Розділ «Додаток 3 Кодекси журналістської етики»

3. Факти необхідно перевіряти так ретельно, наскільки це можливо. Це стосується і тих випадків, коли вони вже були опубліковані раніше.

4. Громадськості повинна бути надана можливість відрізняти факти, контекст, у якому вони відбуваються, вимисли і матеріали, що містять судження. Цей принцип не обмежує вибір журналістського стилю чи форми.

5. Заголовки, анотації, обкладинки, тексти до фотографій повинні відповідати змісту.

6. Зображення і фонограму також треба застосовувати правдиво, споживач інформації повинен знати: йдеться про документальні дані чи про фіктивні.

Одержання інформації

1. Інформацію треба одержувати відкритими і чесними методами. Виняткові методи можна застосовувати тільки тоді, якщо суспільно значущу інформацію не молена одержати звичайним шляхом.

2. Того, хто дає інтерв'ю, треба заздалегідь повідомити, де, в яких засобах масової інформації й у зв'язку з чим його слова будуть використовуватися. Відповідно до журналістської етики необхідно також повідомити, чи призначено інтерв'ю для публікації, чи тільки для з'ясування контексту.

3. На прохання особи, яка дає інтерв'ю, перевірити її повідомлення до публікації треба погоджуватися. Проте у процесі перевірки ухвалення остаточного рішення залишається за редакцією.

4. Джерело інформації необхідно охороняти. Не можна розкривати ім'я особи, яка повідомляє конфіденційну інформацію, без її на те згоди. Це стосується осіб, що виступають у засобах масової інформації під своїм ім'ям чи під псевдонімом.

Виправлення і відповіді

1. Помилкове повідомлення необхідно негайно виправити або за власною ініціативою, або на вимогу відповідної особи.

2. Особі, що стала об'єктом критики, необхідно надати в газеті право на відповідь, якщо вона обґрунтовано цього вимагає. Однак тільки розбіжності в думках не дають права на публікацію відповіді.

3. Якщо прохання про відповідь обґрунтоване, відповідь необхідно опублікувати негайно, у тій формі, в якій бажає автор відповіді, і таким чином, щоб читачі могли легко його помітити.

4. У випадку, якщо у статтю — відповідь вносяться редакційні правки, то зміст виправлень необхідно узгодити з особою, яка написала відповідь. Якщо з цією особою неможливо зв'язатися у короткий строк, то рекомендується публікація виправленої відповіді. Однак суть відповіді змінювати не можна.

5. Якщо названа на ім'я особа критикується надто гостро, то відповідно до журналістської етики необхідно, якщо можна, дати і її точку зору.

Захист особи

1. Необхідно захищати людську гідність і честь. Не можна писати про людину некоректно чи принизливо, залежно від кольору її шкіри, національності, походження, переконань, статі чи інших характерних рис.

2. Не можна публікувати негативні матеріали, що стосуються приватного життя осіб або життя їхніх близьких, якщо це не має істотного значення.

3. Публікуючи фотографії осіб, необхідно бути коректним. Фотографія особи не повинна вводити в оману чи ображати. Особлива обережність потрібна під час публікацій фотографій жертв нещасних випадків і злочинів.

4. Публікація прізвищ чи інших відомостей, що можуть призвести до впізнання особи, у публікаціях про злочини обґрунтована тільки тоді, коли цс має істотне значення. Загалом особисті дані не слід опубліковувати до рішення суду, якщо немає серйозних обґрунтувань, викликаних складом злочину і становищем злочинця.