Розділ «Додаток 2 Етичні засади роботи журналіста: західний досвід»

Номер журналістської картки залишається за її власником па все життя, його не можна змінити. Якщо журналіста позбавили свого часу цієї картки, а він у судовому порядку відновив своє право називатись журналістом, його номер відновлюється. Єдиний па все життя номер дає змогу уникнути непорозумінь у випадках скасування картки спеціальною комісією, яка щороку вирішує, чи має особа право називатися журналістом.

Для того щоб отримати прес — картку, треба відповідати кільком конкретним критеріям:

— офіційно заробляти гроші на життя журналістикою (на робочому місці журналіста треба заробляти не менше 50 % своїх прибутків);

— мати докази, що журналістика є основною професійною діяльністю (наприклад, до спеціалізованих медичних видань можуть дописувати також лікарів, але при цьому вони не здобувають право на прес — картку);

— необхідно щороку на продовження картки надавати Комісії не менше 4 публікацій;

— не працювати в будь-якій прес-службі й не займатися PR-діяльністю;

— не займатися рекламною діяльністю;

— не можна мати статус держслужбовця. Прес — картка видається Комісією з ідентифікаційної картки

професійного журналіста. У ній на паритетних засадах представлені журналісти та керівники преси. Два роки в комісії головує патрон, наступні два роки — журналіст, таким чином відбувається постійна ротація. Кожні чотири роки повністю оновлюється склад всієї комісії, члени якої працюють на громадських засадах: збираються раз на тиждень.

Журналістська половина комісії повністю переобирається кожні чотири роки. А до "директорської" частини її члени призначаються. Щороку комісія видає приблизно 2 тисячі нових прес — карток молодим журналістам.

Щоб мати право бути обраним до Комісії з ідентифікаційної картки професійного журналіста необхідно довести, що претендент:

— не працює з шоу — бізнесом та прес-службами, є виключно журналістом за профілем;

— ніколи раніше не працював у рекламі.

Претендент подає про свою професійну біографію повну інформацію письмово, і ця інформація ретельно перевіряється.

Французькі журналісти мусять щороку поновлювати свою прес — картку: немає довічного статусу журналіста, тобто потрібно надсилати до комісії необхідні підтверджувальні документи.

Прес — картка не поновлюється, якщо:

— комісії надано неправдиві дані;

— заробіток поза журналістикою більший, ніж у журналістиці;

— журналіста спіймали на написанні прихованої реклами, поданої як звичайний газетний матеріал.

Витяг із закону віл 1935 р.