Розділ «Додаток 3 Кодекси журналістської етики»

— вказувати, якщо можна, джерела інформації. Суспільство мас право на одержання якнайповнішої інформації про достовірність джерел;

— завжди з'ясовувати мотиви джерел інформації, перш ніж обіцяти їм анонімність. Повністю і детально обумовлювати обіцянки, які даються в обмін на інформацію, виконувати їх;

— прагнути до того, щоб заголовки, гострі повідомлення, які можуть спровокувати відповідну реакцію, а також матеріали пропагандистського характеру, фото-, відео- й аудіоматеріали, графіка, короткі заяви і цитати відповідали дійсності. Вони не повинні надмірно спрощувати події чи висвітлювати їх поза контекстом;

— ніколи не спотворювати змісту фото- і відеоматсріалів. При цьому завжди припустиме посилення образу як технічний прийом для його повнішого розкриття. Обов'язково супроводжувати змонтовані матеріали і фотоілюстрації текстовими позначками;

— уникати показу інсценівок подій, що відбулися раніше, аби не вводити в оману людей. Якщо для повноцінної розповіді необхідна подібна інсценівка, то матеріал обов'язково повинен позначатися відповідним текстовим повідомленням;

— уникати прихованих та інших таємних методів збирання інформації, за винятком випадків, коли традиційні відкриті методи не забезпечують життєво важливої для суспільства інформації. Необхідність застосування подібних методів треба окремо пояснювати в самому матеріалі;

— ніколи не займатися плагіатом;

— сміливо говорити про всі позитивні й негативні сторони людської природи, навіть коли не всім цс подобається;

— цінувати власні культурні цінності й уникати нав'язування їх іншим;

— уникати упередженого ставлення до людей через їхню расову, статеву, релігійну, етнічну і географічну належність, сексуальну орієнтацію, фізичні вади, зовнішність чи соціальний статус;

— підтримувати вільний обмін думками, навіть коли ці думки на чийсь погляд видаються неприйнятними;

— надавати трибуну тим, хто зазвичай не має можливості публічно висловитися. Не проводити межі між офіційними і неофіційними джерелами інформації;

— розмежовувати захист яких-небудь поглядів й інформаційні повідомлення;

— чітко позначати аналіз і коментарі, які не повинні спотворювати факти чи контекст;

— чітко відокремлювати інформацію від реклами й уникати гібридів, що стирають різницю між першим і другим;

— вважати своїм особливим обов'язком забезпечення гласності під час обговорення і вирішення проблем, що безпосередньо торкаються інтересів суспільства і доступу до офіційних документів.

Зводьте шкоду до мінімуму

Журналісти, що дотримуються правил професійної етики, ставляться до джерел інформації, до героїв своїх репортажів і колег як до людей, гідних поваги. Журналісти повинні:

— завжди пам'ятати про тих, кому може бути завдано шкоди внаслідок публікації;

— виявляти особливу чуйність і тактовність щодо дітей та неповнолітніх, які є джерелами інформації чи героями репортажів;