— Зрозумій, кожній людині притаманний власний стиль розмови: це її індивідуальність. Хіба це…
Я рішуче ступив убік.
— Не йди! — Покійник схопив мене за руку. — Я хочу все пояснити тобі… Може, ти випадково врятуєшся і тоді відкриєш таємницю моїх «присвят»! Розумієш, живим людям завжди властиві якісь вади. А вигаданий образ може бути бездоганний. Так би мовити, ідеальний! Йому якось приємніше поклонятися. Як мрії! А люди завжди з вадами…
— Але ж зате вони живі!
— Хіба це істотно?
— А хіба ні?
Покійник глянув на мене з жалем:
— Колись ти зрозумієш. Загалом, якщо ти випадково… Тоді прокоментуй мої вірші, щоб не виникали запитання. Бо інакше почнуть шукати всіх отих А. Я. та В. Ш., когось не того…
— Покійнику, не будь такий похмурий. Твій погляд впливає на інших.
Він зобразив на обличчі «останню усмішку».
— Ось бачите, в якому доброму гуморі Покійник! — сказав я. — А ти, Принце? Що ти там написав?
Я у вогкому підвалі
Не журюся, зовсім ні!
Тут, в підвалі, ми дізнались.
Що прекрасні дні ясні!
Серце радощами б’ється:
Порівнянням пізнається.
Принц Датський винувато розвів своїми величезними руками:
— Ось… Спало на думку. Може, вам буде приємно?
Фізична сила і далі уперто поєднувалася в ньому з дитячою сором’язливістю!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дуже страшна історія» автора Алєксін Анатолій Гєоргієвічь на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дуже страшна історія Детективна повість, яку написав Алик Дєткін“ на сторінці 40. Приємного читання.