Розділ «Додаток 3 Кодекси журналістської етики»

3.2. Журналіст не має права зловживати довірою людей, які є недосвідченими у спілкуванні з представниками засобів масової інформації. Можливі наслідки такої бесіди обговорюються заздалегідь.

3.3. Журналіст завжди дотримується обіцянок, які він дав джерелу інформації, та уникає нездійсненних зобов'язань.

3.4. Захист конфіденційних джерел інформації — моральний обов'язок преси.

3.5. Редакція перевіряє — насамперед у випадках із критичними матеріалами — достовірність відомостей і надійність джерел інформації. Навіть у тих випадках, коли автором публікації не є працівник редакції, редакція контролює вірогідність істотних фактів.

3.6. Брати інтерв'ю і фотографувати дітей можна, як правило, у присутності чи за згодою батьків або особи, відповідальної за дитину. Винятком може бути ситуація, коли інтерв'ю беруть з метою захисту дитини чи дитина і без того перебуває в центрі уваги громадськості.

3.7. Збираючи інформацію, журналіст застосовує чесні методи. Винятком може бути ситуація, коли збирання інформації, якої потребує громадськість, неможливо здійснити відкрито.

4. Правила публікації

4.1. Новини, судження і припущення повинні чітко відрізнятися одне від одного, інформаційні матеріали мають ґрунтуватися на доказовій і документально підтверджуваній фактичній інформації.

4.2. У випадку конфліктної ситуації журналіст зобов'язаний вислухати всі конфліктуючі сторони.

4.3. Не слід підкреслювати національність, расу, релігію чи політичну орієнтацію, а також стать людини, якщо це не є істотною новиною.

4.4. Преса не має права називати людину злочинцем до відповідного рішення суду.

4.5. Варто серйозно зважувати доцільність повідомлень про самогубства чи про спроби самогубства.

4.6. Інформація і припущення про стан здоров'я (як душевного, так і фізичного) конкретної особи не публікуються, за винятком тих випадків, коли сама людина погоджується з цим, чи оприлюднення такої інформації вимагають інтереси громадськості.

4.7. Суперечки батьків стосовно опіки над дітьми і їхнього виховання, як правило, не висвітлюються.

4.8. Приймаючи рішення про публікацію матеріалів, що стосуються правопорушень, судових розглядів, нещасних випадків, журналіст повинен зважити, чи є необхідною згадка імен причетних до них осіб, чи не заподіє їм страждань публікація таких відомостей. Імена жертв і неповнолітніх злочинців, як правило, не розголошуються.

4.9. Матеріали, що порушують недоторканність особистого життя людини, публікуються тільки у тих випадках, коли інтереси громадськості виявляються вище права особи на її приватне життя.

4.10. Варто бути обережним у процесі використання цитат, фото-, фоно- і відеоматеріалу в контексті, відмінному від оригіналу. Монтаж матеріалу, зміст якого у результаті набуває двозначності, а також перекручування звуку чи зображення, необхідно супроводжувати пояснювальним текстом.

4.11. Фотографії, підписи до них, заголовки, ліди так само, як і анонси передач, не повинні вводити аудиторію в оману.

4.12. Не бажано змінювати зміст матеріалів позаштатних авторів, а також контекст і строки публікацій без узгодження і згоди автора.

5. Спростування