Розділ «Додаток 3 Кодекси журналістської етики»

— образи, наклепницькі, необгрунтовані обвинувачення і навішування ярликів;

— отримання хабара в будь-якій формі з метою проштовхнути до друку чи перешкодити публікації тієї чи іншої інформації.

9. Знання журналіста зобов'язує дотримуватися викладених вище принципів. Журналіст дотримується законів своєї країни, але в тому, що стосується виконання свого професійного обов'язку, він визнає юрисдикцію тільки своїх колег, відкидаючи будь-які спроби тиску і втручання з боку уряду чи інших осіб.

Кодекс професійної стики російського журналіста

1. Журналіст завжди зобов'язаний діяти, виходячи з принципів професійної етики, зафіксованих у цьому кодексі, прийняття, схвалення і дотримання якого є неодмінною умовою для його членства в Спілці журналістів Росії.

2. Журналіст дотримується законів своєї країни, але в тому, що стосується виконання професійного обов'язку, він визнає юрисдикцію тільки своїх колег, відкидаючи будь-які спроби тиску і втручання з боку уряду чи будь-кого.

3. Журналіст поширює і коментує тільки ту інформацію, у достовірності якої він переконаний і джерело якої йому добре відоме. Він докладає всіх зусиль для того, щоб не завдати шкоди будь-кому через її неповноту або неточність, навмисне приховування суспільно значущої інформації, свідоме поширення неправдивих відомостей.

Журналіст зобов'язаний у своїх повідомленнях чітко розмежовувати факти, про які він розповідає, думки, версії чи припущення, однак у своїй професійній діяльності він не зобов'язаний бути нейтральним.

Під час виконання своїх професійних обов'язків журналіст не вдається до незаконних та недостойних способів одержання інформації. Він визнає і поважає право фізичних і юридичних осіб не надавати інформацію і не відповідати на запитання, за винятком випадків, коли обов'язок надавати інформацію обумовлений законом.

Журналіст вважає тяжким професійним злочином зловмисне перекручення фактів, наклеп, отримання за будь-яких обставин плати за поширення помилкової або приховування істинної інформації. Журналіст взагалі не повинен отримувати ні прямо, ні опосередковано жодних винагород або гонорарів від третіх осіб за публікації матеріалів і думок будь-якого характеру.

Пересвідчившись у тому, що він опублікував помилковий або перекручений матеріал, журналіст зобов'язаний виправити свою помилку, використовуючи ті самі поліграфічні та/або аудіовізуальні засоби, що були застосовані під час публікації матеріалу. За необхідності він повинен вибачитись через свій орган друку.

Журналіст відповідає власним ім'ям і репутацією за достовірність будь-якого повідомлення та за справедливість будь-якої думки, поширених за його підписом, за його псевдонімом чи анонімно, але з його відома та згоди. Ніхто не має права заборонити йому зняти свій підпис під повідомленням або судженням, яке було хоча б частково змінено проти його волі.

4. Журналіст зберігає професійну таємницю щодо джерела інформації, яку він отримав конфіденційним шляхом. Ніхто не може примусити його до розкриття цього джерела. Право на анонімність може бути порушене лише у виняткових випадках, коли є підозра, що джерело свідомо спотворило істину, а також коли згадка імені джерела є єдиним способом уникнути тяжкої та неминучої шкоди для людей.

Журналіст зобов'язаний поважати прохання осіб, у яких він бере інтерв'ю, не розголошувати офіційно їхні висловлювання.

5. Журналіст повністю усвідомлює небезпеку обмежень, переслідування і насильства, які можуть бути спровоковані його діяльністю. Виконуючи свої професійні обов'язки, він протидіє екстремізму й обмеженню громадянських прав за будь-якими ознаками: статі, раси, мови, релігії, політичних або інших поглядів, соціального і національного походження.

Журналіст поважає честь і гідність людей, які стають об'єктами його професійної уваги. Він утримується від будь-яких зневажливих натяків або коментарів стосовно раси, національності, кольору шкіри, релігії, соціального походження або хвороби людини. Він утримується від публікації таких повідомлень, крім випадків, коли ці обставини прямо пов'язані зі змістом повідомлення, що публікується. Журналіст зобов'язаний, безумовно, уникати вживання образливих висловлювань, що можуть завдати шкоди моральному і фізичному здоров'ю людей.

Журналіст дотримується принципу, що будь-яка людина вважається невинною до тих пір, доки судом не буде доведене протилежне. У своїх повідомленнях він утримується називати імена родичів і друзів тих людей, які були звинувачені або засуджені за скоєні злочини, крім випадків, необхідних для об'єктивного викладення матеріалу. Він також утримується називати ім'я жертви злочину і публікувати матеріали, що ведуть до встановлення особи цієї жертви. З особливою суворістю ці норми виконуються, коли журналістське повідомлення може зачепити інтереси неповнолітніх.

Тільки захист інтересів суспільства може виправдати журналістське розслідування, що передбачає втручання у приватне життя людини. Такі обмеження втручання неухильно виконуються, якщо йдеться про людей, які перебувають у медичних і подібних установах.

6. Журналіст вважає свій професійний статус несполучним із перебуванням на посаді в органах державного управління, законодавчої або судової влади, а також у керівних органах політичних партій та інших організацій політичного спрямування.

Журналіст усвідомлює, що його професійна діяльність припиняється в той момент, коли він бере в руки зброю.