психологічне залучення глядача до реального перебігу спортивних змагань.

Спортивні коментатори – фахівці саме зі спортивної тематики, адже специфіка спортивних програм полягає в тому, що люди, які ведуть трансляцією чи запис спортивних змагань, повинні добре розумітись на тому, що вони показують, відповідно реагувати на спортивні події і за першої ж можливості зосереджуватися на наявному у змаганні головному конфліктному протистоянні. Стиль спортивних програм повинен бути динамічним, гостро виразним.

Людям, яких спорт не захоплює емоційно, які не здатні побачити красу і драматичність Спорту, немає чого робити в спортивному телебаченні.

Є, щоправда, і така форма організації спортивних програм, яку можна зарахувати до розважальних, а також – розважально-пізнавальних.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Майстерність телевізійного ведучого як навчальна дисципліна та методика її викладання» автора Безручко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні жанри телевізійної журналістики“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ I. Творчість телевізійного ведучого як професія

  • Розділ II. Розвиток первинних професійних навичок з майстерності телевізійного ведучого

  • Тема 1: Дихання та голос

  • Тема 2. Орфоепія

  • Тема 5. Логіка

  • Тема 6. Звук і тембр

  • Тема 7. Техніка мовлення

  • Тема 8. "Специфіка мовлення в театрі, на радіо і телебаченні"

  • Розділ III. Опанування майстерності в різних екранних жанрах

  • Тема 11. Культура пластичного екранного образу

  • Основні жанри телевізійної журналістики
  • Особливості роботи ведучого в розважальних телевізійних програмах

  • Розділ IV. Телевізійний виступ як творчість і технологія

  • Тема 13. Позавербальні засоби виразності – засоби спілкування телевізійного ведучого

  • Невербальні засоби спілкування

  • Види невербальних засобів спілкування

  • Ритмічні жести

  • Зображувальні жести

  • Захист

  • Підозра і прихованість

  • Тема 14. Поняття стилю ведучого, взаємозалежність стилю ведучого й телевізійної програми

  • Тема 15. Етикет мовно-пластичної поведінки в кадрі

  • Тема 16. Основи віршознавства

  • Тема 18. Імпровізаційна словесна дія на основі наперед заданого тексту

  • Розділ V. Вправи для поліпшення мовного апарату телевізійного ведучого

  • Вправи на укріплення м'язів видиху (повторювати 4-6 разів, темп вільний, видих фіксований)

  • Вправи для голосу

  • (1). Вправи для розвитку м'язів м'якого піднебіння і глотки (повтор 4-6 разів)

  • (2). Вправи, які виконуються на фонемах [Μ] [Н] [Л] і при підключенні голосних фонем

  • (3). Вправа на розвиток довжини видиху при звуковому навантаженні

  • Вправи на силу звуку

  • Вправи для розвитку дикції

  • (2). Артикуляційна гімнастика для губ

  • (3). Артикуляційна гімнастика для щелеп

  • (4). Артикуляційна гімнастика для голосних

  • Ігрові етюди

  • Вправа "Напруження-розслаблення"

  • Вправа "Передача звуку"

  • Вправа "Включення звучання"

  • Розділ VI. Вправи для поліпшення дикції

  • Текст лігурійської скоромовки

  • Розділ VII. Методичне забезпечення кваліфікаційних робіт з майстерності диктора, телевізійного ведучого

  • Види і жанри курсових робіт

  • Літературний сценарій курсової роботи

  • Випускна кваліфікаційна робота

  • Види і жанри випускних кваліфікаційних робіт

  • Монтажний сценарій випускної кваліфікаційної роботи

  • Титульний лист розкадровки випускної кваліфікаційної роботи

  • Перелік знімальної групи випускної кваліфікаційної роботи

  • Схема написання відгуку художнього керівника на випускну кваліфікаційну роботу

  • Схема написання зовнішньої рецензії на випускну кваліфікаційну роботу

  • Висновки